Паспорт сходження

Клас сходження: Скельний (комбінований) Район сходження: р-н Ігізаків (5.2) Вершина, її висота та маршрут сходження: Хамсоя траверс 3-х вершин (Ц.–Ю.) Припустима категорія труднощі: 4А (3А) Характеристика маршруту:

• Перепад висот: 300 м
• Середня крутість: 30°
• Протяжність ділянок: R1–300; R2–500; R3–200; R4–200;
• Забито крюків:

2. Район сходження — район Ігизак, Гиссарський хребет.
3. Вершина Хамсоя Південна (3715 м) по контрфорсу західної стіни.
4. Припустима категорія труднощів — 4Б.
5. Характеристика маршруту: перепад висоти — 800 м, протяжність ділянок 5–6 к.с. — 190 м, середня крутість — 65°
6. Забито крюків: для страховки для створення в.т.о скальних — 48, льодових — 5

шлямбурних

ЗВІТ

про першопроходження на вершину Хамсоя Південна (Гиссарський хребет) орієнтовно 4А кат. скл., здійсненому 24 серпня 1979 року. 200 м, V–6, 190 м, 65°, 48/5 ск. к., 7/2 закл., 17 год. Керівник: В. М. Гончаренко. Учасники:

• В. Ян
• Т. В. Кубонина
• С. С. Соболев
• В. І. Клестов

38. Центральна вершина Хамсой з перевала Безіменний, маршрут 26 к/тр., рис. 17

Від бівуака «Зелена поляна» йти вздовж струмка, що витікає із льодового цирку, до перевала Безіменний. Вихід на перевал по снігу й розсипу. Хамсоя являє собою гребінь із трьома вершинами та розташований у меридіональному напрямку. З перевала рухатися на південь до Північної вершини. Перші жанда́рми обійти зліва. Скелі зруйновані. Зліва до Північної вершини підходить гребінь. Не дійшовши до гребеня, піднятися кілька вправо. На вершину виходити, не піднімаючись на основний гребінь. Спуск із Північної вершини по легких скелях по вузькому гребеню у бік перемички між Північною та Центральною вершинами. Потім спуститися вправо вниз із гребеня та по серії полиць вийти на перемичку. Підйом на Центральну вершину із перемички по гладкій стінці, заввишки 10 м по розщелині. Страхування крюкове. Потім вийти на великі гладкі плити. Вони долаються по розщелині. Рухаючись зліва по великих каменях, вийти на Центральну вершину.

Паспорт сходження

1. Клас сходження — скельний.
2. Район сходження — район Ігізак, Гісарський хребет.
3. Вершина Хамсоя Центральна (3640 м) по західному ребру.
4. Припустима категорія труднощів — 3А.
5. Характеристика маршруту: перепад висоти — 500 м, протяжність ділянок 3–4 кат. скл. — 160 м, середня крутість — 65°
6. Забито крюків: для страховки: скельних — 4

Опис першосходження на вершину Фестивальна по північній стіні

Вершина Фестивальна розташована у верхів'ях річки Мами в південному відрогу Гісарського хребта – південніше вершин Проні Сіами та Південної Сіами. Цей відріг тягнеться з півночі на південь, у районі вершини Фестивальної круто повертає на схід. Є дві вершини Фестивальної:

• Східна
• Західна (головна, висота 4350 м), які є підвищенням у масивному гребені, витягнутому в широтному напрямку. Раніше було пройдено маршрут по гребеню зі сходу на захід і оцінюється як маршрут 4А кат. скл. Північні схили вершини являють собою круті, у багатьох місцях засніжені скелі і льодово-снігові кулуари великої крутизни. З перемички між Східною і Західною вершинами спускається найзначніший на північних схилах сніжно-льодовий кулуар. Скелі лівого (за ходом) берега кулуара сильно зруйновані, звідси весь час ідуть каміння. Правіше кулуара є два розділені сніжним схилом контрфорса, по обох можливі маршрути підйому на вершину.

I. Клас сходження — скельний 2. Район сходження — Гісарський хребет 3. Вершина, її висота, маршрут сходження — г. Фестивальна, 4350 м по Лівому північному контрфорсу. 4. Предбачувана категорія труднощів — 3Б. 5. Характеристика маршруту: а/. Перепад висот — 400 м; б/. Протяжність ділянок 4А кат. скл. – 145 м; в/. Протяжність ділянок 3Б кат. скл. – 370 м; г/. Середня крутість — 50°. 6. Забито гаків:

Протокол № 052.788 Клас сходження — Візуальний. Район сходження — район Угізаков. Вершина, її висота і маршрут сходження — Улар, 3700 м, по контрфорсу, південної стіни. Предбачувана категорія труднощів — 3Б. Характеристика маршруту: перепад висот — 400 м, середня крутизна — 30°, протяжність ділянок:

1. 110 м,

Паспорт сходження

1. Клас сходження — скельний.
2. Район сходження — Паміро-Алай, Гісарський хребет.
3. Вершина, її висота, маршрут сходження — в. Улар, 4000 м, південним контрфорсом. Пд. стіни.
4. Предбачувана категорія труднощів — 3Б.
5. Характеристика маршруту: а) перепад висот — 250 м. б) протяжність ділянок 4А кат. скл. – 50 м, 3 кат. скл. – 200 м. в) середня крутість — 60°.
6. Забито крюків:

Підкорення вершини УЛАР із льодовика Улар по Пн.-Зх. гребеню — за кат. скл.

Підкорення вершини здійснюється з біваку «Зелена поляна», розташованого під вершиною Бівачна. Від табору слід йти вгору по струмку, що витікає із цирку вершин Хамслі, Улара, Хирса, Кулай Джованон, до старої берегової морени льодовика Улар. Від морени піднятися по сніжнику (25–30°) на плато льод. Улар, яке перетнути вліво у напрямку масиву Улар (його Пн.-Зх. гребеня), залишивши праворуч перевал Вороб'їний. Маршрут підйому на Пн.-Зх. гребінь проходить по ребру лівіше третього кулуара (лічачи знизу) з плато льод. Улар. Кулуар крутий і вузький і веде на перемичку Пн.-Зх. гребеня. Підйом починати цим кулуаром. Підійшовши до підгірної тріщини, залишити праворуч зазначений крутий сніжний кулуар, що веде у провал Пн.-Зх. гребеня (далі згадується як провал між I-м і II-м жандармами), подолати бергшрунд по сніжному мосту або, якщо міст відсутній, спустившись у тріщину.