Фото №5. Ділянка R2–R3. Точка зйомки Ф5. Фото №7. Ділянка R3–R4. Точка зйомки Ф7. Фото №6. Ділянка R3–R4. Точка зйомки Ф6. Фото №8. Початок ділянки R4–R5. Точка зйомки Ф8. Фото №9. Верхня частина ділянки R4–R5. Точка зйомки Ф9. Фото №10. На ділянці R4–R5. Точка зйомки Ф10. Фото №11. Ділянка R5–R6. Точка зйомки Ф11.

21. Легендарна Магнітка північним схилом Північно-східного гребеня.

64. ЛВО по Східному ребру

ПАСПОРТ II-го проходження маршруту

1. Місце сходження — скельний клас.
2. Район сходження — Алайський хребет, Кичик-Алай.
3. Маршрут сходження — пік ЛВО (4003 м) по північно-східній стіні.
4. Категорія труднощів за КТГВ — 5Б кат. скл.
5. Характеристика маршруту:

• протяжність маршруту по довжині — 1000 м,
• перепад висот — 700 м,
• протяжність ділянок — IV кат. скл. — 300 м
• V кат. скл. — 280 м

50

Клас технічно складних сходжень

Худ Алайський хребет

(Хр. Кичик-Алай) Пік «4003» (пік ЛВО). Першосходження по північно-східній стіні кат. скл. 5Б (орієнтовно) з 27 по 31 липня 1974 р. Збірна команда альпіністів ЛВО:

• Гаас А.В., КМС — керівник
• Худяков О.В., МСМК — тренер
• Федоров С.А., КМС — учасник
• Гавриков Ю.П., МС — учасник

ЛВО

Вершина імені Ленінградського військового округу (ЛВО) висотою 4003 м названа армійськими альпіністами Ленінграда у 1974 р. Скельна башта вершини завершує короткий відріг Південного гребеня вершини Карагой у ущелині Джолджилга. У ущелині Джолджилга з ЛВО спускаються круті стіни та ребра, а в цирки Ручьєва та Восточно-Карагойський — короткі зруйновані скельні схили, під якими лежать невеликі, покриті моренами однойменні льодовики. Північне коротке ребро та південні стіни чекають на своїх першопроходців. 62. ЛВО по Південно-західному гребеню, 3А кат. скл. (М. Левін та ін., 12 серпня 1982 р.). 63. ЛВО по Північно-східній стіні, 4А кат. скл. (А. Гаас, Ю. Гавриков, С. Фьодоров, О. Худяков, 27–30 липня 1974 р.; Г. Сидоров, Н. Андрєєв, В. Видякин, В. Надєін, 10 серпня 1977 р.). 64. ЛВО по Східному ребру, 4Б кат. скл. (Г. Рожальська, В. Кирилов, Б. Козлов, Г. Семенюта, 7 серпня 1977 р.; А. Тарасенко та ін., 1983 р.). 62. ЛВО по Південно-західному гребеню Маршрут комбінований, 3А кат. скл. (рис. 5, 61, 62, 72). Протяжність — 450 м, Н — 200 м, час — 4–5 год.

ПАСПОРТ ПІДХОДУ 48

1. КЛАС — ТЕХНІЧНИЙ
2. РАЙОН — хребет КИЧИК-АЛАЙ (Курган (пд))
3. ВЕРШИНА — ЦВИЛЛІНГА С. М. пік 4326 м, першопроходження по північній стіні (КОМБ.)
4. ПРОПОЗИЦІЙНА категорія складності — 5Б
5. Перепад висот — 910 м Протяжність ділянок 5–6 кат. складності — 347 м Середня крутість — 70°
6. ЗАБИТО КРЮКІВ: Для страховки: скельних — 77, для створення ІТО: скельних — 9. Льодових — 10. Шлямбурних — (немає даних)

Паспорт сходження

1. Клас сходження: Технічний
2. Район сходження, хребет: Паміро-Алай, хр. Кичик-Алай
3. Вершина: Цвіллінга С.М. пік Висота: 4326 м Маршрут сходження: з пер. Цвіллінга
4. Пропонована категорія труднощів: 4–5
5. Характеристика маршруту: Перепад висот: ~850 м Протяжність ділянок: 5–6 к/тр. 30 м

Описи маршрутів сходжень

I. Пік «Будівельник Токтогульскої ГЕС» Курган

Першопроходження здійснено групою у складі Копорушкін В.Г. (рук.), Іноземцев Ю.П., Кузьмичонок В.А., Тонка А.Р. (всі — 2-й сп. розряд) у період 2–4 листопада 1972 р. Схема маршруту показана на рис. 2. Гірський відріг, у якому знаходиться вершина, простягається по правому березі р. Курган у напрямку північ-північний захід – південь-південний схід. Загальний вигляд маршруту показано на рис. 3 (зі сторони в. Тюя Таш) і 4 (зі сторони в. Сур-Тоо). Підходи. Від бівака, перейшовши на лівий берег безіменного струмка, спускаємось на південь. Через 10–15 хв ходьби переходимо струмок, що тече із-під в. Джелан-Конибаши. Далі стежка йде по правому березі правобережного притоку р. Курган (струмок бере початок під перевалом Кумбель). Через 1,5 год ходьби від базового табору стежка переходить на лівий берег притоку й іде по засипаній снігом морені в напрямку південно-східного ребра Сур-Тоо (2 год).

9. Курган Головна із заходу по Центральному кулуарі. Маршрут комбінований, 2А кат. скл. (рис. 5, 6, 15, 16, 18). Протяжність — 1200 м, Н — 700 м, час — 2,5–3 год. Шлях від альптабору «Киргизата» (група 2–4 людини) до вихідного бівуаку на морені ущелини Курган під Центральним кулуаром вершини Курган — див. у маршруті 10. З вихідного бівуаку вихід о 3:00–4:00. По осиповому схилу, потім по широкому осиповому 35–40° Центральному кулуарі 600–800 м вгору (камнепади, страховка). Далі 300–350 м по правій гілці кулуару, з якої вийти ліворуч на площадку над довгим скельним Західним островом — бастіоном, що розділяє верхов'я Центрального кулуару. З площадки 120–150 м вгору-вправо по пологому 30–35° осиповому схилу на льодово-сніжне плече Західного ребра. З плеча ліворуч і 80–100 м вгору по простих і середньої складності 40–50° скелях Західного ребра («живі» камені, страховка) піднятися на вершину Курган Головна. Від вихідного бівуаку — 2,5–3 год. Маршрут небезпечний камнепадами! Рис. 18. Курган Головна із заходу