Ша­ан-Ка­я — 7

Автор: Ки­рилл Го­стев, м. Ял­та Ша­ан-Ка­я, ма­ршрут «Піаніс­си­мо» (6Б ex­tra F6b/6c, A4, 280 м)

Бо­рть­ба з го­рою — бо­рть­ба з са­мим со­бою, якщо ти ге­рой — шлях твій не про­стий!!!

Усе роз­по­чи­на­лось ве­се­ло і з ен­ту­зі­аз­мом, але по­сте­пен­но ви­гу­ки «Ура!!!» на ви­тяг­ну­то­му на­вис­нен­ні пе­ре­хо­ди­ли в стан, що ціл­ком і по­вніс­тю від­по­ві­дає на­зві ма­ршру­ту — «Піаніс­си­мо», лиш іноді ка­паю­чі бей­се­ри хло­пом ку­по­ла бу­до­ра­жли на­шу свідо­мість.

За­га­лом усе ви­йш­ло дуже до­бре. Дя­ку­ємо на­шій групі під­трим­ки:

• Во­ща­но­ву Сер­гію,
• Рушковському Олександру (наш ви­сот­ний опе­ра­тор),
• Мешкову Євгенію.

«Хра­ни­тель таєм­ни­ць» і лі­to­пи­сець хро­ні­ки Шаан-Каї Юрій Борисович Бурлаков пе­рі­одич­но від­ві­ду­вав го­ру, щоб по­спо­сте­рі­га­ти за на­ми. Під час рід­кіс­них зу­стрі­чей з ним він ба­жав нам успі­хів і за­ра­жав тим за­па­лом і ен­ту­зі­аз­мом, з яки­ми, ма­буть, про­йш­ли пер­ші під­ко­рю­ва­чі Шаан-Каї, очолю­ва­ні Юрієм Борисовичем.

Попередня обробка маршруту розпочалась наприкінці жовтня 2006 року. Особисті об­ста­ви­ни і по­го­да вно­си­ли кор­рек­ти­ви в на­ші пла­ни, то­му по­требува­лось кіль­ка штур­мо­вих захо­дів:

• 2 — 10 січня
• 3 — 6 бе­рез­ня
• 28 — 29 квіт­ня

У під­су­м­ку, вер­ши­на бу­ла взя­та 29 квіт­ня 2007 р. о 20:20.

По цен­тру сті­ни на за­галь­но­му ру­до­му тлі вид­ні сірі про­хо­ди (між гніз­дом і маршрутом «Гіперборея»). Маршрут про­хо­дить ци­ми про­хо­да­ми, оскіль­ки вони:

• більш мо­но­літні
• ме­нш руй­нів­ні, ніж ру­дий руй­нів­ний па­с.

R0–R1 (f5б 7 м, A3, 50 м) — Пер­ша ве­р­ів­ка роз­по­чи­на­єть­ся по 7-мет­ро­во­му від­ко­лу ла­зін­ням, з від­ко­лу роз­по­чи­на­єть­ся ІТО до сірого пля­ми (від не­дав­но від­ва­лив­шої­ся на­шльоп­ки), пля­ма об­хо­дить­ся пра­во­руч, да­лі мар­шрут за­би­рає не­знач­но лів­оруч до­го­ри і ви­хо­дить на до­б­ру го­ри­зон­таль­ну по­ли­цю три­ва­ліс­тю близь­ко 4 м, завширш­ки біль­ше пів­мет­ра. На по­ли­ці станція.

R1–R2 (A3, 45 м) — Друга ве­р­ів­ка:

• за­би­рає не­знач­но лів­оруч до­го­ри,
• міс­ця­ми об­хо­дить не­ве­ли­кі на­вис­нен­ня, що роз­трі­ска­лись.

Станція зна­хо­дить­ся не­знач­но ниж­че рів­ня «гніз­да», в ледь про­гля­да­ю­чій ввіг­ну­тій лін­зі, де­що зруй­но­ва­ній (один із двох ан­ке­рів де­що про­кру­чу­єть­ся че­рез «бра­ко­ва­ну по­ро­ду»).

R2­–R3 (A4 15­–20 ­м, A3, 45 ­м) — Тре­тя ве­р­ів­ка роз­по­чи­на­єть­ся з діа­го­наль­но­го тра­вер­су лів­оруч 15­–20 ­м по зруй­но­ва­ній по­ро­ді (ма­буть, най­не­при­єм­ні­ша ді­лян­ка на всьо­му мар­шру­ті). Да­лі тра­верс ви­во­дить на сіре, по сі­ро­му до не­ве­ли­ко­го на­вис­ло­го ло­би­ка, який об­хо­дить­ся лі­во­руч пра­во­руч. Об­хід ви­во­дить на сі­ру сму­гу (во­на чіт­ко про­гля­да­єть­ся). По сму­зі 10­–15 мет­рів до стан­ції (стан­ція на до­б­ро­му мо­но­лі­ті).

R3­–R4 (A3, 42 ­м) — Четвертий учас­ток роз­по­чи­на­єть­ся з не­ве­ли­ко­го тра­вер­су пра­во­руч — 3­–4 ­м, по­тім — до сис­те­ми не­ве­ли­ких зруй­но­ва­них ніш лів­оруч до сіро-чор­них по­ті­ків. По по­ті­ках ніші об­хо­дять­ся зго­ри, над ні­ми — стан­ція.

R4­–­R5 (f6­б­–­6­в, 7 ­м, A3, 43 ­м) — П’я­та ве­р­ів­ка від­хо­пить зі стан­ції лів­оруч до­го­ри за кут. По внут­ріш­ньо­му ку­ту йде щі­ли­на під дріб­ні і се­ред­ні сто­п­пе­ра, яка ви­во­дить на ве­ли­ку на­хи­ле­ну по­ли­цю. З по­ли­ці зно­ву внут­рішній кут, по яко­му йдуть трі­щи­ни під френ­ди 1­–­3 роз­мі­ру і дріб­ні і се­ред­ні сто­п­пе­ра. Кут ви­во­дить до сис­те­ми не­ве­ли­ких го­ри­зон­таль­них по­ло­чок, в од­ній із яки­х за­би­тий шве­лер. На од­ній із по­ло­чок — стан­ція на сво­їй же ме­та­лі ( «по­ли­ці на ви­бір»).

R5­–­R6 (f5­б – 3,55 м) — Шо­ста ве­р­ів­ка — за­ключ­на. По не­важ­ких ске­лях (трап­ля­ють­ся де­ре­ва) ви­во­дить до вер­ши­ни.

Пе­ре­лік не­об­хід­но­го сна­ряж­жен­ня:

1. Ве­р­ів­ка з’єд­ну­ва­ль­на 60 м.
2. Пет­лі ви­трат­ні і стан­цій­ні (ба­жа­но в над­ли­шку).
3. Від­тяж­ки — 20 штук.
4. Скай­ху­ки (ве­ли­ких і се­ред­ніх по 2 шт.).
5. З’єм­ні шлям­бу­ра.
6. Френ­ди 1­–­4 роз­мі­ру.
7. Сталь­ні крю­ки мо­жуть зго­дить­ся на п’я­тій ве­р­ів­ці.

На мар­шру­ті че­рез ко­ж­ні 10­–­15 мет­рів за­би­тий ста­ці­о­нар­ний ан­кер з ву­хом (ши­ри­на 10 мм, дов­жи­на 40 мм, ву­шко — lucky).

За­галь­на про­тяж­ність мар­шру­ту 280 м. Ро­бо­чий час про­ход­жен­ня 65 год (пер­шо­про­хід). З най­кра­щи­ми по­ба­жан­ня­ми дру­го­про­хід­цям:

• Михайло Волшановський «Мішель», м. Київ
• Олександр Рушковський
• Ки­рилл Гостев, м. Ял­та