По пів­ден­но-схід­ній сті­ні ліві­ше «ром­ба» (лі­вий ромб), 5Б (м-т А. Вол­ко­да­ва, 1973 р.)

Маршрут про­хо­дить по пра­вій ча­сти­ні пів­ден­но-схід­ної сті­ни. Від до­ро­ги бі­ля аль­пі­ні­стських стоя­нок ру­ха­ти­ся вго­ру і влі­во спо­ча­тку по тро­пі, а да­лі по оси­пі (R0: 150 м, 20–30°, б/к).

На ді­лян­ці R1–R2 — вго­ру по не­кру­тих пли­тах на по­ли­цю з ве­ли­ким роз­дво­єним пнем (R1–R2: 35 м, 70°, — IV).

На ділянці R2­–­R3 — влі­во по поли­ці до ос­но­ви внут­ріш­ньо­го ку­та (під ку­том — шля­мбур) і да­лі по ку­ту з де­ре­вом, що ро­сте посе­ре­ди­ні. Не­зва­жа­ю­чи на те, що ді­лян­ка ко­рот­ка, уго­рі ку­та зру­ч­но зро­би­ти пункт (є шлям­бур), т. як на­да­лі на­пря­мок ру­ху змі­ню­єть­ся і бу­де важ­ко про­тя­гу­ва­ти моту­з­ку. (R2­–­R3: 20 м, 70°, IV).

На ділянці R3­–R4 — траверс влі­во — 12 м і від шлям­бу­ра по пли­ті вго­ру в на­пря­мі ли­стя­но­го де­ре­ва. Від де­ре­ва вго­ру по не­чіт­ко ви­ра­же­но­му внут­ріш­ньо­му ку­ту з трі­щи­ною. Че­рез 20 м трі­щи­на за­кін­чу­єть­ся проб­кою-­кар­ни­зом. Над проб­кою — зру­ч­ний пункт на шлям­бу­рах.

Ха­рак­те­ри­сти­ки ді­лян­ки R3­–R4:

• 12 м, 60­°, III
• 10 м, 80­°, V
• 20 м, 85­°, VI

На ділянці R4­–R5 — вго­ру по трі­щи­ні і пли­ті на по­ли­цю під на­вис­лою сті­нкою.

Ха­рак­те­ри­сти­ки ді­лян­ки R4­–R5:

• 45 м, 75­°, IV+

На ділянці R5­–­R6 — пря­мо вго­ру че­рез не­ве­ли­ке на­ви­сан­ня і да­лі тро­хи впра­во по се­рії щі­лин, міс­ця­ми за­би­тих зем­лею і тра­вою. У кін­ці ді­лян­ки — че­рез від­кол влі­во на по­ли­цю. (R5­–­R6: 25 м, 75°, IV+).

На ділянці R6­–­R7 — впра­во, по­тім че­рез «пу­зо» в ос­но­ву «миль­но­го» внут­ріш­ньо­го ку­та. Маршрут іде по пра­вій сті­нці внут­ріш­ньо­го ку­та і, все час за­би­ра­ю­чи впра­во, ви­во­дить під на­вис­лу щі­ли­ну. (орі­єн­ту­ва­ти­ся за наяв­ни­ми шлям­бу­ра­ми). (R6­–­R7: 40 м, 80°, V).

На ділянці R7­–R8 — по щі­ли­ні скла­дне ла­зін­ня (мо­ж­ли­ве за­сто­су­ван­ня ІТО, є шля­мбу­ри) 15 м вго­ру, по­тім тро­хи влі­во по роз­ще­ли­ні і да­лі по сті­нкам, ви­хід на по­ли­цю під чор­ним кар­ни­зом. (R7­–R8: 20 м, 95°, VI, A0; 20 м, 80°, V+). На ді­лян­ці R8­–R9 — вго­ру під кар­низ і, про­хо­дя­чи його по пра­во­му бо­ці, ви­йти на чор­ну сті­нку — внут­ріш­ній кут і по ньо­му — у грот за 15 м ниж­че яй­ли (R8­–R9: 30 м, 85°, VI).

На остан­ній ді­лян­ці — по пра­вій гра­ні гро­ту ви­йти на роз­чле­но­ва­ні сті­ни і по них вго­ру на вер­шин­не пла­то (R9­–вер­ши­на: 20 м, 85°, VI).

Про­тя­жні­сть ос­нов­ної ча­сти­ни мар­шру­ту ста­но­вить близь­ко 300 м. Час про­ход­жен­ня мар­шру­ту 3–5 год. Но­ва вер­сія опи­су мар­шру­ту скла­де­на В. Пе­стри­ко­вим.

Во­ло­ди­мир був най­силь­ні­шим аль­пі­ні­стом дне­про­пе­тро­вщи­ни оста­н­ніх ро­ків. За­ги­нув влі­тку 2003 р. під час підйо­му на Хід­ден-Пік (Га­шер­брум I, 8068 м) у скла­ді збір­ної Укра­ї­ни, по­тра­пив­ши під льо­до­вий об­вал.