Паспорт сходження

Головний Кавказький хребет, від пер. Марух до пер.Нахар, ущелина р.Птиш, № 2,2 по КВГМ.
Вершина Домбай Західний, по розколині північно-західної стіни. Сходження присвячується пам'яті воїнів-альпіністів, загиблих в горах Кавказу в ВОВ.
Пропонується 6Б кат. скл. — першопроходження.
Характер маршруту: комбінований.
Перепад висот маршруту: 1104 м. Протяжність маршруту: 1240 м. Протяжність ділянок: V кат. скл. 350 м, VI кат. скл. 460 м. Середня крутість: основної частини маршруту 82 °, всього маршруту 72 °.
Залишено «крюків» на маршруті: всього 25, в т. ч. шлямбурних 21. Використано на маршруті скальних крюків 235 / 126, закладок і т. п. 173 / 110. Використано крюків на маршруті: шлямбурних стаціонарних 20, в т. ч. ІТО 9, скайхуків 7 / 7, фіф 229 / 162. Використано всього штучних точок опори 414.
Ходових годин команди: 122,5 год (12 днів).
Керівник: Кривошеєв Максим Леонідович, КМС. Учасники:
- Колесов Павло Олегович, МС
- Шерстнев Ігор Володимирович, МС
- Бистров Сергій Павлович, МС
- Білоус Володимир Петрович, 1-й сп. розряд
- Шапошников Ігор Геннадійович, 1-й сп. розряд
Тренер: Кривошеєв Максим Леонідович.
Вихід на маршрут: 8 год 15 хв 6 лютого 2005 р. Вихід на вершину: 7 год 30 хв 16 лютого 2005 р. Повернення в БЛ: 15:35 17 лютого 2005 р.
Організація — Федерація альпінізму Іркутської області.

Кривошеєв М.Л. Кривошеєв М.Л.

Загальне фото вершини.

Чорна лінія: м-т Небораго 5Б
Синя лінія: м-т Сенчіна 6А
Червона лінія: м-т Кривошеєва М.Л.

Фото зроблено з «Домбайських ночівок» 6 лютого 2005 р.

9	-	4/4	4/4	1		R6–R7 40 м	10 м 75 V+
8	-	7	8	-			30 м 65 IV
7	4 бура	4	6	1		R5–R6 40 м	40 м 65 IV
6	3 бура	6	5	1		R4–R5 45 м	45 м 65 IV
5	-	3	2	1		R3–R4 45 м	45 м 65 IV
4	-	7/7	8/8	1	Фото №1	R2–R3 55 м	15 м 85 VIA2e
3	-	4	4	-			40 м 60 IV
2	-	3	2	1		R1–R2 50 м	50 м 60 IV
1	-	1 сніж	крюк	1		R0–R1 40 м	40 м 60 II

Фото № 11 Фото профілю стіни зліва. Фотографія зроблена з висячого ледника.

30	5	5	4	-			20 м 75 V
29	1	1	4	-		R16–R17 50 м	10 м 70 V
28	22/22	6/6	12/12	-	Фото №6		40 м 95 VIA3
27	1	12	6	3 бура-		R15–R16 50 м	50 м 65 V
26	15/13	17/12	9/5	1		R14–R15 45 м	45 м 70 VIA1
25	11/11	9/8	7/7	-		R13–R14 50 м	30 м 75 VI+A3
24	-	4/4	10/10	-			15 м 75 VIA3
23	1	1	-	-			5 м 60 V
22	3	2	2	1		R12–R13 45 м	10 м 75 VIA1
21	1	1	-	-			5 м 70 V
20	17/15	3/1	2/2	?	Фото №5		30 м 80 VIA2
19	6/6	7/7	5/5	1/1		R11–R12 50 м	20 м 85 VIA3e
18	-	6/6	22/22	3 скайхук			30 м 90 VIA4
17	-	4/3	5/5	1/1		R10–R11 50 м	10 м 90 VIA4
16	6/6	16/16	11/11	2/2 скайхук 2/2	Фото №4		40 м 95 VI+A5c
15	-	10/10	16/16	2/2	Фото №3	R9–R10 40 м	25 м 90 VI+A3e
14	-	5/5	15/15	1/1	Фото №2		15 м 95 VI+A3c
13	10/10	2/2	7/7	1/1 2 скайхук		R8–R9 40 м	20 м 95 VI+A3e
12	-	13/12	8/8	1/1			20 м 75 VIA1c
11	10/9	5/4	10/9	1/1		R7–R8 45 м	25 м 98 VI+A4e
10	3 бура			3/1	Фото №9		20 м 65 V

Схема маршруту

Опис маршруту

Ділянка № 1. Крутий жорсткий фірн, є небезпека зсуву лавини. Страхування здійснюється сніговими якорями.

№ 2,3. На станціях забиваємо шлямбура. Організація точок страхування на станціях іншими способами не безпечна. Круті барані лоби залиті льодом і присипані снігом. На проміжних точках страхування використовуються якорні крюки.

№ 4. Крута скельна стінка, проходиться на ІТО (фіфи, якорні крюки), тріщини залиті льодом, для надійності на станції забили шлямбур, порода дуже тверда. Складне лазіння.

№ 5,6. Круті барані лоби залиті льодом і присипані снігом. На всіх станціях забиті шлямбура.

№ 7,8. Сніжно-льодовий кулуар, для страхування застосовуються льодобурі, на скелях якорні крюки.

№ 9. Крута скельна стінка залита льодом. Для проміжного страхування використовуються фіфи, крюки. Убік від стінки перетинаємо м-т Сенчина 6А.

№ 10. Сніжно-льодовий гребінь, дуже крутий, закрутили 3 бура. На початку стіни безпечне місце для біваку, ніша, зверху навислі скелі метра на 2. Повісили 2 платформи. Організація точок кріплення платформ, на шлямбурах. Як показало подальше проходження маршруту, це найбезпечніше місце на маршруті. 8 лютого 2005 р. всі переїхали в платформи.

№ 11. Починається розлом, який проходить через всю стіну і виводить на західне ребро (5Б). Починається дуже сильне нависання. Гранично складне лазіння, точки страхування не надійні. Скелі сильно зруйновані. В основному для проходження використовуються фіфи і френди, скелі сухі. Станція організована на шлямбурах.

№ 12. Розлом проходить по плиті, тріщини в якій залиті льодом. Складне лазіння, весь час є небезпека впустити на страхуючого камінь. Активно використовуються тонкі пелюстки, фіфи, допомагають дірчасті скайхуки.

№ 13. Щілина проходить через карніз, який не обходиться. Після нього починається круте і довге нависання. В хід йдуть френди і закладки великих розмірів. Дуже складне і небезпечне лазіння. З щілини постійно вивалюєш каміння, рятують фіфи і якорні крюки. На станції забивається шлямбур для надійного страхування.

№ 14. Сильно нависаючий внутрішній кут. Проміжні точки страхування не надійні. Порода дуже тверда при забиванні шлямбура, зломали два бура на 8 мм. Рухаємося вгору за допомогою фіф і пелюстків.

№ 15. Розколина йде вліво. Переходимо на вертикальну стіну. Для безпеки довелося забити два шлямбура: один проміжний, інший на станції. Гранично складне лазіння. На станції контрольний тур.

№ 16. Вертикальна плита, розлом проходить зліва, дуже складне лазіння, практично на грані зриву, рельєфу практично немає, тріщини тонкі, допомагає скайхук, фіфи, погано йдуть крюки. На проміжних точках страхування забито два шлямбура.

№ 17. Попереду карніз, який обходиться зліва, лазіння гранично складне. Багато живих каменів. Для проходження використовуються фіфи.

№ 18,19. При обході карнізу знову потрапляєш в розлом, який розширюється і переходить у вертикальний камін. У ньому дуже багато живих каменів. Другого рятує, що він знаходиться на стіні. Дуже складне і вкрай небезпечне лазіння, постійно із-під ніг вивалюються камені. В хід йдуть якорні крюки і фіфи, які просто рятують на такому рельєфі.

№ 20. Камін переходить у внутрішній кут, який дуже сильно зруйнований. Гранично складне лазіння. Страхуючий постійно ховається від каменів, що вивалюються. Рельєф зруйнований. Активно використовуються френди великих розмірів.

№ 21. Снігова полиця, яка виводить на зруйнований карніз, продовження внутрішнього кута.

№ 22. Карніз обходиться зліва по крутих бараньих лобах, присипаних снігом. Лазіння проблематичне, скелі як черепиця, постійно відколюються. На станції забив шлямбур.

№ 23. Над головою новий карніз. Все дуже сильно зруйновано, сенсу немає лізти в цю смертельну пастку. По полиці йдемо вправо на бастіон.

№ 24,25. Внутрішній кут, що переходить в стінку, все йде на ІТО, щілини залиті льодом. Лазіння гранично складне, активно використовуються фіфи і пелюстки.

№ 26. Внутрішній кут, залитий льодом, схоже, влітку тут біжить вода. Кут виходить на хороше снігове плече, тут поставили намет. На станції забили шлямбур. 15 лютого 2005 р. встановили верхній штурмовий табір.

№ 27. Камін, залитий льодом, закрутили 3 бура. Пляшковий, зимовий, жорсткий лід. Станція зроблена на швелерах.

№ 28. Камін стає крутіше, половина каменя, який нависає, проходиться по правій частині. Лазіння дуже складне на ІТО, на грані зриву. Будь-який стирчащий камінь при навантаженні відлітає вниз. Використовуються фіфи, закладки.

№ 29. Після каменя починається скельна плита, яка залита льодом і присипана снігом. Доводиться йти дуже обережно, т. к. кішки вже тупі.

№ 30. Внутрішній кут. Дуже складне лазіння, що переходить на ІТО. Використовуються тонкі крюки, закладки. Вийшли на гребінь.

№ 31,32,33. Крутий зруйнований гребінь. Перший іде лазанням, але дуже складним. Допомагає те, що перший — КМС по скалолазанню. На гребені багато живих каменів, страхування не надійне. Використовуються френди, якорні крюки. При проходженні дуже складних ділянок доводиться знімати рукавички.

№ 34. Бастіон, гранично складне мікстове ІТО лазіння. Вертикальна плита, яка знаходиться між двома жандармами. Полічки залиті льодом і присипані снігом. В хід йдуть фіфи, крючки, френди. Завдяки тому, що багато льоду, порода міцна.

№ 35. Гребінь, який йде лазанням. Знайдений тур без записки. Написали свою записку.

№ 36. Рух по вертикальному внутрішньому куту правіше каменя. Використовуються френди і гекси одного розміру.

№ 37. Камін виводить на жандарам, з нього переходиш на скельну стінку, яка сильно зруйнована. Знайшов стару петлю.

№ 38. По гребню перший іде лазанням, другий на жумарі. Гребінь сильно зруйнований. Страхування через виріст.

№ 39. Гребінь лягає, але перший йде лазанням, вішаючи для решти перила. Гребінь дуже гострий, вправо обривається стрімкою стіною. Іноді доводиться йти на четвереньках. Вершина знаходиться в місці з'єднання двох гребенів західного і південного з п. ЦДСА. На вершині тур був зруйнований, записки не було. Довго шукали записку, не знайшли. Склали свій тур, написали записку, сфотографувалися. Спуск шляхом підйому.

З 32 ділянки обробка проводилася в двійці. У цей же день двійка вийшла на вершину і спустилися в штурмовий табір. Інша група по готовим перилам вийшла на штурм 16 лютого 2005 р. вночі, на вершину вийшли о 7 год 10 хв. У цей же день всі спустилися в платформи, ділянка № 10. 17 лютого 2005 р. встали о 7 ранку, о 9 почали спуск. Погода сильно зіпсувалася, дме сильний вітер, починається сніг. О 15 год 30 хв спустилися в базовий табір. Спуск шляхом підйому.

Рекомендації для наступних груп.

Найбільш безпечне проходження маршруту рекомендується здійснювати в зимові місяці, у зв'язку з великою камнепадонебезпечністю. Не рекомендується як перша шістка. На стіні дуже мало безпечних місць для установки табору. Ночівлі в платформі. При роботі ведучої ланки на стіні, іншим учасникам необхідно перебувати в укритті, що значно ускладнює роботу на маршруті. Група повинна мати досвід тривалих зимових сходжень. Порода надзвичайно міцна, необхідно мати достатній запас пробійників. Маршрут комбінований, застосовується весь набір альпіністського спорядження від снігових якорей, льодобурів до скайхуків. Наступним групам при роботі на перилах звернути увагу на камнебезпечність.