Па­спорт під­йо­му

На вер­ши­ну Ай­ленд-пік 6130 м, Гі­ма­лаї, Не­пал

1. Рай­он — Гі­ма­лаї, Не­пал
2. Вер­ши­на — Ай­ленд-пік 6130 м.
3. Пе­ред­ба­ча­єть­ся — 2Б
4. Ха­рак­тер мар­шру­ту — ком­бі­но­ва­ний
5. Ха­рак­те­ри­сти­ка мар­шру­ту:

Пе­ре­пад ви­со­ти від БЛ Ай­ленд-пік — 970 м (5160–6130), про­тяж­ність мар­шру­ту — 1500 м.

Про­тяж­ність ді­ля­нок:

• 1 кат. скл. — 400 м

2. кат. скл. — 350 м

Ді­лян­ки за ка­те­го­рі­єю склад­но­сті:

• 3 кат. скл. — 600 м
• 4 кат. скл. — 150 м

Кру­тиз­на най­більш склад­них ді­ля­нок — від 80 до 90 гра­ду­сів.

Се­ред­ня кру­тиз­на всьо­го мар­шру­ту — 60°

6. Ви­ко­ри­ста­но крю­ків на мар­шру­ті:

• льо­до­вих — 15 шт.
• ске­ль­них — 0 шт.

7. Кі­ль­кість хо­до­вих го­дин 13 сер­пня 2012 р. (12 год):

від БЛ Ай­ленд-пік (5160 м) під по­ча­ток мар­шру­ту — (2:00 — 2:20) по си­пу­сі та тро­пі до се­рії ске­ль­них сті­нок — (2:20 — 4:20) ви­хід по ске­ль­них стін­ках до льо­до­па­ду — (4:20 — 6:30) ви­хід на льо­до­вик і ро­бо­та до льо­до­во-сні­ж­ної сті­ни — (6:45 — 8:15) під­йом по льо­до­во-сні­ж­ній сті­ні до греб­ня — (8:15 — 11:00) під­йом по греб­ню до вер­ши­ни — (11:00 — 11:30) спуск по шля­ху під­йо­му — (12:00 — 14:00)

8. Ке­рів­ник Гай­ну­ллін Ті­мур Тал­га­то­вич, КМС

Учас­ни­ки:

Карпе­но Олексій Олександрович, КМС. Хакімуллін Сергій, 1-й сп. розряд. Крутіков Па­вло, 1-й сп. розряд. Яблонських Ольга, 2-й сп. розряд. Малишева Аня, 2-й сп. розряд. Єжо­ва Ма­ша, 2-й сп. розряд. Балін Євген, 2-й сп. розряд. Черкашина Оле­на, 2-й сп. розряд.

9. Тренер команди:

Гайнуллін Тімур Талгатович, КМС

10. Підйом організований — Тюменською Регіональною Федерацією Альпінізму.

Відповідальний за звіт — Гайнуллін Тімур Талгатович. Електронна адреса: [email protected]

Карта-схема району.

Опис маршруту по ділянках.

Зна­ря­джен­ня мож­на взяти в Чу­кун­ге (4900 м), це ос­тан­нє по­се­лен­ня пе­ред БЛ Ай­ленд-пік. Важ­ли­во по­ба­чи­ти про хар­чу­ван­ня в ба­зо­во­му та­бо­рі, т.к. не за­в­жди міс­це­ві «їда­льні» го­то­ві прийняти за прий­нят­ну ці­ну аль­пі­ні­стів. Ось при­близ­на ці­на за орен­ду зна­ря­джен­ня в трав­ні 2012 ро­ку, ці­на в ру­піях, щоб пе­ре­ве­сти в руб­лі — ді­літь на 3 (ці­на за один день):

• Ков­рик — 300 ру­пій
• Льо­до­руб — 300–500 ру­пій (black dia­mond, camp)
• На­мет — 600 ру­пій (The North Face)
• Га­зо­вий ба­лон ма­лень­кий — 1000 ру­пій
• Газова го­рел­ка Kovea — 2000 ру­пій
• Мотузка (статика чи дина­міка — неваж­ли­во) — 1000 руб­лів, в БЛ Айленд піка є і за 2000 руб­лів

Підхід від БЛ Айленд-пік (5160 м): ру­ха­є­мо­ся уз­довж уще­ли­ни по тро­пі, орі­єн­ту­ючись на турики. До­ста­tочно, що в про­це­сі всьо­го під­йо­му до льо­до­па­ду тре­ба три­ма­ти­ся туриків, якіх дуже ба­га­то по мар­шру­ту.

R0–R1 — від БЛ ру­ха­є­мо­ся по тро­пі. Се­ред­ня кру­тиз­на 35 гра­ду­сів.

R1­–­R2 — Тро­па плав­но пе­ре­хо­дить в більш кру­тий схил, по яко­му слід йти до ске­ль­них сті­нок се­ред­ньої склад­но­сті. Зв'я­зу­ва­ти­ся і стра­ху­ва­ти­ся тут не­обо­вяз­ко­во, т.к. по більшій ча­сти­ні стін­ки уяв­ля­ють со­бою ба­ра­нячі лоби, з до­б­ри­ми сту­пін­я­ми, опо­ра­ми для рук і ніг. Міс­ця­ми для зруч­но­сті зроб­ле­но із каміння кам'яні сходин­ки.

В са­мо­му кін­ці пе­ред ви­хо­дом на льо­до­вик є не­ве­ли­кий ске­ль­ний від­кол, який з ран­ку мо­же бути у льо­ду. Тут ра­ди­мо:

• зв'я­за­ти­ся,
• пе­ре­хо­пи­ти з попере­мін­ною стра­хів­кою,
• за­кла­да­ти мо­туз­ку за рельєф (при­близ­но 10 м тра­вер­су).

Ді­лян­ка за­кін­чу­єть­ся ве­ли­ким льо­до­па­дом, в який бук­валь­но упи­ра­єш­ся. Тут зви­чай­но всі:

• вдя­га­ють си­сте­ми, ко­ш­ки, ка­рабі­ни, кас­ки,
• за­ли­ша­ють не­по­тріб­не зна­ря­джен­ня (трекін­го­ві па­ли­ці тощо).

ОБО­В'Я­ЗКО­ВО ЗВ'Я­ЗА­ТИ­СЯ пе­ред ви­хо­дом на льо­до­вик. Се­ред­ня кру­тиз­на 45°.

R2­–­R3 — в пра­вій ча­сти­ні від­но­сно поло­гий ви­хід на льо­до­вик (від­кри­тий), і даль­ше рух іде в зв'яз­ках по льо­до­ви­ку. Є па­ра непри­єм­них місць, де рух про­хо­дить по сніж­них про­б­ках (веде тро­па по­пе­ред­ніх під­йо­мів часті­ше всьо­го), але мож­на виб­ра­ти і більш без­печ­ні шля­хи, якщо у ке­рів­ни­ка є дос­від хо­дін­ня по льо­до­ви­ках. Се­ред­ня кру­тиз­на 45°.

R3­ — ­R4 ­ — ­ в цій частині маршруту зазвичай збираються групи у великій кількості. Групи іноді не говорять англійською та нехтують усіма прави­ла­ми безпеки, можуть просто опинитися вище за вас і трясти ко­шка­ми над головою.

Провішено три гілки перил. Перила в середньому стані, діаметр мотузки приблизно 9­–­10 мм. Кажуть, що перила оновлюють. Радимо взяти з собою на групу мотузки для провішування своїх ­ — ­ так набагато безпечніше.

Через кожні 30­–­50 м:

• станція для пересідання на наступну лінію перил,
• закручені бури,
• зроблені проушини.

R4–R5 — Клю­чо­вий уча­сток мар­шру­ту. Про­дов­жен­ня цієї ж льо­до­вої сті­ни, але з більш кру­тим ухи­лом. Ви­хід на гре­бінь. Стан­ція — дуже ба­га­то фір­но­вих крю­ків. Се­ред­ня кру­тиз­на 90°.

R5–R6 — Рух по греб­ню по пе­ри­лах до вер­ши­ни, при­дер­жу­ю­чись пра­вої сто­ро­ни по хо­ду.

ЗА­ГАЛЬ­НИЙ ВИГ­ЛЯД МАР­ШРУ­ТУ

Ді­лян­ка R5–R6

Ви­хід по греб­ню на вер­ши­ну

Ко­ман­да на вер­ши­ні 13 трав­ня 2012 р.