По центру південно-східної стіни через карниз Сімка (Сімка), 5а (м-т П. Денисенко, 1976 р.), варіант В. Шушляпіна «Сімка зліва», 5Б *)

Маршрут проходить по центру південно-східної стіни через карниз, що нагадує за своєю формою сімку. Орієнтиром його початку може служити великий кущ ялівцю, що росте в нижній частині стіни.

Від дороги біля альпіністських стоянок під Фороським Кантом рухатися вгору і вліво спочатку по стежці, а потім по осипу (R0: 150 м, 20–30°, б/к).

На ділянці R1–R2 — вгору 30 м до суницьового дерева (Бестидниці) (R1–R2: 30 м, 80°, IV).

На ділянці R2­–­R3 — спочатку траверс 10 м вліво до щілини, а потім вгору по неявно вираженому внутрішньому куті. Подолавши коротку стіну, що нависає, рухатися до куща ялівцю (R2­–­R3: 40 м, 80°, V).

На ділянці R3­–­R4 — спочатку вліво і вгору 25 м по відколу до сухого дерева на полиці. Над полицею стіна, що нависає. Її проходять спочатку зліва по щілині, а потім — по внутрішньому куті (R3­–­R4: 40 м, 80°, V+).

На ділянці R4–R5 — спо­чатку вгору і вправо по внутрішньому куту до зеленого куща, розта­шованого лівіше нижньої частини карниза Сімка. Далі рухатися в верхній кут карниза (R4–R5: 40 м, 80°, V).

На ділянці R5–R6 — спо­чатку пройти карниз прямо вгору. Потім траверс вправо 8 м по полиці до вертикального внутрішнього кута. По куту вгору до горизонтальної полиці, а потім траверс 10 м вліво (R5–R6: 40 м, 80°, V).

На ділянці R6–R7 — вгору по гладких нахилених плитах до полиці (R6–R7: 40 м, 75°, IV).

На ділянці R7­–R8 — вгору і вправо до печери, розташованої під стіною, що нависає (R7­–R8: 40 м, 75°, IV).

На ділянці R8­–R9 — з печери вправо по внутрішньому куті вгору 10 м, потім вліво вгору, вийти в підґрунтя внутрішнього кута, заклиненого «пробкою» у верхній частині (R8­–R9: 30 м, 75°, −V). На ділянці R9­–R10 — спочатку по правій стороні внутрішнього кута піднятися під пробку. Пробка обходиться справа. Далі по каміні 5 м вгору і вліво 3 м по косій полиці. Через невелику стіну вийти на станцію (R9­–R10: 15 м, 90°, V+; 15 м, 90°, VI).

На ділянці R10­–вершина — спочатку траверс вліво 5 м за кут, а потім вгору по внутрішньому куті на вершинне плато (R10­–вершина: 30 м, 75°, IV+).

Протяжність основної частини маршруту становить близько 370 м. Час проходження маршруту 3­–4 год. Зліва від основного маршруту нанесена нитка складнішого варіанту «Сімка зліва», уперше пройденого В. Шушляпіним. Нижче наводиться опис, складений В. Пєстріковим.

Цей варіант проходить лівіше «класичного» у нижній своїй частині (до ділянки R7). Його початок у 5 м правіше початку маршруту №10 «Рудий кут».

На ділянці R1'­–R2' — вправо вгору по нахиленій полиці з деревами вийти до невеликого гроту з «пісочними годинниками» на лівій стінці. (R1'­–R2': 60 м, 50°, II). На ділянці R2'­–R3' — із грота вгору, в підґрунтя внутрішнього кута і по ВК близько 10 м, далі вліво вгору, орієнтуючись по шлямбурам до широкого ВК і по його правій частині — плиті до великого дерева (R2'­–R3': 45 м, 80°, V+). На ділянці R3'­–R4 — вправо вгору по некрутих скелях, є дерева, вийти на полицю з двома шлямбурами. (R3'­–R4: 40 м, 60°, III). На ділянці R4­–R5' — від пункту вліво і вгору, орієнтуючись по шлямбурним крюкам. Лазіння складне, часто на терті. По плиті підійти під «балду» і по внутрішньому куті між стіною і «балдою» вийти на верх останньої (R4­–R5': 40 м, 80°, VI).

На ділянці R5'–R7 — прямо вгору по плиті, орієнтуючись по шлямбурним крюкам. Подолати нависання з використанням ІТО. Далі стіна виположується (R5'–R7: 40 м, 85°, VI, A1).

Далі рух по «класичному» маршруту. *) Складна частина маршруту обладнана стаціонарними точками страховки