Хохський хребет

Підйом японської команди на Лхоцзе по Південному гребеню в 1981 році, опис маршруту та ключові події експедиції.

1981

Опис маршруту сходження на вершину Шаухоh по 10 контрфорсу в гребені, Кавказ, 4 категорія складності, комбінований маршрут.

86 Шаухох по 10 контрфорсу в гребеня Аношин Г.Г. Кавказ 2.8 ПАСПОРТ Клас технічний Кавказ, ущелина Геналдон, льодовик Колка Шаухох по 10 контрфорсу в гребеня Пропонується 4Б кат. скл., комбінований, першопроходження Перепад — 1400 м. Висота скельних ділянок: 2 кат. скл. – 100 м, 3 кат. скл. – 590 м, 4 кат. скл. – 280 м, 5 кат. скл. – 130 м. Висота льодово-сніжного гребеня: 2 кат. скл. – 180 м, 3 кат. скл. – 120 м. Середня крутість: скельної частини маршруту — 45°, льодового гребеня — 30–35° На маршруті крюків раніше не було і не залишено

Опис маршруту сходження на вершину Пау-хох (4646 м) північним ребром, одного з найскладніших маршрутів у горах Північної Осетії, з детальним описом шляху та необхідним спорядженням.

Загальне опис вершини та її місцезнаходження Район Мідаграбінського плато — сусідній із Казбегським високогірним районом, із заходу — розташований у східній частині Центрального Кавказу і територіально повністю належить до Північно-Осетинської АРСР. Найбільш значними вершинами району є такі гіганти, як: Джимарай-хох Шау-хох Суатісі-хох Зейгалан-хох Цити-хох Хірхатен

Опис маршруту на вершину Шау-хох (4636 м) по східному гребеню, категорія складності 2Б, стан маршруту на вересень 2015 року: сніжно-льодовий, без технічно складних скельних ділянок.

Описания стану маршруту на вершину Шау-хох (4636 м) по східному гребню, 2Б категорії складності. Характер маршруту за станом на вересень 2015 року: сніжно-льодовий скельні ділянки не становлять технічної складності. Підходи Добратися до с. Верхній Кони, зареєструватися на прикордонній заставі (вершина розміщена в прикордонній зоні, для вчинення підйомів слід одержати пропуск в прикордонну зону установленного зразка, краще це здобити заздалегідь), далі піднятися нагору до селеня Тменікау, 2 км вище по ущелині — прикордонний пост, це крайня точка, до якої можна доїхати на машині.

Опис маршруту 2-ї категорії складності на вершину Чач-Хох (4207 м) по східному гребню із Чачської ущелини з детальним розбором шляху та необхідним спорядженням.

ОПИС МАРШРУТУ на вершину Чач-хох 2Б кат. сл. (висота 4107 м) по східному гребеню пр. 201 від 17/2-67. Вершина розташована у водораздільному гребені (між басейнами річок Генал-дон і Чач-хи), що з'єднує Казбецьке плато — на півдні — з вершиною Пік Іристон і далі С. і Ю. Кайджани — на півночі. Вершину неодноразово відвідували альпіністські групи. Усі сходження здійснювалися з Часького ущелини. Маршрут класифіковано. 1 день По ВГД автомашиною група добирається до сел. Гвілеті, звідки по проселочній дорозі не більше 1 год ходьби до місця злиття річок Кебаті й Чач-хи. Перейшовши у місці злиття річок річку Кебаті, а потім Чач-хи, група йде по тропі в праве (Чаське) ущелину. Петляючи по склону, тропа виводить до замикаючого ущелину злету перших «воротах» Часького ущелини (перепад висот порядку 300–400 м). Далі необхідно йти вправо — вгору. Подолавши «бараньї лоби воріт» по одній з полиць, що розчленовують їх, слід піднятися вгору по трав'янистому схилу до групи дерев, від яких знову починається витоптана тропа.

Пер­шо­ви­схід на вер­ши­ну Ца­та (3664 м) по Пів­ден­но­му греб­еню, Кав­каз, Бо­ко­вий хре­бет, 1Б кат. скл.

Паспорт сходження Клас скельний. Кавказ, Боковий хребет, ущелина річки Цатадон. Вершина 3664 м (Цата); із Південного Сходу по Південному гребню. Пропонується — 1Б кат. скл., першосходження. Перепад: 400 м, протяжність близько 2 км. Середня крутість на маршруті близько 30°. Забито крюків: | скельних | закладок | льодових | шлямбурних | | :------- | :------- | :------ | :--------- | | 2 | 4 | 0 | 0 |

Траверс Суатіссі — п. Геологів — Джимарай — Шау-хох — п. Дружба — Заїгелан, льодовик Мідограбін, 1965 р., звіт про сходження.

Звіт про траверс вершин: Суатіссі — п. Геологів — Джимарай — Шау-хох-Дружба-Зайгелан Команда ЦС ДСО «КРАСНЕ ЗНАМЯ» Тренер НАРКЕВИЧ Ф.В. Капітан ПРАЗДНИКОВ В.А. Мінськ 1965 рік Схема траверса вершин «Суатіссі-хох — пік 4392 — Джимарай-хох — Шау-хох — пік Дружба — Зайгелан». Команда ЦС ДСО «Червоний прапор», м. Мінськ. Умовні позначення: шлях видимий, шлях невидимий, місця бівуаків, ділянки маршруту. «Краще ворогувати з Казбеком, ніж пити чай з Джимараєм» Осетинське прислів'я

Підйом на пік 25-ліття СКГМІ (3840 м) зі сходу, категорія труднощів П-Б + III-А, з ущелини р. Білої через східний відріг.

Пік 25-річчя СКГМІ (~3840 м) з сходу 2Б + 3А кат. скл. Вершина розташована на крайній східній околиці Центрального Кавказу, у Казбекській групі вершин Бокового хребта. Пік є крайньою на схід вершиною у Північно-східному відрогу від Казбекського фірнового плато, що складається послідовно з вершин: Пік «4005 м», Пік Іристон (3969 м), Чач-хох (4098 м), Пік «3850 м», Південна Кайджани (3916 м), Північна Кайджани (3969 м), Пік 25-річчя СКГМІ (~3840 м). Масив Піка і його східні відроги розділяють басейни річок-притоків Терека: з півдня — Коба-хи і вище за течією його притоки — Чач-хи, з півночі — р. Білої. На західних і східних схилах Піка збереглося по одному невеликому гинчу карровому льодовичку. Масив складений в основному глинистими сланцями, з окремими виходами інтрузивних порід. На схилах значний покрив осипів. Першосходження здійснено групою альпіністів Північно-Кавказького гірничометалургійного інституту під рук. І. Сужаєва в 1956 році за найбільш простим маршрутом із Чачської ущелини (2А кат. скл.). У наступні роки сходження із Чачської ущелини відбувалися неодноразово.

Опис першопроходження піку 4312 на Кавказі північним контрфорсом, категорія складності 3Б, здійсненого в 1994 році групою під керівництвом Андрія Горбунова.

Паспорт сходження Клас сходження: технічний Район сходження: Кавказ: 2,86 ущ. р. Геналдон Вершина, маршрут: п. 4312: по С. к/ф з л. Майли (імені Царахова Т.) Очікувана кат. скл.: 3Б — первопроходження Характеристика маршруту: перепад висот — 1800 м, протяжність маршруту — 2400 м, протяжність ділянок — 4 кат. скл. — 40 м, 3 кат. скл. — 600 м, сер. крутість осн. частини маршруту — 45° Забито крюків: скельних — ні льодових (льодобури) — 16 Кількість ходових годин (днів) — 30 (3)

Сходження на пік "3850" (Північна Осетія) північним льодово-скельним ребром, категорія складності 2Б.

Підкорення піку «3850» 3Б кат. скл. (у Північній Осетії називають піком «3944»). Вершина розташована у північному відрогі Бокового хребта Кавказу. Відріг відгалужується від піку Спартака (4677 м) на Казбецькому фирновому плато і включає до себе з півдня на північ такі вершини: Безіменна (пік Орджонікідзевської залізниці — 4007 м) пік Иристон (4000 м) Чач-хох (4100 м) пік «3850» Південна Кайджані (3916 м) Північна Кайджані (3969 м) На вершині двічі бували групи альпіністів, що проходять траверсом Кайджан–Чач-хох. У січні 1959 р. група Д. Шевчука піднялася на пік «3850», як на самостійний об'єкт сходження зі сходу, проте маршрут зі сходу лишився некласифікованим (порядку 1Б кат. скл.). Першопроходження північного льодово-скельного ребра піку «3850» здійснено групою розрядників Північно-Осетинського ДСТ «Спартак» під керівництвом Т. Хакурінова 3 жовтня 1965 р. Слідом за першопроходцями маршрутом пройшла група СО Ради «Спартак» під керівництвом Г. Єпутаєв.