Ша­ан-Ка­я — 6

Ав­тор: Алек­сандр Лав­ри­нен­ко, м. Оде­са

Алек­сандр Лав­ри­нен­ко

Ша­ан-Ка­я роз­та­шо­ва­на в рай­о­ні м. Алу­пка. Во­на не є ча­сти­ною Пів­ден­ної гря­ди, а ви­су­ну­та до мо­ря, пе­ред Алу­пки­ним му­ром. Пе­ре­пад му­ру близь­ко 250 м. У цен­траль­ній ча­сти­ні му­ру на­вис­лий. По му­ру про­ло­же­но 6 мар­шру­тів (При­міт­ка: на гру­день 2001 ро­ку прой­де­но 8 мар­шру­тів), всі 6-ї кат. скл.

Щоб до­бра­ти­ся під Ша­ан-Ка­ю, тре­ба:

• До­їха­ти до зу­пин­ки Алу­пка «Пі­том­ник»
• Від неї йти вго­ру по до­ро­зі
• Прой­ти че­рез ви­но­град­ни­ки
• Ви­йти на ґрун­то­ву до­ро­гу, яка ве­де прак­тич­но під му­ром

Во­да в дже­ре­лі в 15 хв хо­ду від му­ру.

Огляд мар­шру­тів

Мар­шрут «Зе­ніт» — прой­де­ний у 1968 ро­ці. Про­хо­дить по цен­тру му­ру. Ста­но­вить со­бою шлям­бур­ну до­ріж­ку, що ви­во­дить че­рез 120-гра­дус­не на­вис­лі­ня на вер­ши­ню. Мар­шрут пе­ре­ти­нає де­кі­ль­ка по­ясів нена­дій­ної по­ро­ди, де-не-де шлям­бу­ри за­би­ті в «гу­дя­чі» наш­леп­ки.

Мар­шрут об’єк­тив­но не­без­печ­ний, але в той же час не по­треб­ує ні­я­ких тех­ніч­них на­ви­чок, так са­мо як і вмі­ння ла­зи­ти. Ви­зна­чи­ти скл­ад­ність я не на­ва­жу­ю­ся. Мар­шрут не­дав­но прой­де­ний крим­ча­на­ми Шел­ха­ко­вим і По­по­вим, якщо я по­ми­ля­ю­ся, хай вони по­пра­влять.

Автор: Ми­ко­ла Шим­ко, м. Су­ми. Фото: Ми­ко­ла Шим­ко, Дми­тро Рома­нен­ко Ша­ан-Ка­я.

Мар­шрут «Зе­ніт»

По­ч­ну з не­ве­ли­кої пе­ред­іс­то­рії. Від­кри­ття аль­пі­й­сь­ко­го се­зо­ну від­бу­ло­ся в пер­ших чис­лах січ­ня. Зай­шов­ши на Пет­рос і ска­тив­шись з ньо­го на бор­ді, з’я­ви­ла­ся жа­га но­вих під­йо­мів.

При­їхав­ши до­до­му піс­ля Пет­ро­са, бу­ло ба­жан­ня ви­їха­ти зно­ву в го­ри. Піс­ля вирі­шен­ня сп­рав, че­рез де­кі­ль­ка днів, я був го­то­вий до но­вої по­їзд­ки.

В один із січ­не­вих днів мені дзво­нить мій друг і го­во­рить:

• Ти го­то­вий їха­ти в Крим? Я, зві­сно ж, від­по­вів:
• Так!

Але ціл­ком за­був, що в ме­не по­чи­на­єть­ся се­сія. Перенести се­сію не вда­ло­ся, і до то­го ж в Кри­му не­має по­го­ди, ви­їзд дов­е­ло­ся пе­ренес­ти.

Се­сія скла­де­на! Мені на­до­їло. Потріб­но Дми­тру Рома­нен­ку Ди­мі го­рою і са­мо со­бою бу­дем ла­зи­ти, я не­ве­ли­кий мар­шрут, к то­му ж 6-А). По­чи­тав­ши не­ве­ли­чко за­біг на про­ход­жен­нях ма мар­шру­ту. При­їхав­ши на­шої ці­лі. По­да під­ніж­жям. Вже 7 мар­шрут, я і Ді­ма

Прос­нув­шись ча­сом мар­шру­ту найт «Ял­та 66» і шля

Лі­зе­мо по два уча­ст­ки надій­ні стан­ції під­хо­дя­чих кара­При­хо­ди­ло­ся імп за­це­нив рос­то­я­ні

Кда­ли-жда­ли, все, Рош­ко Во­ва, лю­ба­ти під ми (Я і Ді­ма) про­бо­ва­ти цей — кай (нам потріб­ний али в кри­м. і стат­ті про сво­їх по­ста­ча­ти ру­хом ру­ха­ємо­ся до га на­вис­ло над демо оп­ро­бу­ємо т. По­ча­ток гад­пись на сті­ні

К то­му ж, яч­ки, але близь­ко 25 штук. рів. Від­ра­зу пи­са­но.

Ста­нов­лячи крю­ків ниж­че, ледь до­тя­гу­вав особ­ли­во­го нап­ру­жен­ня

Тре­тій учас­ток д шлям­бу­ра­ми не у

4–5 учас­ток су­міс­но 38 м. На п’я­то­му у сьо­год­ні ви­ста­чить, від­чут­тя, що, я п знав, що са­мо­ї

Н як мож­на стіль­ки учас­т­ка про­лі­з­ли без дові­ри.

Ніж­ка між

учас­т­ків близь­ко скал. Все на 5 м. Бу­ло на фе­рат­та, але я. При­й­шов­ши в та­бір, Сер­гій і Во­ва ви­яви­ли, що в них про­па­ло два фо­на­ри­ки і те­ле­фон. По­ки ми бу­ли на сті­ні, хтось за­ліз до нас у па­лат­ку і вк­рав ре­чі. За­га­лом ось у рай­о­ні Ша­ан-Ка­ї ба­га­то зай­вих лю­дей. Піс­ля по­же­жі, що бу­шу­ва­ла там де­кі­ль­ка років то­му, по­ги­ну­ло ба­га­то де­ре­в, те­пер ось ви­руб­ка про­пав­шо­го лі­су.

Ви­рі­ши­ли від­ри­ва­ти­ся за­втра, під­йом о 3:00. Усю ніч лив дощ і був ура­ган­ний ві­тер.

На­ступ­ний день ні­чим не від­рі­зняв­ся від по­пе­ред­ньо­го:

• дощ,
• ві­тер силь­ні­ший ніж ра­ні­ше.

Ко­ли ми по­вер­та­ли­ся до­до­му, то по­ба­чи­ли на­слід­ки цьо­го ура­га­ну — сло­же­ні і ви­рва­ні ре­клам­ні щи­ти, які ле­жа­ли уз­довж до­ро­ги.

Піс­ля двох днів від­по­чин­ку нам на­до­їло без­ді­й­с­ту­ва­ти. Ви­рі­ши­ли, що за­втра лі­зе­мо в будь-я­ко­му ви­пад­ку.

На­ступ­но­го дня ми бу­ли в кін­ці пе­рил о 6:30, ла­зи­ти по­ча­ли о 7:00. 6-й і 7-й учас­тки по­ча­ли на­вис­ати ще силь­ні­ше, близь­ко 105°.

Якість шлям­бу­ря на 5–7 м: та­ка мо­но­літ­на — мож­на мен­ше гр.

Зі­бра­ли 6 і 7 учас­тки — 35 м. І ось 1 зру­й­но­ва­ної, в р мож­на ви­рва­ти ст. На цьо­му учас­т­ку нав — стріль­на за весь.

Вже на пер­ших ме­трах діс­таю від­тяж­ку, в той час як я ро­блю це — на верх­ній шлям­бур.

ІТО­шу да­лі. Зни­зу гру­зя­ть­ся біль­ше мак­си­маль­ної ко то­чок не­має ні­я­кої: на­вис­лі­ні. Те­пер зри­ву, є всі ш

Але ось впе­ре­ди від Остан­ній шлям­бур сті­ни як не­скі­ль­ки між остан­ніх 1 м 30 см. І об­ліз­лі

ви­ліз­ші вже по­ро­да не спроб­уючи як

ден­но­го учас­т­ка ста­но­вить­ся дуже 1. Зда­єть­ся, що: Ша­ан-Ка­ї. На юо­да са­ма

як зви­чай­но шлям­бур, в той час як не бу­ло рив­ка

на на­вис­лі­ні від­чут­тя в надій­нос­ті то­чок на ска­лах, як у ви­пад­ку чіт­ко :)

жне­му 1,5 м. ия, ви­ліз із уа­ції то, що фра­за «на­вис­ла си­пу­ха» ви­кли­ка­ла у ме­не ус­міш­ку, але в той мо­мент мені сме­ять­ся зов­сім не хо­ті­ло­ся, бо я ді­знав­ся, що бу­ва­є і та­ке яви­ще в при­ро­ді.

Перед­сто­їть ви­рі­ши­ти зав­дан­ня, як прой­ти цей учас­ток? На­віть як­що я ви­йду в остан­нє кіль­це дра­бин­ки (що при­зве­де до ви­ри­ван­ня то­чки), всі рів­но не змо­жу діс­та­ти до мо­но­літ­но­го бло­ка, щоб за­би­ти шля­мбур. Пер­во­про­хід­ці би­ли шля­мбу­ри за до­по­мо­гою спе­ці­аль­них плат­форм, ось чому від­стані одна­ко­ві, що на вер­ти­ка­лі, що на за­ви­сан­ні.

Взяв­ши мо­ло­ток до рук, я по­чав до­би­ти зруй­но­ва­ну по­ро­ду в по­шу­ках будь-я­ко­го мо­но­літ­но­го шма­точ­ка по­ро­ди. Піс­ля ак­тив­ної ро­бо­ти мо­лот­ком ви­рив по­ді­біє ці­ль­но­го шма­точ­ка стін­ки роз­мі­ром 7×7 см. Піс­ля чо­го діс­та­в про­бой­ник і по­чав би­ти от­вер­с­тя, три­ма­ючи про­бой­ник двома паль­ця­ми :-), так вище діс­та­ти. Але мій мо­но­літ­ний учас­ток піс­ля де­кі­ль­кох ударів пе­ре­тво­рив­ся на зруй­но­ва­ну пли­точ­ку шо­ко­ла­ду.

А що ді­ять? На­віть вниз вже не про­сто спу­сти­ти­ся. Про­дов­жу­ю до­би­ти як мож­на гли­б­ше, на­че як Ву­ді Ву­дпе­кер :-). Жут­ко за­би­ва­ють­ся ру­ки піс­ля три­ва­лої ро­бо­ти, от­вер­с­тя пе­ре­тво­ри­ло­ся на «дуп­ло» че­рез те, що по­ро­да си­пу­ча, от­вер­с­тя оче­вид­но не 8 мм.

Вста­вив шлям­бур ти­пу ВЦ­СПС діа­мет­ром 8 мм і до­в­жи­ною 50 мм і по­чав би­ти. Але він ка­те­го­рич­но від­мо­вив­ся роз­кли­ню­ва­ти­ся, їз­дить впе­ред і на­зад. Зно­ву в ру­ки мо­ло­ток і, що є сил, по­чав би­ти по шлям­бу­ру, так що де­фор­му­ва­ло­ся ву­хо шлям­бу­ра і тро­хи за­ліз­ло в от­вер­с­тя.

Опа! На­че не ру­ха­єть­ся. Вста­вля­ю дра­бин­ку в за­би­тий шлям­бур, ста­нов­лю­ся — три­має до­сі. По­тро­ху під­грі­ба­ю вище. Те­пер діс­та­ю до от­вер­с­тя від­сут­ньо­го шлям­бу­ра, вирі­шив погли­би­ти ста­ре його. По­ки бив от­вер­с­тя, за­бу­вав ди­ха­ти :-)

Всьо­го на­че норм, зно­ву в ді­ло йде ВЦ­СПС. І зно­ву не роз­кли­ню­єть­ся. Піс­ля уда­ру по втул­ці він ви­ско­чив із ша­ле­ною швид­кіс­тю і ви­летів вниз. Те­пер ме­не бадьо­рить ще силь­ні­ше...

Але в ме­не є аль­тер­на­ти­ва — бу­дів­ни­чий ан­кер. Пос­та­вив, тро­хи роз­кли­нив­ся, але все рів­но кру­тить­ся. Вий­шов­ши на ньо­му, діс­тав на­ступ­ний шлям­бур. По­ди­вив­шись вниз, я по­ба­чив мій пер­ший за­би­тий шлям­бур, що ви­сить на мотуз­ці! Прой­шов­ши де­кі­ль­ка мет­рів, під­ій­шов­ши під най­силь­ні­ше на­вис­лі­ня мар­шру­ту, я ви­явив дру­гий ви­рва­ний шлям­бур. Але нам щас­тить — це був про­мі­жу­точ­ний шлям­бур, і я зміг діс­та­ти на­ступ­ний гак.

На цьо­му на­вис­лін­ні так са­мо трап­ля­ють­ся ви­ліз­ші шлям­бу­ри.

Прой­шов­ши мет­рів 10, без­пе­ка. На­ст. 105°. Ін­ші ча­с­ти­ни сті­ни, монс

Ви́­лось від­чут­тя п.­на­хи­лу від 85° до як в ниж­ній на­ча­ло тем­ні­ти. Ко­ли до ме­не під­ій­шов Ді­мон, бу­ло зо­всім тем­но. Нам за­ли­ши­ло­ся про­ліз­ти 10 м на сво­їх то­чках. Мар­шрут ви­ліз­ли о 19:30.

Ви­сновок: Є мар «Зе­ніт» один із на­вис­лих. Це уда­ча, а вмі­ння під час під­йо­му бу ус­та­нав­ли­ва­ли­ся ви­ри­ван­ня то­чок об­ме­же­не до шлям­бу­рів з ма­ло­ві­рогід­но.

І все ж та­ки якщо сна­ряж­ін­ня:

• Від­тяж­ки 40 шт.

ть­ся, як по мені яль­но­го ас­ти за­ви­сить від ре­мя тра­хо­вки не ро­бі­ль­ність ядер­жать юсть ви­ри­ван­ня х це

ую­че

• Мотуз­ка 2 шт. — дві по 60 або 50 і 60 м (так зруч­ні­ше і без­пе­чні­ше)
• Си­душ­ка (для дру­го­го)
• Про­бой­ник + шлям­бу­ри (обо­в’яз­ко­во)
• За­клад­ки і крю­ки, мо­жуть при­го­ди­ти­ся на ос­тан­ній учас­ток (нам не при­го­ди­ли­ся)
• Крю­ко­ніг
• Тре­ньо­ва­на зад­ни­ця — 2 шт.