Космонавтов

Рис. 6. Рис. 7. Шлях на пік Космонав­тів

Рис. 1. Під­йом до в. Сво­бод­на Ко­рея (за­галь­ний ви­гляд)

Йде гребінь довжиною 9–10 м, проходиться сидячи вер­хом. Да­лі ву­зь­кий на­хи­л­ний — гребінь роз­ши­рю­єть­ся до 20 м і по­кри­тий ве­ли­кою оси­пью, що ве­де до вер­ши­ни. Про­тяж­ність греб­ня 150 м. Вер­ши­на уяв­ляє со­бою пло­щад­ку, по­кри­ту оси­пью. На пів­ніч іде греб­інь кру­ти­з­ною 60°. На схід, на за­хід і на пів­день — об­ри­ва­ють­ся сті­на­ми. Маршрут від­но­сить­ся до сті­но­вих і від­зна­ча­єть­ся силь­ни­ми пси­хо­ло­гі­чни­ми впли­ва­ми, так як до­во­дить­ся пра­цю­ва­ти на стіні з від­ві­сом 500–600 м. Спуск по шля­ху підйо­му. Да­ний підйом зай­няв 15 год, за­би­то 28 де­до­вих і 21 скаль­ний крюк. Підйом оці­не­но як 4А кат. скл.

Да­ль­ші шлях іде по східній сті­ні кру­тиз­ною 70°. Тут є пол­ка дов­жи­ною 20 м, ши­ри­на 10 см, що йде під ку­том 30°. Тут є за­чіпи для рук. Для про­ход­жен­ня пол­ки за­би­то 5 га­ків. Пол­ка кін­ча­єть­ся вузь­кою трі­щи­ною, що йде вго­ру кру­тиз­ною 60°, дов­жи­ною 3 м. Під­йом по трі­щи­ні вго­ру. Три­ма­ючись за трі­щи­ну ру­ка­ми, ви­хо­ди­мо на пол­ку ши­ри­ною 1 м, кру­тиз­ною 30°, по­кри­ту дріб­ним оси­пом. Тут за­би­ва­ємо гак. Пол­ка дов­жи­ною 7 м, вона кін­ча­єть­ся внут­ріш­нім ку­том кру­тиз­ною 60° і ви­со­тою 4 м. Про­йшов­ши кут, ви­хо­ди­мо на ве­ли­кий ви­ступ, тут ор­га­ні­зу­єть­ся стра­хів­ка. На цьо­му ді­лян­ці вби­то 7 га­ків, ді­лян­ка про­йде­на за 1,5 год. На­да­лі шлях іде над сті­ною по ске­лях, за­ва­ле­них льо­дом кру­тиз­ною 40°, які

Від підніжжя до перемички веде сніжно-льодовий схил, в нижній частині 200 м, крутизною 30–35°, покритий снігом. Поступово крутизна збільшується і у верхній своїй частині схил має крутизну 40–45°, сніг відсутній. Довжина цієї ділянки 400 м. На льодовій ділянці було забито 18 льодових крюків і зайнято робочого часу 4 год. Зліва, по ходу стіни крутизною 80–90°, під ними осип, залитий льодом. Іти на кішках по ній неможливо. Перемичка являє собою два окремих жандaрм, між якими карнизи обриваються на схід. Від перемички шлях йде на північ по сильно зруйнованих і засніжених схилах крутизною 50° і довжиною 60 м. Скеля підводить до стіни, що закінчується полицею. Від полиці шлях йде вліво по ходу в вузький камин крутизною 80°, довжиною 6 м, утворений двома гладкими обледенілими плитами. Далі шлях виводить на гладку полицю крутизною 50°, покриту дрібним осипом. Довжина полиці 7–8 м. Тут забиваємо крюк. Перед нами двохметрова стіна, що виводить у вузький камин довжиною 10–12 м, крутизною 60°, забито в камині 3 крюка.

ФК1 200 н 50 м