Паспорт сходження

1. Район, ущелина, № розділу за КМГВ 1.1. Район — Приполярний Урал. 1.2. Хребет — Дослідницький кряж. 1.3. Ущелина — Долина річки Балбанъю. 1.4. № розділу за КМГВ-2001 р. — 8. «Інші гірські системи, масиви»
2. Найменування вершини, висота, назва маршруту 2.1. Найменування вершини — Народна 2.2. Висота — 1895 м 2.3. Назва маршруту — по Західному гребеню з перевалу Каркар
3. Пропонується до залікового проходження (варіант, комбінація) Маршрут за кат. скл. 3.1. Пропонується 1Б кат. скл.
4. Характер маршруту 4.1. Комбінований
5. Перепад висот, протяжність маршруту, протяжність ділянок 5 кат. скл., 6-й кат. скл., середня крутизна основної частини маршруту, усього маршруту 5.1. Перепад висот — 1420 м 5.2. Протяжність маршруту — 2300 м 5.3. Ділянок 5 кат. скл. — немає, 6 кат. скл. — немає 5.4. Середня крутизна основної (технічної частини) маршруту — 60°. 5.5. Середня крутизна всього маршруту — 45°.
6. Крюків на маршруті не залишено. 6.1. Крюки не використовувалися.
7. Ходових годин команди 7.1. Підхід до бівуаку «За всюдиходом» від бази геологів Желанна — 12 год. 7.2. Сходження від бівуаку «За всюдиходом» — 12 год.
8. Керівник — ПІБ, сп. розряд, звання, учасники 8.1. Журавльов Сергій Васильович, КМС, інстр. 2-ї кат. 8.2. Учасники: * П. Гайнерт — 3-й сп. розряд (Сиктивкар) * І. Івоніна — 3-й сп. розряд (Сиктивкар) * В. Торопов — 3-й сп. розряд (Сиктивкар) * А. Шершов — 3-й сп. розряд (Йошкар-Ола) 8.3. Примітка: Просимо класифікаційну комісію ФАР не включати групу в КМГВ як першопроходців. Цей маршрут освоєний любителями гірських сходжень з 1960-х років, спортгрупа тільки провела класифікацію цього маршруту відповідно до вимог КМГВ.
9. Тренер, ПІБ, звання, інструкторська кваліфікація. 9.1. Журавльов Сергій Васильович, КМС, інстр. 2-ї кат.
10. Вихід на маршрут: година, число, місяць, рік. Вихід на вершину, повернення до базового табору 10.1. Вихід на маршрут — 8:00, 1 серпня 2005 р. 10.2. Вихід на вершину — 14:00, 1 серпня 2005 р. 10.3. Повернення до базового табору — 16:00, 1 серпня 2005 р.
11. Організація 11.1. Молодіжна науково-спортивна експедиція Федерації Альпінізму Республіки Комі та Національного парку «Югид ва» — «Перемога — 2005», 15 липня – 2 серпня 2005 р.

Вик. Журавльов Сергій Васильович Сиктивкар, 167000, вул. Інтернаціональна, 97, кв. 12, тел. 24-24-91, E-mail: [email protected] Природний спортивний комплекс «Приполярний Урал».

Природний спортивний полігон «Долина Балбанъю»

Основна вершина природного спортивного полігону «Долина Балбанъю» — Народна (1895 м) — найвища вершина Уралу.

Тактична схема сходження за маршрутом: по 3-му гребеню з перевалу Каркар. 1Б кат. скл.

• R0–R1 — Переправа через потік і підйом на першу сходинку схилу, що веде на перевал Каркар.
• R1–R2 — Підйом на перевал Каркар. (Курумники. 3000 м. 15–25° н. к.)
• R2–R3 — Проходження скельного бастіону (Скали. 200 м. 45–85°. 1+–2Б кат. скл.), вихід на плато і підхід під «Книгу».
• R3–R4 — Широкий внутрішній кут «Книга». (Скали. 300 м. 45–60°. 1-й кат. скл.). Рух по осипному схилу, складеному з великих блоків. (Скали 1-й кат. скл.)
• R4–R5 — Вихід і пересування по Північному гребеню до хреста. (500 м н. к.)
• R5–R6 — Вихід на передвершинний скельний гребінь. (500 м н. к.)
• R6–R7 — Рух по скельному гребеню до вершини. (Скали. 700 м. 30–45°. 1–2-й кат. скл.)
• R7 — Вершина Народна.
• R7–R0 — Спуск по «класиці», тобто по кулуару північного гребеня. (У разі здійснення сходження з долини річки Манараги — по шляху підйому.)

R5 — хрест на межі Європи та Азії

Тактична схема сходження за маршрутом: по центральному кулуару Північного гребеня. 1Б кат. скл.

• R0–R1 — Переправа через потік і підйом на першу сходинку схилу, що веде на перевал Каркар.
• R1–R2 — Підйом по сніжно-льодовому кулуару на північний гребінь (Сніг, лід, осипи. 1000 м. 25–45°. 1–2-й кат. скл.)
• R2–R3 — Траверс схилу і пересування по верхньому плато до внутрішнього кута «Книги». (1500 м н. к.)
• R3–R4 — Широкий внутрішній кут «Книга». (Скали. 300 м. 45–60°. 1-й кат. скл.). Рух по осипному схилу, складеному з великих блоків. (Скали 1-й кат. скл.)
• R4–R5 — Вихід і пересування по Північному гребеню до хреста. (500 м н. к.)
• R5–R6 — Вихід на передвершинний скельний гребінь. (500 м н. к.)
• R6–R7 — Рух по скельному гребеню до вершини. (Скали. 700 м. 30–45°. 1–2-й кат. скл.)
• R7 — Вершина Народна
• R7–R0 — Спуск шляхом підйому.

Опис вершини — об'єкта спортивних сходжень (ОСС)

Вершина Народна (1895 м) розташована в Дослідницькому кряжі Приполярного Уралу. Найвища вершина Уральських гір. З її схилів беруть початок річки Народа, Карпин-шор, Манарага, Балбанъ, Каркар-шор. Це великий гірський масив, з 1960-х років XX століття приваблює туристів та альпіністів Росії. Назва вершини походить від річки Народа, але внаслідок омонімічності давно вже змінила наголос на більш звичне слуху. Проте є й інші версії походження картографічної назви. Сходження на вершину Народну цікаві з усіх боків. Маршрути по різним гребеням освоєні, хоча й не класифіковані. Стенні маршрути ще «залишаються «проблемними», але пов'язано це не стільки з їх технічною складністю, скільки з віддаленістю масиву, який довгий час не розглядався як об'єкт спортивних сходжень. Фото з вершини Баркова, серпень 2003 р. Авт. Є. Шубніна

Опис маршруту об'єкта спортивних проходжень (ОСП)

Підходи та бівак: Сходження на вершину Народну по західному гребеню можна здійснити з долини річки Балбанъю або з долини річки Манараги. Традиційний шлях — з долини річки Балбанъю, оскільки цей шлях забезпечений транспортом: до бази геологів Желанна можна дістатися на автомашинах-всюдиходах «Урал». Далі підхід вгору вздовж річки по старій геологічній всюдихідній дорозі до традиційного місця стоянок під північним гребенем вершини Народної. Річка без проблем переходься по каменях у верхньому плині. Характерний орієнтир: за 1 год до традиційних стоянок на лівому березі річки Балбанъю видно покинутий всюдихід. Дякуючи цьому всюдиходу майданчики отримали назву «Стоянка за всюдиходом». Стоянка зручна:

• з рівними майданчиками під палатки,
• з «недалекою» водою — хороший проточний потік,
• але без дров, оскільки знаходяться в зоні гольцових тундр. Три маршрути на вершину Народну зручно починати з цих стоянок. Технічний опис маршруту: Рух від «стоянки за всюдиходом» починається з переправи через притоку Балбанъю, що бере початок з кількох потоків, що витікають з гірських озер. Необхідно переправитися на правий берег. Потім розпочати підйом по трав'яному схилу вздовж осипної лапи північного гребеня вершини Народної, по правому березі потоку, що стікає зі схилів Народної. Долина потоку яружна, обривиста, зсувна. Рухатися рекомендується:
• не спускаючись у долину потоку,
• але й не забираючись під скелі північного гребеня, де можливий камнепад. Непоганим орієнтиром рекомендованого рівня служать оленячі стежки. Траверсувати схил до виходу на велике тундрове плато з великим озером. Перетнути потік у верхів'ях і вже по лівому березі потоку, потім по лівому березі озера, з якого витікає потік, підійти до скельного підніжжя перевалу Каркар. Захід на перевал зиґзаґоподібний, з елементами лазіння по великих скельних блоках. Перевальна точка добре виражена. Хибних «двійників» не має. Від перевалу рух по скельному гребеню вліво вгору, дотримуючись правого схилу. Сильно зруйновані скелі. Ділянка в літній час камнебезпечна. Далі невеликий скельний «бастіон» зі ускладненим лазінням. Після чого вихід на верхнє осипне плато. Плато вельми солідних розмірів. Утворює небезпеку під час орієнтування в тумані. Далі рух вправо, до гребеня. Потім по осипному гребеню, що чергується зі скельними ділянками, вихід на передвершинне плече. Тут встановлено хрест. Тут же проходить межа, що ділить материк на Європу та Азію. Далі повз хрест по гребеню по нескладних щільних скелях невеликої крутизни вихід на вершину. На вершині встановлено чимало пам'ятних знаків. Найпомітніший у негоду — трикутна піраміда з кулею, встановлена на честь ювілею державності Ханти-Мансійського автономного округу, на території якого і знаходиться найвища точка Уралу. Спуск на плато шляхом підйому. Далі по сніжному кулуару північного гребеня (тобто «по класиці»). Час здійснення сходження в хорошу погоду від базового табору до вершини і назад у базовий табір займає 12–16 год. Спеціальне спорядження (розрахунок зроблено для навчального відділення НП-1 з десяти осіб): мотузка основна 3×40, крюки скельні 3, айсбайн (скельний молоток) 1, петлі стаціонарні 3. Примус, котелок. Оскільки сходження цим маршрутом здійснюються вже багато десятиліть, то з'ясувати першопроходців цього маршруту практично неможливо. Основні складнощі:
• Великий перепад висот.
• Часті тумани й рясні снігопади на верху (від верхнього плато до вершини) в літній період.
• Вершина Народної постійно тримає хмарний прапор.
• Тумани заважають орієнтуванню на великому гірському масиві, зі скельними зсувами по зовнішніх краях плато.
• Снігопади перекривають осипи, маскуючи кам'яні пастки.
• Каміння й ділянки скель, нагріті сонцем, під шаром снігу вкриваються ожеледдю. Додатковим резервом влітку можна назвати полярний день. Білі ночі дозволяють використовувати цей ресурс для пошуку й організації спуску затриманої групи.

На фото № 1 — вид на перевал Каркар і скельний гребінь (західний), що виводить з перевалу на верхнє плато вершини Народної. На фото № 2 — на вершині Народної (серпень 2004 р.)

Паспорт альпіністського маршруту

Вершина Народна (1895 м) по Західному гребеню з перевалу Каркар 1Б кат. скл.

ПСК «Приполярний Урал». ПСП «Долина р. Балбанъю».

Примітки:

1. Назва природного спортивного полігону визначено географічно.
2. Картографія та схеми в знаках UIAA, фотоматеріали додаються.

Класифікація маршруту по Західному гребеню на вершину Народну — нагальна необхідність часу, що дозволяє ввести один з найбільш популярних маршрутів Приполярного Уралу в єдину класифікацію альпіністських маршрутів.

Опис вершини (ОСС)

Вершина Народна — найвища вершина Уралу — 1895 м над рівнем моря, один з найбільш відвідуваних природних об'єктів Республіки Комі. Альпіністів і туристів Росії, ближнього та далекого зарубіжжя приваблює і її абсолютна уральська висота, і транспортна доступність (відносно інших вершин Приполярного і Полярного Уралу). Приваблює також і те, що під час сходження перетинається уральський кордон між Європою та Азією. Імена перших тих, хто підкорив в. Народну, слід шукати в списках геодезичних експедицій 30-х років, а то й раніше. Етимологія назви вершини досі викликає суперечки: чи то від назви сибірської річки Народа, що бере початок зі схилів цієї вершини, чи то від слова «народ». Назва усталена, відзначена на всіх картах. Альпіністська особливість маршруту — перепад висот від 320 м над рівнем моря біля підніжжя гори до 1895 м на вершині. Очевидно, що після класифікації маршруту інтерес альпіністів Росії до цієї вершини зросте, оскільки з'явиться ще одна можливість виконання нормативних і розрядних вимог на такому привабливому природному об'єкті в рамках спортивних зборів, виїзних навчально-спортивних таборів, альпініад, присвячених знаменним історичним подіям.

Опис маршруту (ОСП)

Підхід: Від бази геологів — селища Желанного вгору по долині річки Балбанъю по лівому (за ходом) березі. 3–4 год до стоянки оленярів біля озера Малий Балбанти (перед стоянкою переправа вбрід через гірський потік), приблизно стільки ж вгору до традиційного біваку на схилах в. Народної під перевалом Лімбеко. Яскравий орієнтир на підході — згорілий всюдихід. Біля нього слід перейти річку Балбанти по каменях. Далі від залишків всюдихода до традиційних стоянок менше 1 год ходьби.

Технічна частина маршруту

Від стоянок «за всюдиходом» вгору по правому березі потоку вздовж північного гребеня в. Народної. Потім перетнути потік у верхній частині і йти по лівому березі озера до скельних виходів перевалу Каркар (у тур. Кваліфікації 1А). Далі піднятися на перевал і продовжити рух по західному гребеню. Гребінь нескладний, складений з щільних порід. Рівень складності скель — Н. К. 1–. Далі проходження скельного бастіону. Ділянка 60 м. Скали 2-ї категорії складності. Далі вихід на плато. Рух по плато нескладний. Складне орієнтування в тумані. Рухатися вправо за ходом, в бік добре вираженого скельного (осипного) гребеня до підніжжя великого внутрішнього кута. Потім по внутрішньому куті (нескладне лазіння 1-й кат. скл.) піднятися на гребінь і пройти по ньому до хреста, що стоїть на межі Європи та Азії. Від хреста по нескладному осипному скельному гребеню прямий вихід на вершину.

Необхідне спеціальне альпіністське спорядження на навчально- спортивне відділення з 10 осіб: Мотузка альпіністська — 3×30 м. Крюки альпіністські — 3, петлі спускові (стаціонарні) — 3. Ледоруби — 10. Карабіни альпіністські (громадські) — 5. Кішки — 2 пари. Примус (газовий пальник) з котелком — 1.

Тактична схема маршруту

R0–R1 — Переправа через потік і підйом на першу сходинку схилу, що веде на перевал Каркар. R1–R2 — Підйом на перевал Каркар R2–R3 — Проходження скельного бастіону, вихід на плато. І підхід під «Книгу». R3–R4 — Широкий внутрішній кут (в альпінізмі подібні кути часто називаються «книгою»). 300 м. Скали 1–2-ї категорії складності. Рух по осипному схилу, складеному з великих блоків. Скали 1-ї кат. скл. R4–R5 — Вихід і пересування по Північному гребеню до хреста. 500 м. Н/К. R5–R6 — Вихід на передвершинний скельний гребінь. 500 м. Н/К. R6–R7 — Рух по скельному гребеню до вершини. 700 м. Скали 1–2-ї категорії складності. R7 — Вершина Народна R7–R0 — Спуск по «класиці», тобто по кулуару північного гребеня. В разі здійснення сходження з долини річки Манараги — по шляху підйому.

Вик. Журавльов С. В., Поляков С. Н.