По­сля ку­луа­ра, тра­вер­су­ю­чи влі­во вго­ру осип­ні схи­ли, ви­хо­ди­мо до де­струк­то­ва­но­го контрфор­су жов­ту­ва­то­го ко­льо­ру. По лі­вій (за хо­дом) сто­ро­ні цьо­го контрфор­су, на межі скель і сні­гу, ру­ха­є­мось пря­мо вго­ру до ви­хо­ду на ос­нов­ний гре­бінь, що ве­де до вер­ши­ни. Гре­бінь сні­жно-скаль­ний, ду­же де­струк­то­ва­ний, міс­ця­ми під сні­гом, трап­ля­єть­ся лід. По гре­беню шлях од­но­знач­ний і ве­де пря­мо до вер­шин­них «пір’їв». На гре­бе­ні трап­ля­ють­ся декіль­ка не­ве­ли­ких жан­дар­мів, що пе­ре­бо­рю­ють­ся в лоб, а два оми­на­ють­ся лі­во­руч за хо­дом. При об­ході жан­дар­мів стра­ху­ван­ня га­ків­че­ве. Під сні­гом мо­ж­ли­вий лід. На гре­бе­ні є декіль­ка ве­ли­ких кар­ни­зів, що нави­са­ють над пра­ви­ми, за хо­дом,

За­галь­ні відо­мо­сті про вер­ши­ну

Пік Ельві­ри Ша­тає­вої (5690 м) роз­мі­ще­ний в од­но­му з бі­ко­вих гре­бнів, що від­хо­дять від хре­бта Пет­ра Пер­шо­го (Цен­траль­ний Па­мір). Впер­ше вер­ши­на бу­ла під­ко­ре­на в 1974 ро­ці груп­пою під ке­рів­ницт­вом В. Ша­тає­ва. Під­йом бу­в здійс­не­ний по пів­ден­но-за­хід­них схи­лах вер­ши­ни з льо­до­ви­ка Та­ни­мас. В 1976 ро­ці груп­па укра­їн­ських аль­пі­ні­стів здійс­ни­ла пер­шо­про­ход­жен­ня на вер­ши­ну з схо­ду, 25. Склад груп­пи:

• І. Ков­тун В.Г. — МС — ке­рів­ник
• Га­лас Ф. — ІМС — учас­ник

Звіт Умарова

Про сходження на вершину «пік 5600» (орієнтовно 2Б кат. скл.) групою альпіністів спортклубу МАЙ Вершина «пік 5600» розташована в районі Центрального Памира, в одному з північних відрогів хребта Петра Першого. Схема розташування вершини. У спортивному плані ця вершина цікава як об'єкт для здійснення тренувально-акліматизаційних сходжень. Характерними особливостями для цього маршруту, як і для багатьох маршрутів даного району, є:

• нестійкість скельних порід;
• непостійність погодних умов;
• абсолютна висота.

Паспорт сходження

1. Клас сходження — висотно-технічний
2. Район сходження — Памір, хребет Петра I
3. Вершина, її висота і маршрут сходження: 30 років Радянської держави, 6447 м, по центру С–Сх стіни
4. Передбачувана категорія складності — шоста
5. Характеристика маршруту: перепад висот — 2240 м, середня крутість — 65°, протяжність ділянок: 1 кат. скл. — 30 м, 3 кат. скл. — 135 м, 4 кат. скл. — 360 м, 5 кат. скл. — 1565 м, 6 кат. скл. — 590 м
6. Забито крюків:

Звіт

про сходження на г. Сулоєва по Пд-З стіні, правому контрфорсу, 5Б кат. скл., друге проходження, Центральний Памир, льодовик Фортамбек; здійсненому групою альпіністів експедиції ЦС Ф і С з 10 по 12 серпня 1980 р. у складі:

• Петров О.Є. — керівник, 1-й сп. розряд, інстр-р
• Мальцев І.В. — учасник, 1-й сп. розряд, лікар
• Троянов В.М. — учасник, 1-й сп. розряд
• Філонов Ю.В. — учасник, 1-й сп. розряд МОСКВА 1980 Оскільки першопрохідники маршрут не подають на класифікацію, то, за погодженням з В. М. Божуковим, цей маршрут може розглядатися як першопроходження. 20 листопада 1980 р. О.Є. Петров

Пік Сулоєва

МГС СДСО «Буревісник»

Сходження на пік Сулоєва по Південній стіні, 5816 м (першопроходження)

Керівник: Надбах-Кієдесса В.М. Учасники:

• Гребенщиков І.В.
• Неворотін В.К. Москва, 1969 р. Учасники цієї групи входять до складу команди ЦС СДСО «Буревісник», яка була створена для здійснення висотно-технічних і технічно складних сходжень навесні 1969 р. Учасниками цієї групи у складі 2-ї комплексної експедиції МГС СДСО «Буревісник» влітку 1968 р. було здійснено сходження на пік Леніна.

Звіт про сходження на В. Пік Сулоєва (5816 м) по Західному гребеню

Першопроходження орієнтовно 4А кат. сл. (Протокол № 313, 3А). Кер. – Засецький В. Г.

Басейн льодовика Фортамбек

Вершина пік Сулоєва (5816 м) знаходиться у східній гілці північного відрога хребта Петра I, що відходить від піку Москва. Сходження на вершину робилося з метою акліматизації, і тому було вирішено штурмувати пік по найбільш легкому шляху, який після вивчення знімків вершини з різних сторін передбачувався до вершини із Західного цирку. Сходження планувалося і готувалося у Москві.

Протокол № 398 від 15.01.1975 р. Звіт Про сходження на вершину «Підводний човен» (5079 м) (орієнтовно 3Б кат. сл.) групою альпіністів спортклубу МАІ. Вершина «Підводний човен» знаходиться в районі Центрального Памиру, в одному із північних відрогів хребта Петра Першого. Рис. I, схема сходження. У спортивному відношенні вершина може бути цікава для перших акліматизаційних виходів з метою поступової, м'якої адаптації організму до висоти. Характерні особливості цього маршруту, як і всього району:

• нестійкість скельних порід

Звіт

по траверсу вершин північно-західного відрогу хр. Петра I: З. Ошаніна (6305) — Ц. Ошаніна (6390) — В. Ошаніна (6310) — 30 років Рад. Держави (6447) — Москва (6785) з підйомом на п. З. Ошаніна з перемички Шині-Біні по північному гребеню (первопроходження) Команда МГС СДСО «Буревісник» Капітан команди КМС В. Хомутов. Тренер команди МС Ю. Бородкін.

Характеристика маршруту

Вершини, що входять до траверсу:

Паспорт

першопроходження, здійсненого в 1975 р.

1. Клас сходження — траверс
2. Район сходження — Північно-Західний Памір
3. Маршрут сходження із зазначенням вершин та їх висот — Траверс трьох вершин Ошаніна (6305 м, 6380 м, 6300 м) із льодовика Турамис.
4. Характеристика сходження: перепад висот 2450 м. Середня крутість 50°. Протяжність складної ділянки 1700 м.
5. Забито крюків: скельних 133 льодових 76