Паспорт сходження

1. Клас сходження — скельний
2. Район сходження — Західні Альпи, масив Монблана
3. Гранд Капуцин (3838 м) — по центру Західної стіни
4. Категорія складності — 6Б. Маршрут В. Бонатті
5. Перепад висот — 450 м. із них: скельної частини — 350 м. Протяжність — 720 м, у т.ч. скельної частини (після траверсу) — 420 м. Протяжність ділянок 5–6 кат. сл. — 330 м, із них 6 кат. сл. — 270 м. Середня крутість стіни — 84°
6. Забито крюків (використано):

7. Ходових годин команди: 16 (1,5 дня)
8. Нічліжка — лежача — роздільна — на великій полиці
9. Збірна команда ВС ДФСТ профспілок
10. Керівник — Балибердін В.С. — МСМК. Учасники — Рожков А.Н. — КМС — Шустров Н.Б. — МС — Бейлін Ю.І. — МС
11. Тренер команди — МСМК Клецько Костянтин Борисович
12. Вихід на маршрут: 11 вересня 1987 р. Вихід на вершину: 12 вересня 1987 р. Повернення: 12 вересня 1987 р.

PARETE EST DEL GRAND CAPUCIN 3838 м

Вершина «Гранд Капуцин» висотою 3838 м розташована в одному з східних відрогів вершини «Монблан де Таколь» (Французькі Альпи, район вершини «Монблан»).

Четвірка радянських альпіністів здійснила цього року сходження на вершину «Гранд Капуцин» за маршрутом, пройденим вперше в 1951 році двійкою альпіністів — Вальтером Бонатті і Лучиано Джигою. Цей маршрут проходить по прямовисній скельній 500-метровій стіні. Район вершини «Монблан» є найскладнішим районом Альп, для якого характерно:

• найбільше зледеніння,
• міцні монолітні і прямовисні скелі,
• примхлива і підступна погода.

Радянські альпіністи пройшли цю стіну кілька разів:

• 1964 р. — група Шатаєва В., Клецько К., Аграновського Г., Кавуненко
• 1968 р. — Онищенко В., Хергіані М.
• 1969 р. — Кораблін Б., Черносливін Ю.
• 1974 р. — Павленко К., Незаметдінов А.

Тренувальні сходження і сходження, здійснені групою у Франції в серпні 1974 року.

6–7 серпня 1974 р. Тренувальне сходження на Пті-Дрю по нормалі і траверс Гран-Дрю – Пті-Дрю. 13–15 серпня 1974 р. Сходження на Пті-Дрю шляхом Бонатті.

План сходження.

16 серпня 1974 р. День відпочинку і підготовка до виходу. 17 серпня 1974 р. Підхід під маршрут з нічліжкою на стіні у гроті. 18 серпня 1974 р. Проходження стіни і спуск. 19 серпня 1974 р. Резерв на погану погоду.

Опис маршруту

17 серпня 1974 р. Від Егюій дю Міді (3842 м) вийшли о 12:30. Спуск на льодовик і по льодовику в напрямку відрогів в. «Монблан де Таколь». Льодовик порівняно рівний і майже без тріщин. Через 1,5 год доходимо до підніжжя стіни «Гранд Капуцин». Тут зв'язуємося і починаємо підйом по крутому сніжно-льодовому кулуару, що йде ліворуч від стіни (за ходом).

Перетинаємо кулуар праворуч ліворуч, подолавши по дорозі бергшрунд (ділянка R0–R1), і виходимо на полицю під навислими скелями, де протягом 1,5 год відпочиваємо і обідаємо.

Потім знову перетинаємо кулуар ліворуч праворуч і вгору (ділянка R1–R2) і підходимо до великого внутрішнього кута, підйом яким виводить на скельну площадку (ділянка R2–R3), від якої вгору по стінці (ділянка R3–R4), що закінчується великою полицею.

Далі:

• праворуч полицею і вниз (ділянка R4–R5)
• до гвинтоподібної увігнутої стінки, що проходиться траверсом праворуч вгору до навислих скель
• потім праворуч вниз до скельного гроту (ділянка R5–R6)

У гроті зупиняємося на нічліжку, оскільки в нас 18:00 і починає псуватися погода.

18 серпня 1974 р. Виходимо о 6:00. Погода відмінна. Від скельного гроту праворуч йде скельна полиця (ділянка R6–R7). Пройшовши полицю, потрібно йти вгору по не дуже помітній тріщині. Тут починається складна частина маршруту з майже повсюдним застосуванням драбин.

Підйом йде по прямовисній стіні (ділянка R7–R8). Дійшовши до великого карнизу з нішею, піднімаємося в нішу і проповзаємо нею ліворуч до внутрішнього нависного кута. Ця ділянка проходиться вільним лазінням (ділянка R8–R9).

Внутрішній кут (ділянка R9–R10) спочатку проходиться на драбинках. Далі він переходить у камін (ділянка R10–R11), над яким нависає перший карниз. Карниз (ділянка R11–R12) проходиться по правій частині його на драбинках прямо вгору.

Далі — вгору по опуклій стінці прямо до маленького майданчика (ділянка R12–R13). Рух йде на драбинках і вільним важким лазінням. Потім вгору під другий карниз, який проходиться прямо вгору на драбинках (ділянка R13–R14). Далі йде вузька щілина прямо вгору до величезного карнизу, який проходиться спочатку вільним важким лазінням, а потім на драбинках (ділянка R14–R15). Після цього — траверс праворуч до внутрішнього кута (ділянка R15–R16). Це дуже складний траверс, оскільки величезна прямовисна плита має дуже мало зачіпок.

Далі вгору по внутрішньому куті під праву частину великого карнизу (ділянка R16–R17). Карниз проходиться на драбинках (ділянка R17–R18).

Після нього — майданчик, на якому можна зібратися всім гуртом. Від майданчика ліворуч вгору в обхід навислих скель на драбинках (ділянка R18–R19) і далі вільним важким лазінням прямо вгору під четвертий карниз.

Четвертий карниз проходиться на драбинках праворуч по ходу на маленьку поличку (ділянка R19–R20). Далі ліворуч вгору до трьох маленьких майданчиків (ділянка R20–R21). Лазіння вільне, але важке.

Потім по короткій щілині (ділянка R21–R22) до п'ятого карнизу. Карниз (ділянка R22–R23) йдеться на драбинках правою частиною прямо вгору з виходом під неясно виражений вузький камін.

Далі горизонтальний траверс праворуч по прямовисній скельній стіні за допомогою драбинок до великого каміна (ділянка R23–R24). Початок каміна проходять за допомогою драбинки, а далі — вільним лазінням (ділянка R24–R25). Камін закінчується дуже маленькою скельною поличкою, від якої шлях йде прямо вгору на драбинках по прямовисній стіні до нависної плити (ділянка R25–R26).

Далі короткий траверс праворуч і знову вгору до нависного короткого внутрішнього кута (ділянка R26–R27). Йдеться на драбинках (ділянка R27–R28). Наздогнали двійку французів і по ходу обігнали їх.

Вийшли на велику полицю, де є сніг. 10:00 — зупиняємося на відпочинок, оскільки далі шлях зайнятий (наздогнали 3 групи, обігнати які поки неможливо).

Протягом 1,5–2 год займаємося чаєм. О 12:00 виходимо далі.

Від лівої частини майданчика вгору йде коротка стінська зі щілиною (ділянка R28–R29) до маленької полички, від якої шлях йде ліворуч. Далі траверс ліворуч (ділянка R29–R30) до внутрішнього кута. Проходиться вільним лазінням.

Внутрішній кут (ділянка R30–R31) йдемо на драбинках до шостого карнизу, який проходиться траверсом праворуч за допомогою драбинок (ділянка R31–R32) до вузької скельної полиці, звідти прямо вгору по стінці (ділянка R32–R33) під сьомий карниз.

Сьомий карниз проходиться лівою частиною по ходу (ділянка R33–R34). Далі вгору йде опукла скельна стіна, що виводить у нішу під восьмий карниз (ділянка R34–R35). Всі ці ділянки проходяться на драбинках. Карниз йдеться на драбинках ліворуч по ходу вгору (ділянка R35–R36).

Наздогнали групу альпіністів з Києва (3 людини) і двійку німців із ФРН. По ходу обігнали їх, проходячи внутрішній кут (ділянка R36–R37) і опуклу стіну (ділянка R37–R38), що має вузьку тріщину, що виводить на прямовисну розтріскалу скельну плиту.

Ці ділянки йдуться за допомогою драбинок.

Розтріскала плита (ділянка R38–R39) проходиться вільним лазінням праворуч вгору під восьмий карниз. Карниз (ділянка R39–R40) проходиться ліворуч по ходу на драбинках, і далі шлях йде вгору по прямовисній стіні за допомогою драбинок (ділянка R40–R41) під останній дев'ятий карниз.

Карниз (ділянка R41–R42) проходиться праворуч траверсом на драбинках із виходом на круті, але легші скелі, по яких виходимо на майданчик (ділянка R42–R43), що знаходиться на 5 м нижче вершини.

Далі траверс праворуч по ходу. Спочатку скелі, потім сніжно-льодова полиця, яка веде до місця першого спуску.

Перший спуск — 30 м, другий — 40 м, сидячи на мотузці до перемички між вершинами «Гранд Капуцин» і «Монблан де Таколь».

З перемички праворуч по ходу по скельному кулуару (5 спусків спортивним способом) до перемички між вершинами «Гранд Капуцин» і «Петі Капуцин». Далі праворуч по ходу вниз, тримаючись скель вершини «Петі Капуцин», спускаємося на льодовик «Джиганте».

Далі по льодовику до хижі, шлях до якої від вершини зайняв 4 год.

Склад групи

Додаткові дані

1. Зв'язки були розподілені таким чином: — Васильєв — Гаврилов — Грачов — Манойлов
2. Група оцінює пройдений шлях як маршрут 6Б кат. сл. (за класифікацією СРСР) і вважає його одним із складних маршрутів, пройдених радянськими альпіністами в різних гірських районах і гірських системах.

Таблиця основних характеристик маршруту сходження

Маршрут сходження: «Гранд Капуцин» по східній – південно-східній стіні Перепад висот маршруту: 463 м У тому числі складних ділянок: 395 м Крутість маршруту: 85° у т.ч. складних ділянок: 90°

Всього на маршруті було забито і використано близько 350 крюків. Стіна від місця нічліжки до гроту пройдена групою за 6 год.