Без назви

між ске­ля­ми. Рух по­пе­ре­мін­ний, стра­ху­ван­ня за уступи скель. У цьому місці пер­ший звя­зок на­тя­гнув пери­ла для швид­ко­го про­ход­жен­ня дру­го­го звя­зка (I–I,5 мо­туз­ки). Ку­лу­ар кам­не­не­безпеч­ний. Ске­лі силь­но руй­ну­ють­ся.

На­да­лі:

• ви­хо­ди­мо на кру­тий і твер­дий сніг
• у верхній ча­сти­ні ку­лу­ар стає кру­ті­шим (25–30°)
• по­па­да­ють­ся ділянки не­чіт­ко­го ль­о­ду

Рух по­пе­ре­мін­ний. Ви­хо­ди­мо в по­ни­жен­ня греб­еня на сні­го­ве плато. Гребінь у цьому місці прак­тич­но зли­ва­єть­ся з од­ним із плато пів­ден­ної ча­сти­ни льо­до­ви­ка. (2–2,5 год)

Від сніжного плато підйом без­по­се­ред­ньо по ске­лях гре­бня немож­ли­вий, т.я. у по­чат­ку підйо­му роз­та­шо­ва­ний берг­шрунд, а ске­лі кру­ті й об­мерз­лі з ма­лою кіль­кіс­тю за­чіп­ок. Тому гру­па прой­шла вздовж гре­бня по сні­го­во­му плато і під­ня­лась по кру­то­му сні­го­во­му схи­лу (30–35°). Підйом у три так­ти з поперемін­ним стра­ху­ван­ням, сніг пух­кий і сип­кий, за йду­чим впе­ре­ді за­ли­ша­єть­ся гли­бо­ка тран­шея. Підйом іде в на­прям­ку льо­до­вої муль­ди на гре­бні (4–5 мотузок, 1 год).

Подальший шлях про­хо­дить без­по­се­ред­ньо по гре­бню. Гре­бінь у цьому місці ста­но­вить со­бою без­кі­неч­ні підйо­ми різ­ної кру­то­сті з не­ве­ли­ки­ми поло­ги­ми ділян­ка­ми між ни­ми. Міс­ця­ми сніг ле­жить тон­ким шаром на льо­ду. Стра­ху­ван­ня по­пе­ре­мін­не, де­які ділянки про­хо­дять­ся на пе­ред­ніх зу­бцях.

Один із підйо­мів кін­ча­єть­ся кру­тою льо­до­вою стін­кою (3–4 м), де по­тріб­не крю­ко­ве стра­ху­ван­ня і руб­ка сходи­нок. Ін­ко­ли під не­гли­бо­ким сні­гом по­па­да­ють­ся льо­до­ві трі­щи­ни.

О 3 год дня група підійшла до ділянки з навис­лим карни­зом і вирішила зу­пи­ни­ти­ся на бівуа­ку, т.я. подальший шлях на пер­ший по­гляд зда­ва­вся сумнів­ним. Гребінь у цьому місці дуже вузь­кий з ве­ли­ким ненадійним карни­зом, кру­то об­ри­ва­вся. Обхід цієї ділянки був мож­ли­вий травер­сом ліворуч по сніжно-льодо­вій стінці, кру­тіз­ною 60–70°. Двійка, без рюк­за­ків, про­тя­гом трьох