Паспорт сходження

1. Район сходження: Каракорум

2. Клас сходження: Висотний

3. Вершина: Хідден Пік (8068 м) по кулуару Північно-Західної стіни (японський кулуар)

4. Категорія складності: 5Б

5. Характеристика маршруту:

   • перепад висот від базового табору 2918 м
   • протяжність ділянок 5 кат. 400 м
   • середня крутість (6500 м – вершина) 50°

6. Забито крюків Для страховки Скельних 12 Сніжних 45 Льодових 18

7. Ходових годин: від базового табору до вершини 29 год (без урахування часу на обробку маршруту та акліматизацію)

8. Ночівлі: Всього 3 проміжних табори: Л1 – 5800 м, Л2 – 6500 м, Л3 – 7400 м. Всі ночівлі лежачі.

9. Учасники: Терзиул В.А. ЗМС — керівник Горюнов М.В. МС Пугачов С.А. МС Євчев М.А. КМС до 7800 м Ковальов С.В. МСМК до 6500 м Пестриков В.В. МС до 6500 м

10. Тренер: Горбенко М.М. ЗМС

11. Вихід на маршрут 20 липня 2003 р. Вихід на вершину 23 липня 2003 р. Повернення 27 липня 2003 р.

12. Організація: ФАІС України на базі альпіністського клубу «Одеса»

Профіль маршруту. Вид із першого табору С1.

Український громадський фонд розвитку альпінізму, тел. (044) 477-92-30, (0642) 55-56-61, E-mail: opal@lep.lg.ua

Коротка характеристика маршруту і дій команди

Маршрут на г. Хідден Пік по кулуару Північно-Західної стіни (класичний маршрут) є сніжно-льодовим маршрутом з ділянками скель приблизно на висоті 7400 м, у японському кулуарі (на висоті 7800 м) і вище. Снігу в кулуарі виявилося досить багато і в хорошому стані. Чистий лід з'являється після Л2.

Основними засобами страховки у зв'язку зі станом маршруту були сніжні та льодові крюки.

Команда у складі: Терзиул В.А. — керівник, Пугачов С.В., Горюнов М.В., Євчев М.І. вийшла 20 липня із базового табору, який було встановлено на висоті 5150 м.

23 липня 2003 р. група зайшла на вершину Хідден Піка (8068 м). М. Євчев за станом здоров'я вийти на вершину не зміг.

Спуск з вершини — шляхом підйому. 27 липня група повернулася до базового табору. Сходження відбувалося без застосування кисню. (Один балон кисню для медичних цілей було занесено до Л1). С. Ковальов і В. Пестриков брали участь у першому і другому акліматизаційному виході. 15 липня під час другого виходу на висоті 6100 м В. Пестриков потрапив під льодопад і був смертельно поранений.

З 6800 м, японський кулуар (униз)

8000 м