ПРО ПРОТОПТАННЯ ПІВДЕННОГО КОНТРФОРСУ ЗАХІДНОГО ХРЕБТА ПІКА А. ГРІНА ГРУПОЮ АЛЬПІНІСТІВ КУЙБЫШЕВСЬКОГО ОБЛАСНОГО РАДІ ДСТ «ПРАЦЯ» 28 липня – 31 липня 1976 р.

I. Вступ

Пік А. Гріна (6525 м) розташований у верхів'ях льодовика Федченко. Широке альпіністське освоєння цього району розпочалося в 1957 р., коли учасниками експедиції ДСТ «Буревісник», керованої Є. Таммом, було здійснено першосходження на:

• пік 26 комісарів (6834 м), керівн. Є. Тамм,
• пік Паризької комуни (6300 м), керівн. В. Бенкін. Першосходження на пік А. Гріна було здійснено під керівництвом В. Серебрякова в 1960 р. по західному гребню. У подальшому цей район неодноразово відвідувався альпіністськими експедиціями. Найвищих спортивних результатів досягли експедиції під керівництвом Л. Мышляєва — сходження по північній стіні п. Революції 1961 р. і траверс від п. Паризької комуни до п. Гріна, керівник В. Рязанов 1964 р. У 1976 р. експедиція Куйбышевського обласного ради ДСТ «Праця» піднялася у верхній цирк льодовика Федченко, ставлячи перед собою такі завдання:

ско­лу­ну між ске­ля­сти­ми ос­т­рів­ця­ми в на­пря­мі пра­во­го по­ни­жен­ня в гребені. Вна­ча­лі сніг пу­х­кий, по­тім схил стає кру­ті­шим, а сніг — твер­дим. Рух по греб­ню — по не­ве­ли­ких сні­ж­них муль­дах, а да­лі че­рез ву­зь­ку гор­ло­ви­ну ви­хо­ди­мо на по­ло­гий схил, що під­ні­маєть­ся (осы­пи­на). По­тім зно­ву сні­ж­ний підйом і шлях іде по по­ло­го­му греб­ню із че­ре­ду­ю­чих­ся не­ве­ли­ких сні­ж­них підйо­мів та про­ва­лів. Сніг сип­кий і пу­х­кий, міс­ця­ми трап­ля­ють­ся ді­лян­ки на­ті­чно­го льо­ду. Са­ма вер­ши­на являє со­бою ве­ли­кий сні­ж­ний ку­пол із кру­тою стін­кою з бо­ку під­хо­ду (3–4 мо­ту­зки). Ви­хід на вер­ши­ну — в се­ред­ній ча­сти­ні стін­ки, бо бі­ля скелів лід, а пе­ре­су­ван­ня по ске­лях ду­же не­без­печ­не через їх­ню сип­кість. Рух пе­ре­мі­ний (від сні­ж­но­го пла­то до вер­ши­ни — 3 год). На вер­ши­ну груп­а під­ня­ла­ся о 15:00. Зпуск з вер­ши­ни про­хо­див шля­хом підйо­му до сні­ж­но­го пла­то, де бу­ли за­ли­ше­ні

Ча­сов об­ро­б­ля­ла цей ді­лян­ку шля­ху (7 мо­тузок). Об­хід був зро­б­ле­ний на ре­тель­но­му крю­ко­во­му стра­ху­ван­ні з за­сто­су­ван­ням спор­тив­но­го спу­ску (1 мо­туз­ка, за­ли­ше­но льо­до­вий крюк з пет­лею). На­да­лі бу­ли на­ві­ша­ні пе­ри­ла (2 мо­туз­ки) тра­ве­рсом по сті­ні до сні­жно-льо­до­вої муль­ди. За ко­рот­кою го­ри­зон­таль­ною ді­лян­кою греб­еня піс­ля пер­шо­го спа­ду сліду­вав:

• ще один спад в одну мо­туз­ку,
• по­тім муль­да. На­да­лі зно­ву йшов го­ри­зон­таль­ний уча­сток з кар­ні­зом і дуже кру­тим схи­лом. Під­няв­шись по стін­ці до муль­ди, «двій­ка» ви­би­ла сту­пені на про­тя­зі трьох–чоти­рьох мо­тузок уз­довж греб­еня ни­жче лі­нії від­ри­ву кар­ні­за і вер­ну­лась на­зад до

між ске­ля­ми. Рух по­пе­ре­мін­ний, стра­ху­ван­ня за уступи скель. У цьому місці пер­ший звя­зок на­тя­гнув пери­ла для швид­ко­го про­ход­жен­ня дру­го­го звя­зка (I–I,5 мо­туз­ки). Ку­лу­ар кам­не­не­безпеч­ний. Ске­лі силь­но руй­ну­ють­ся. На­да­лі:

• ви­хо­ди­мо на кру­тий і твер­дий сніг
• у верхній ча­сти­ні ку­лу­ар стає кру­ті­шим (25–30°)
• по­па­да­ють­ся ділянки не­чіт­ко­го ль­о­ду Рух по­пе­ре­мін­ний. Ви­хо­ди­мо в по­ни­жен­ня греб­еня на сні­го­ве плато. Гребінь у цьому місці прак­тич­но зли­ва­єть­ся з од­ним із плато пів­ден­ної ча­сти­ни льо­до­ви­ка. (2–2,5 год) Від сніжного плато підйом без­по­се­ред­ньо по ске­лях гре­бня немож­ли­вий, т.я. у

Ра­но вран­ці, ма­ючи 250 кг ван­та­жу на са­нях. Спус­тившись по по­ло­гому сні­жному схи­лу з пе­ре­ва­лу на льодо­вик Фед­чен­ко, ми по­вер­ну­ли на пів­день, пе­ре­ти­ну­ли льодовик і підій­шли під схи­ли пі­ка Пе­ре­до­во­го. Тут був ор­га­ні­зо­ва­ний на­ступ­ний про­мі­жний та­бір. Пе­ре­хід з са­ня­ми від пе­че­ри до бі­вуа­ку під пі­ком Пе­ре­до­вим зай­має 10–12 год.

3-й день

Ви­хід груп­и з про­мі­ж­но­го та­бо­ру під пі­ком Пе­ре­до­вим о 17:00 у на­пря­мі «ір­жа­во­го» контрфор­са. До­вгий гре­бінь, що від­хо­дить від вер­ши­ни 6525 м у за­хід­но­му на­пря­мі, ді­лить цирк пі­ка Ре­во­лю­ції на дві ча­сти­ни: пів­ніч­ну і пів­ден­ну. Північна частина цир­ку являє со­бою ряд по­сту­по­во під­ви­щу­ючих­ся пла­то з

Опи­сан­ня і за­галь­ний план під­йо­му

1-й день

Від ба­зо­во­го та­бо­ру, роз­мі­ще­но­го на уз­бе­реж­жі озе­ра, бі­ля бі­чної мо­ре­ни льо­до­ви­ка Аб­ду­ка­го­ра (ви­со­та 4000 м), мар­шрут про­хо­дить по лі­во­бе­режній мо­ре­ні льо­до­ви­ка до то­го міс­ця, де в ньо­го впа­да­ють льо­до­ви­ки Ка­ска­дний і Об­ва­лов. Тут мо­ре­на зни­жу­єть­ся і має зруч­ний ви­хід на лід. Ми пе­ре­ти­ну­ли льо­до­ви­ки Ка­ска­дний і Об­ва­лов, які зли­лись воє­ди­но, і зно­ву ви­й­шли до лі­во­бе­реж­ної мо­ре­ни льо­до­ви­ка Аб­ду­ка­го­ра, де він кру­то по­во­ра­чає на пів­ден­ний схід (1 год). По мо­ре­ні йде тро­па, яка ви­во­дить на рів­ний май­дан­чик з во­дою (1 год). Не­вис­то­ко над май­дан­чи­ком ми спу­сти­лись з мо­ре­ни на льо­до­вик і по­ча­ли про­су­ва­ти­ся до се­ред­ньої ча­сти­ни льо­до­па­ду, утво­ре­но­го лі­вим (о­ро­гра­фіч­но) рука­вом льо­до­ви­ка Аб­ду­ка­гор (30 хв).

ДОДАТОК №2 Опис маршруту першосходження на пік Васильєва Д. (Г. Язовських, 1967 р.) Памір. Верхов'я льодовика Федченко. Опис першосходження на пік Д. Є. Васильєва (6100 м). 4А кат. скл. по комбінованому маршруту з півдня. Першосходження здійснено групою експедиції Челябінської Обласної Ради ДСТ «Труд» 19 серпня 1967 р. Керівник Г. Язовських. Опис склали:

• Г. Язовських
• Б. К. Потапкін
• К. П. Веселов Челябінська обласна федерація альпінізму. 1967 р.

Зміст

1. Вступ.

ПАСПОРТ ПІДХОДУ

1. Клас сходження — технічний.
2. Район сходження — Д.З. Пвивр, Рубанський хребет.
3. Маршрут сходження — Першосходження на пік Космонавтів–5420 м, північним гребенем.
4. Характеристика сходження: перепад висот — 800 м (1 000 м від бівуаку); середня крутість — 45–50°; протяжність складних ділянок — 120 м.
5. Забито крюків: скельних — 33;

Паспорт сходження

1. Клас сходження — технічний
2. Район сходження — О.З. Памір, Рушанський хребет
3. Маршрут сходження — первопроходження на пік Космонавтів східним гребенем (5420 м)
4. Характеристика сходження:

• перепад висот — 700 м
• середня крутість — 35–40°
• протяжність складних ділянок — 100 м

5. Забито крюків:

• скельних — 2

Па­спорт

ви­с­ход­жен­ня, здійс­не­но­го в чем­пі­о­на­ті СРСР зі аль­пі­ніз­му 1973 р. I. Клас ви­с­ход­жен­ня — ви­сот­ний. 2. Рай­он ви­с­ход­жен­ня — льо­до­вик Фор­там­бек. 3. Марш­рут ви­с­ход­жен­ня з вка­зів­кою вер­шин і їх ви­сот: пік Ко­му­ніз­му (7495 м) че­рез пік Ки­ро­ва (6371 м) з під­йо­мом на п. Ки­ро­ва по пів­ніч­но­му гре­бню. 4. Ха­рак­те­рис­ти­ка ви­с­ход­жен­ня: Пе­ре­пад ви­сот — 2495 м. Се­ред­ня кру­тиз­на — близь­ко 15°. Прот. складн. ді­ля­нок — 1020 м. 5. За­би­то крю­ків: скель­них — 64