Ша­ан-Ка­я. Маршрут «Гра­фі­ка»

Опубліковано Alpinist в 21 травня 2018 р.

Сьогодні в кримських горах залишилося зовсім мало місця для цікавих складних ліній. Особливо це стосується таких культових вершин, як Ша­ан-Ка­я. Першопрохід в такому місці — справа дуже відповідальна. Відбираючи у майбутніх поколінь останні ділянки недоторканих стін, необхідно максимально дбайливо ставитися до рельєфу, мінімізуючи свій вплив.

Більше року тому, милуючись дзеркалом сірого моноліту між «Грищенко пра­вим» і «Арсе­налом» у пра­вій частині Шаан-Каї, я помітив тонку переривчасту трі­щи­ну, перетинаючу стіну по діагоналі. «Пройти б цю гладку плиту без використання пробійника». Ідея здалася мені дуже гідною, але маловірогідною. Все ж я зробив серію знімків стіни по фрагментах, щоб вивчити вдома.

При збільшенні рельєф вигля­дав дуже бідно. Трі­щи­на багаторазово переривалася, але все-таки вона була. Я вирішив, що спробую, але якщо упреться в суцільну довбанку, то відступлю. Незважаючи на втому після травневого чемпіонату, хотілося скоріше почати працювати. На наступний день після нагородження, озброївшись непристойною кількістю якорів, сокир, скайхуків і коперхедів, ми з трудом відірвалися від землі.

У перший день погода дозволила нам пройти дві вер­ів­ки, на другий день близько 17:00 ми закінчили маршрут, повністю реалізувавши свою ідею. На всьому протязі лінія прив'язана до природного рельєфу. Промежуточних болтів немає. Від­вер­стий під скайхуки теж не було.

На маршруті залишено:

• 2 шлямбура на другій станції
• маятниковий шлямбур з кара­би­ном у кінці третьої вер­ів­ки

Решта станцій на своєму місці.

Ша­ан-Ка­я (Крим)

Га­лиць­ко­го

Нитка мар­шру­та «Гра­фі­ка» (фото з архіву А. Жилина)

Опи­сан­ня мар­шру­ту по ділянках:

Маршрут починається по внутрішньому куті між плющами, спочатку вибита цифра «12».Початок маршруту (внутрішній кут) R0–R1, 32 м. По десятиметровому внутрішньому куті і далі по розвиненому рельєфу вправо вгору до зручної полиці. Станція на своїх точках. 15 м VI A1; 17

R1–R2, 32 м. Від станції вліво вгору, по переривчастій діагональній тріщині. Рівномірне надійне ІТО в районі А3. Станція висяча, обладнана двома шлямбурами KONG 10/45 мм.

32 м А3

Початок другої вер­ів­ки

Друга вер­ів­ка R2–R3, 40 м. Продовжується рух по діагональній тріщині.

У двох метрах вище станції починається ключове місце, в хід йдуть:

• сокирки
• рельєфні ская­ху­ки

Далі рельєф стає простішим. Через 32 м щілина різко закінчується, тут маятник (залишений шлямбур KONG 10/45 мм з кара­би­ном) вліво на косу плиту в основі перериваної щілини. Станція на своїх точках.

10 м A3+; 10 м A3; 12 м VI A2; +маятник

Ділянка R2–R3

Станція після маятника R3–R4 55 м.

Від станції:

• вгору 10 м по перериваній щілині,
• далі 15 м лазінням по куті,
• потім перехід по полиці вліво і вгору по внутрішніх кутах на положисті скелі,
• тут маршрут з'єднується з «Гри­щен­ко пра­вим».

По простих скелях 15 м до шлямбурної станції.

• 10 м A3;
• 30 м V A1;
• 15 м II R4–R5

Вліво вгору по нахилених сірих плитах, потім вправо вгору по зруйнованому рельєфу — вийти на положисті скелі. По них на полицю з великою сосною.

• 25 м V;
• 30 м II–III R5–R6

Вгору 20 м по положистих плитах, далі по простих скелях на вершину.

• 20 м III;
• 50 м I–II

Рекоме­нда­ції по сна­ря­жен­ню:

Багато якорів, сокирок, набір крюків, закладок, набір ка­ма­лотів №0,5–3, пара рельєфних скайхуків середнього розміру.

Не знадобляться:

• Пробійник
• Зні­ма­чі
• Дірчасті скайхуки

Автор опису: Євген Полтавен (м. Харків). ДЖерело: alpinist.biz