Без назви

7. Тра­верс хре­бта Кош­тан-крест від пи­ка Ми­ра до Тю­тюн­ба­ші з під­йо­мом на пік Ми­ра по Пів­ніч­но­му кон­трфор­су — 4Б кат. скл. (А. На­у­мов, Є. Вар­фо­ло­ме­єв, І. Ку­ди­нов, Є. Со­ко­лов­ський, В. Шу­тін і В. Шу­тов — 22–24 липня 1961 р.; рис. 36).

П шлях від альпталагеря «Бе­зе­н­гі» до пи­ка Ми­ру див. в опи­сі 106. З пи­ка Ми­ра вниз на за­хід по 150–180-мет­ро­во­му гост­ро­му сні­жо­му греб­ню (кар­ни­зи!) і 80-мет­ро­вим кру­тим ска­лам (спор­тив­ний спуск) на пе­ре­мич­ку між пи­ка­ми Ми­ра і Пра­ці. З пе­ре­мич­ки 200–250 м по силь­но порі­за­но­му ске­ля­сто-сні­жо­му (кар­ни­зи!) греб­ню з 3–5-мет­ро­ви­ми ске­ля­сти­ми і не­ве­ли­ки­ми сні­жни­ми жан­дар­ма­ми, які пере­хо­дять по греб­ню. За 7–10-мет­ро­вим про­ва­лом вго­ру по гост­ро­му сні­жо­му греб­ню, по­тім по схи­лу, що пе­ре­хо­дить че­рез 150–200 м в гострий 60–80-мет­ро­вий сні­жний гребінь з не­ве­ли­ки­ми ске­ля­сти­ми ост­рів­ка­ми. Да­лі по ска­лах се­ред­ньої склад­но­сті і сні­жо­му греб­ню під­йо­м на пік Праці.

З піка Праці:

• вниз по 25­–30-­мет­ро­вим скалам середньої складності,
• потім підйом на невеликий жандарм,
• з нього 40­-мет­ро­вий спор­тив­ний спуск на перемичку.

Далі:

• по скалах середньої складності з великою кількістю малих жандармів, які обходять по полках або переборюють в лоб по 2­–5-­мет­ро­вим стінкам і по 35­-мет­ро­вим плитам (гак!) — спуск у провал.

У провалі — бівуак. Від перевалу Праці — 10­–12 год.

Із провала:

• по крутому сніжному гребню, що чергується зі скелями середньої складності, підйом на полку під стіну скельної башти,
• з полки 55­–60­–мет­ро­вий траверс по плитам лівої сторони башти,
• потім угору до вузької перемички (гакова страховка!), не виходячи на перемичку, під стіною вліво до вертикального 7­–мет­ро­во­го каміна, залитого натічним льодом (гаки!),
• по каміну (без рюкзака!) підйом на плиту (гак!) і по ній 15­–20 м угору на полку,
• далі по простих і середньої складності скелях 70 м угору на вершину башти.

З башти:

• вниз по гребню, два невеликих жандарма обходять справа по крутих сніжних схилах,
• по гострому сніжному гребню (карнизи!) спуск на перемичку під вершину Східна Тютюнбаші.

З перемич­ки:

• підйом по сні­ж­но­му, потім про­сто­му ске­ля­сто­му греб­ню,
• пер­ший жан­дарм обхо­дять по сні­ж­ній по­лці спра­ва,
• дру­гий — спо­ча­тку 15–20-мет­ро­вим тра­вер­сом по кру­то­му сні­ж­но­му схи­лу лі­во­го бо­ку (га­ко­ва стра­хо­в­ка!), потім 20–25 м угору по склад­них ска­лах Пів­ден­но­го кон­тр-рфор­са (гак!) — підйом на вер­ши­ну жан­дар­ма,
• з нього 10–12-мет­ро­вий спор­тив­ний спуск у про­вал,
• обхід чер­го­во­го жан­дар­ма по сні­ж­но­му схи­лу і пли­там спра­ва (га­ко­ва стра­хо­в­ка!),
• да­лі по про­сто­му ске­ля­сто-сні­ж­но­му греб­ню — підйом на вер­ши­ну Східна Тютюнбаші.

Від бівуа­ку — 7–8 год.

З вер­ши­ни:

• по горизонтальному простому скелясто-сніжному гребню,
• перший жандарм проходять в лоб по 5–6-метровим плитам лівої сторони (гакова страховка!)
• з жандарма 6-метровий спортивний спуск,
• жандарм «Башта» переборюють в лоб по 7–8-метровій стіні,
• спуск з нього 10-метровим дюльфером,
• далі по простому скелясто-сніжному гребню, невеликі стінки якого переборюють в лоб або обходять по полках зліва або сніжними схилами справа — вихід на вершину Західна Тютюнбаші.

Від бівуаку на гребні — 9–10 год. Спуск по Західному гребню див. в описі 108.

Рекомендації для тих, хто здійснює сходження

1. Кількість учасників — 4–8 осіб.
2. Вихідний бівуак — перевал Праці.
3. Ча­с ви­хо­ду — 4–5 год ра­нку.
4. Сна­ряж­жен­ня: мотуз­ка ос­нов­на — 2×40 м; репшнур ви­трат­ний — 5 м; ске­льні га­ки — 8–10; льо­до­ві га­ки — 3–4; мо­ло­ток ске­льний — 2; ка­рабі­ни — 8–10; кіг­ті — 4 па­ри; на­мет — 1.
5. Мі­с­ця бівуа­ків — на всіх вер­ши­нах, про­ва­лах, сні­ж­них греб­нях і пе­ред вер­ши­ною За­хідна Тютюнбаші.