R2 60 м 75° IV R1 40 м 2­А R0 150 м 2­А + +

Опи­с мар­шру­ту

на в. 3900 м (п. «Уг­ло­вий») по ПЗ к.т. Вийшовши з бівуа­ку, розташованого у Гідрометеостанції на льод. Голубіна, перетнути льодовик і підійти до маршруту. Ділянка О–I — похила вільна полиця крутістю 35° проходиться одночасно зі страховкою за виступи. На невеликій ділянці — контрольний тур. Від контрольного тура прямо вгору по стінці крутістю 65° — прохід середньої труднощів 40 м. Зручні місця для страховки. На мотузку 8–9 крю­ків. Ділянка 2–3 — вихід до жандарма — 60 м: крутість збільшується до 75°, місця страховки зручні, скелі сильно зруйновані, на мотузку також 8–9 крю­ків. Від початку маршруту 4 год.

Па­спорт під­йо­му

на п. Кутовий (3900) Пер­шо­під­йом

1. Клас під­йо­му — ске­льний. 2. Район під­йо­му — Ки­ргизький хре­бет, район о. Голу­бина
2. Пік «Кутовий» (на­зва умов­на) 3900 м за СЗ кф., мар­шрут ске­льний
3. Кате­го­рія склад­ності, що про­по­ну­ється — 3Б. 5. Ха­рак­те­рис­ти­ка мар­шру­ту: пе­ре­пад висот — 450 м, дов­жи­на — 530 м, з них ді­ля­нок III–IV кат. скл. — 220 м, се­ред­ня кру­тиз­на — 58°
4. За­би­то га­ків — 14/2 за­клад­них еле­мен­тів — 11/4

Ме­сто­по­ло­жен­ня. Пік 30 років ВЛКСМ роз­та­шо­ва­ний на греб­ені Джа­ла­мишсь­ко­го від­ро­га Кир­ги­зь­ко­го хреб­та і є його пер­шою вер­ши­ною пів­ніч­ніше вуз­ла, де цей від­ріг від­хо­дить прак­тич­но в ме­ри­ді­о­наль­но­му на­прям­ку від Со­ку­луксь­ко­го від­ро­га. Пів­ніч­ніше пі­ка височіє йо­го ін­ший су­сід — пік Пан­фі­ло­ва. На схід від вер­ши­ни від­хо­дить контрфорс, що пря­мує уз­довж льо­до­ви­ка Ю. Ади­ге­не, ро­бя­чи по­во­рот на пів­ніч. Весь пів­ніч­ний схил контрфорса вкри­тий ви­ся­чим льо­до­ви­ком, що у під­ніж­жя ут­во­рює не­ве­ли­кий гле­тчер. За­хід­ний схил пі­ка кру­тий та роз­чле­но­ваний ба­га­то­чис­лен­ни­ми ске­ль­ни­ми ре­бра­ми із кри­ста­лі­ч­них хло­ри­то­вих сла­нців. Зо­вні вер­ши­на на­га­дує пра­виль­ну триг­ран­ну пі­ра­мі­ду і до­бре вид­на з усьо­го рай­о­ну Ади­геї.

Входження по північному гребню

Вер­ши­на Ады­ге­не роз­а­шо­ва­на у вер­хо­в'ях од­но­імён­ної бал­ки пів­ніч­но­го схи­лу цен­траль­ної ча­сти­ни Кир­ги­зько­го хреб­та. Во­на є ви­щою точ­кою Джи­ла­ми­йсь­ко­го від­ро­га. Пів­ніч­ніше від пі­ка Ады­ге­не у цьому від­ро­зі сто­їть пік Агі­та­то­рів (1А кат. скл.); гри­ва, що від­хо­дить від ньо­го на схід, ве­де до вер­ши­ни Елек­тро (1Б кат. скл.). Між пі­ком Ады­ге­не та пі­ком Елек­тро роз­а­шо­ва­ний пе­ре­вал Ады­ге­не (1Б кат. скл., 4030 м). На за­хід від пі­ка Ады­ге­не від­хо­дить ко­рот­ка гри­ва. За­хідні схи­ли вер­ши­ни об­ри­ва­ють­ся кру­ти­ми ске­ля­сти­ми сті­на­ми. Пів­ніч­ний схил уя­вляє со­бою ви­с­я­чий льо­до­вик, що пе­ре­хо­дить у льо­до­вик Тез-Тор. Вер­ши­на Ады­ге­не до­бре ви­ди­ма із ба­л­ки Ала-Ар­ча та із мі­ста Фрун­зе. Звід­си (з пів­ніч­но­го схо­ду та з пів­но­чі) во­на ви­гля­дає льо­до­ви­ко­вою пі­ра­мі­дою. З са­мо­го

н­. Абуаморо­б­. 1а 2n a 3n бау­мс А буаморо­б­"