ЗВІТ

про сходження на пік Іне (3409 м), розташований в районі Головного Кавказького хребта і його відрогів від перевалу Марух до перевалу Нахар, по північно-західному гребеню 4А кат. скл. (орієнтовно).

1. Вперше маршрут було пройдено в 1960 р. групою МС Мацевитого Ю.М.

30 липня – 1 серпня 1973 р. сходження було здійснено групою з а/л «Алібек» у складі:

• 1. Кокодій М.Г. — 2-й сп. розряд — керівник
• 2. Бороденко Ю.А. — 1-й сп. розряд
• 3. Чепелева І.П. — 2-й сп. розряд
• 4. Кононенко В.І. — 2-й сп. розряд

2. Короткий географічний опис району сходження

Пік Іне (3409 м) — невисока, красива гострокінцева вершина, що повністю виправдовує свою назву («Ігла»), розташована у відрогу, що відходить на північ від підкови Джугутурлючат в районі її східної вершини. Пік добре видно з Домбайської поляни.

3. Опис сходження

Група вийшла з а/л «Алібек» 30 липня о 13:00, щоб до кінця дня підійти під маршрут і на наступний ранок вийти на нього. Спустилися на Домбайську поляну, потім по стежці піднялися по Домбайській ущелині до Руської поляни. Приблизно в 1 км вище впадіння в р. Домбай струмка, що стікає з Північного Джугутурлючатського цирку, підійшли до місця переправи через р. Домбай. На середині річки тут знаходиться великий камінь. Переправа з колод була наведена заздалегідь. На іншій стороні річки вийшли до струмка і по його лівій стороні піднялися до бараньїх лбів. По них і по трав'янистих схилах підійшли до початку північно-західного гребеня. Тут зупинилися на нічліг. Від Домбайської поляни (при наведеній переправі) 3,5–4 год.

Наступного дня, 31 липня 1973 р., о 5:00 вийшли на маршрут. Гребінь починається згладженими скелями, що переходять у 50-метрову стінку, яку перетинає внутрішній кут.

По маршруту:

• По внутрішньому куту
• Потім по 5-метровому каміну вийшли до нависаючої плити
• Плиту обішли зліва і піднялися на гребінь (R1 на фото)

Лазіння важке, особливо у верхній частині, у плити. Рухалися у зв'язках: Кокодій — Кононенко і Бороденко — Чепелева. Страховка крюкова. При обході плити організували перила.

Далі — по нескладних скелях гребеня. Рух одночасний зі страховкою через виступи гребеня. Жандарма обішли справа (R2).

Перед виходом на гострий горизонтальний гребінь 30-метрова стінка, яка долається по правій стороні. Скелі важкі, у верхній частині негативний ділянка. Страховка крюкова. Перший пройшов стінку без рюкзака (R3).

Після стінки по гострому горизонтальному гребеню підійшли до стику північно-західного і північного гребенів. З гребеня дюльфером 15 м спустилися на площадку. Місце придатне для бівуаку (R4). Від початку 3–3,5 год.

Після площадки починається перший підйом (R5). Через 3-метрову стінку вийшли на полицю, обішли підйом справа і знову вийшли на гребінь. По гребеню підійшли до другого, 60-метрового підйому.

Спочатку треба піднятися по плитах з невеликими улоговинками. Лазіння середньої труднощів, необхідна крюкова страховка, т. як виступи всюди невеликі.

Підйом виконаний у наступній послідовності:

• Піднялися спочатку по правій стороні плит,
• Потім вліво — вгору по вузькій полиці,
• Далі по щілині між основним масивом і відщепленою плитою на полицю,
• З полиці вправо — вгору до вершини підйому.

Місце для бівуаку (R6).

Тут починається третій підйом. Спочатку вліво по широкій похилій 120–150-метровій полиці до площадки під двома жандармами вгорі на гребені. Звідти по вузькому крутому кулуару (перший знову без рюкзака) 40 м вліво – вгору на гребінь за жандармами (R7). По гострому гребеню з 10-метровою стінкою о 16:00 вийшли на вершину (R8).

Перед стінкою вліво — вниз по північній стіні йде кулуар — це шлях спуску по маршруту 2А кат. скл. Відразу ж почали спускатися. На нічліг зупинилися на площадці під сніжником на середині спуску (див. фото), так як сонце почало сідати.

Наступного дня, 1 серпня 1973 р., спустилися до р. Домбай, перейшли її нижче Чучхурських водоспадів. До 14:00 були в а/л «Алібек».

4. Висновки

Маршрут повністю відповідає 4А кат. скл., об'єктивно безпечний. У другій половині літа маршрут чисто скельний. Сніг і лід зустрічаються тільки на спуску по маршруту 2А кат. скл. Скелі на всьому маршруті монолітні, міцні. Незважаючи на невелику висоту піку Іне, маршрут досить довгий. На проходження всього гребеня від його початку до вершини потрібно 10–11 год.

Маршрут схожий на маршрут 4А кат. скл. на в. Малий Домбай. Дві стінки і крутий кулуар, які необхідно подолати, по труднощі приблизно такі ж, як стінка на Малому Домбаї.

У районі Домбая всього 4 маршрути 4А кат. скл.:

• на в. Аманауз Вузловий
• на в. Ерцог
• на в. Малий Домбай
• на в. Белалакая

Ще один такий класифікований маршрут буде дуже корисний.

5. Рекомендації альпіністам

• 1. Кількість учасників у групі: не більше 6 чол.
• 2. Графік руху: 1-й день — вихід з табору не пізніше 9:00 ранку, підхід до маршруту і підйом до стику гребенів; 2-й день — підйом на вершину, спуск і повернення в табір.
• 3. Спеціальне спорядження на групу 4 чол.:
  • а) мотузка основна — 2 × 40 м;
  • б) витратний репшнур — 5–6 м;
  • в) крюки скельні — 10–12 шт.;
  • г) молотки скельні — 2 шт.;
  • д) карабіни — 10–12 шт.
• 4. Міста можливих бівуаків:
  • 1-й — біля початку гребеня;
  • 2-й — на стику гребенів;
  • 3-й — у кінці другого підйому;
  • 4-й — на полиці 3-го підйому;
  • 5-й — на спуску по маршруту 2А кат. скл. нижче сніжника над мокрим кулуаром.