Звіт

про сходження на вершину Мала Белалакая 3748 м по центру північної стіни, здійсненому групою інструкторів альпіністського табору «Алибек».

Склад групи:

1. Абарбарчук Георгій Самуїлович, КМС, інструктор-методист II категорії.

2. Бойко Віктор Вікторович, КМС, інструктор-методист II категорії.

Начальник навчальної частини — МС СРСР Коваленко Юрій Іванович

ДОМБАЙ 1982 р.

Опис підходу та пояснення до таблиці основних характеристик маршруту

Від а/л «Алибек» через річку Алибек по стежці, що веде в «Белалакайський каньйон» до нічлігів над навчальними скелями 1–1,5 год. З нічлігів по морені, потім по правій стороні Белалакайського льодовика під вершину Мала Белалакая до «конусної морени» 1,5–2 год. Від «конусної морени» вгору 300 м по сніговому схилу крутизною 20° під перший льодопад (ділянка R0–R1). Льодопад (R1–R2) являє собою ряд тріщин і стінок III–IV категорії труднощів загальною протяжністю близько 30 м. Проходиться в лівій по ходу частині. Від першого льодопад вгору по снігово-льодовому схилу крутизною 25–30° (R2–R3) до другого льодопад 200 м. Короткі, 3–8 м, стінки цього льодопад (R3–R4) мають III–V категорію труднощів. Довжина льодопад близько 60 м. Основна частина маршруту (ділянка R4–R6) являє собою чотирьохсотметровий льодовий схил крутизною 45–50°. Оптимальний шлях руху по цій «дошці» вгору і дещо вліво, як показано на фотографії, виходячи на гребінь в районі ділянки R6. Далі по нескладних скелях гребеня вихід на вершину, обходячи справа по ходу три невеликих «жандарма». На гребені зручну безпечну нічліжку можна організувати практично в будь-якому місці. Спуск за маршрутом 2А кат. скл. на С–Сх. Рекомендується якомога ранній вихід, щоб пройти «дошку» до того часу, як вона буде освітлена сонцем.