По пра­вій сто­ро­ні ­південно-східної сті­ни, 5А (ва­рі­ант 4Б)

Маршрут проходить по лі­вій сто­ро­ні ши­ро­ко­го внут­ріш­ньо­го ку­та, що про­рі­зав по вер­ти­ка­лі всю сті­ну. Внут­рішній ку­т ви­хо­дить в по­ни­жен­ня гря­ди між вер­ши­на­ми Фо­рос­ський Кант і Мша­т­ка-Кая і є умо­в­ною ме­ж­ею між ни­ми. Останній ді­лян­ка мар­шру­ту, що про­хо­дить по від­ве­с­ній сті­ні з двома не­ве­ли­ки­ми кар­ни­за­ми, є най­більш скла­д­ним. Його мож­на замі­ни­ти підйо­мом по не­скла­д­ній вер­х­ній ча­сти­ні ши­ро­ко­го внут­ріш­ньо­го ку­та. У цьому ви­пад­ку склад­ність мар­шру­ту зни­жу­є­ть­ся на пів-ка­те­го­рію (ва­рі­ант). Від до­ро­ги, бі­ля аль­пі­ні­ст­ських сто­янок, вго­ру 200 м по

Форосський Кант — 2Б «Великий Фонтан»

Массив: Челебі (657 м); Складність: 5А, VI, A2 Автор: А. Лавриненко, А. Кузьменко Рік створення маршруту: 2007 Кількість ділянок: 6 Протяжність: 255 м Час проходження: 6–7 год Маршрут проходить у правій частині стіни Форосського канта. Початок правіше початку «Ромбів». Підхід збігається з підходом під «Ромби», тільки в кінці не йти вліво, а рухатися вгору, до великого ялівцю, що росте під стіною. Початок маршруту метрів на 10 лівіше. Загальний напрямок руху — у лівий край групи дерев у нижній частині стіни.

По пів­ден­но-схід­ній сті­ні пра­ві­ше «ром­ба» (пра­вий ромб), 5Б (м-т П. Де­ні­сен­ка, 1978 р.) *

Це один із пре­стиж­них мар­шру­тів Фо­ро­сь­ко­го Кан­та. Ни­жче на­во­дить­ся но­ва вер­сія опи­су мар­шру­ту, під­го­тов­ле­на А. Лав­рі­нен­ко. Мар­шрут про­хо­дить по правій ча­сти­ні у пів­ден­но-схід­ній сті­ні. Від до­ро­ги у аль­пі­ні­ст­ських сто­ян­ках під Фо­ро­сь­ким Кан­том ру­ха­ти­ся вго­ру і влі­во Спо­ча­т­ку по сте­жці, а по­тім по оси­пі (R0: 150 м, 20–30, б/к). На ді­лян­ці R1–R2 — вго­ру по пли­тах до на­хи­ле­ної пол­ки з ве­ли­ким пень­ком (R1–R2: 30 м, 65°, IV). На ділянці R2­–­R3 — спо­ча­т­ку вправо і вго­ру по внутрішньому кут­ку до не­ве­ли­ко­го

По пів­ден­но-схід­ній сті­ні ліві­ше «ром­ба» (лі­вий ромб), 5Б (м-т А. Вол­ко­да­ва, 1973 р.)

Маршрут про­хо­дить по пра­вій ча­сти­ні пів­ден­но-схід­ної сті­ни. Від до­ро­ги бі­ля аль­пі­ні­стських стоя­нок ру­ха­ти­ся вго­ру і влі­во спо­ча­тку по тро­пі, а да­лі по оси­пі (R0: 150 м, 20–30°, б/к). На ді­лян­ці R1–R2 — вго­ру по не­кру­тих пли­тах на по­ли­цю з ве­ли­ким роз­дво­єним пнем (R1–R2: 35 м, 70°, — IV). На ділянці R2­–­R3 — влі­во по поли­ці до ос­но­ви внут­ріш­ньо­го ку­та (під ку­том — шля­мбур) і да­лі по ку­ту з де­ре­вом, що ро­сте посе­ре­ди­ні. Не­зва­жа­ю­чи на те, що ді­лян­ка ко­рот­ка, уго­рі ку­та зру­ч­но зро­би­ти пункт (є шлям­бур), т. як на­да­лі на­пря­мок ру­ху змі­ню­єть­ся і бу­де важ­ко про­тя­гу­ва­ти моту­з­ку.

По центру південно-східної стіни через карниз Сімка (Сімка), 5а (м-т П. Денисенко, 1976 р.), варіант В. Шушляпіна «Сімка зліва», 5Б *)

Маршрут проходить по центру південно-східної стіни через карниз, що нагадує за своєю формою сімку. Орієнтиром його початку може служити великий кущ ялівцю, що росте в нижній частині стіни. Від дороги біля альпіністських стоянок під Фороським Кантом рухатися вгору і вліво спочатку по стежці, а потім по осипу (R0: 150 м, 20–30°, б/к). На ділянці R1–R2 — вгору 30 м до суницьового дерева (Бестидниці) (R1–R2: 30 м, 80°, IV). На ділянці R2­–­R3 — спочатку траверс 10 м вліво до щілини, а потім вгору по неявно вираженому внутрішньому куті. Подолавши коротку стіну, що нависає, рухатися до куща ялівцю (R2­–­R3: 40 м, 80°, V). На ділянці R3­–­R4 — спочатку вліво і вгору 25 м по відколу до сухого дерева на полиці. Над полицею стіна, що нависає. Її проходять спочатку зліва по щілині, а потім — по внутрішньому куті (R3­–­R4: 40 м, 80°, V+).

ЧЕМПІОНАТ ПІВДЕННОГО ФЕДЕРАЛЬНОГО ОКРУГУ З АЛЬПІНІЗМУ 2020

ЗВІТ ПРО ПІДКОРЕННЯ ВЕРШИНИ ФОРОСЬКИЙ КАНТ по внутрішньому куті Південно-Східної стіни «Рудий кут» (А. Ставніцер, 1971 р.), 5А кат. скл., скельний.

Команда Федерації альпінізму Краснодарського краю. Керівник команди — Соколов Олександр Олександрович. Тренер команди — Прилепа Євген Володимирович. м. Сочі

Паспорт сходження

1. Крим
2. Вершина Фороський Кант, 660 м.
3. Маршрут: по внутрішньому куті Південно-Східної стіни (А. Ставніцер, 1971 р.)

По ру­до­му внут­рі­шньо­му ку­ту південно-східної сті­ни (ру­дий кут), 5а *)

У верх­ній ча­сти­ні мар­шрут про­хо­дить по зам­ше­ло­му внут­рі­шньо­му ку­ту, що оде­р­жав у пер­шо­ві­схо­д­жу­ва­чів наз­ву «Ру­дий кут», роз­мі­ще­но­му пра­ві­ше за­хід­но­го контрфорса. Через це він і оде­р­жав від­по­від­ну наз­ву. Від до­ро­ги бі­ля аль­пі­ні­ст­сь­ких сто­янок під Форос­ським Кан­том ру­ха­ти­ся вго­ру і лі­во­руч спо­ча­тку по сте­жці, а да­лі по оси­пі до по­чат­ку щі­ли­ни під Ру­дим ку­том (R0: 150 м, 20–30, б/к). На ділянці R1­–R2 — вго­ру по щі­ли­ні, що по­чи­на­єть­ся за 3 м лі­во­руч від ме­мо­рі­аль­ної таб­ли­ці. Трап­ля­ють­ся шлям­бур­ні крю­ки, в тому чис­лі ста­рі. Нит­ка мар­шру­ту

Автор: Александра Лавриненко, Одеса

Зміни на Форосському Канті

За маршрутом Пер'я 5А (лівий варіант):

1-ша вер­евка — було 8 ста­рих шлямбурів, у половини відірвані вуха. Забито 3 нових болти, у потрібних місцях. Зроблено стан­цію на 2 × болтах, полиця біля де­рева. 2-га вер­евка — пробито стан­цію на полиці біля де­рева. 3-тя вер­евка — замі­нений шлямбур на стан­ції, доданий ще один. 4-та вер­евка — замі­нені шлямбури, замість 4-х забито 3. Пробито стан­цію біля невеликої сосни (раніше була на сосні). Далі маршрут виходить на кант, стан­ції є.

По лі­вий сто­ро­ні півден­но-схід­ної сті­ни та за­хід­но­му контрфор­су (пір’я), 5а *)

Марш­рут роз­по­чи­на­єть­ся в 60 м пра­віше за­хід­но­го контрфор­са і про­хо­дить:

• в ниж­ній ча­сти­ні — по кру­тій і глад­кій сті­ні;
• у вер­хній ча­сти­ні — по за­хід­но­му контрфор­су (Кан­ту), пе­ре­хо­дячи на ньо­го че­рез лан­цю­жок із декіль­кох від­ко­лів, на­зва­них за зовніш­ню схо­жість Пір’я­ми. (R0: 200 м, 20–30, б/к). На ді­лян­ці R1–R3 — вго­ру по вузь­кій вер­ти­каль­ній щі­ли­ні. Ла­зан­ня склад­не (R1–R3: 70 м, 80°, V+ ). На ділянці R3­–­R4 — влі­во і вго­ру сна­ча­ла по сті­ні, а по­тім 10 м по камі­ну, утво­ре­но­му ниж­нім від­ко­лом Пі­ро до пол­ки з де­ре­вом (R3­–­R4: 30 м, 75°,

По за­хід­но­му контрфор­су (Кан­ту) спра­ва, 5а (ва­рі­ант 5Б) *

Марш­рут про­хо­дить по за­хід­но­му контрфор­су (Кан­ту). Його по­ча­ток на пра­вій сто­ро­ні ос­но­ви контрфор­са, в 20 м пра­ві­ше гро­ту (R0: 150 м, 20–300, б/к). На ді­лян­ці R1–R3 скла­дне ла­зін­ня по 70-мет­ро­вій ве­ли­кій щі­ли­ні:

• R1–R3: 70 м, 85°, V+ На ді­лян­ці R3–R4 — вго­ру і влі­во по ске­лях се­ред­ньої скла­дно­сті до від­ко­лу Ла­па (R3–R4: 40 м, 70–600, III). На ді­лян­ці R4–R5 — вго­ру на Ла­пу злі­ва. Спо­ча­тку по щі­ли­ні між Ла­пою і сті­ною. У ве­рх­ній ча­сти­ні щі­ли­на пе­ре­хо­дить у ка­мінь (R4–R5: 40 м, 85°, V+). На ділянці R5­–R6 ­— від Лапи спо­ча­тку вго­ру 5 м по кру­тій стін­ці, а да­лі два