9.5.9

Паспорт сходження

1. Кузнецький Ала-Тау, розділ 9.5
2. В. «Стара Фортеця», 2217 м, по центру П.С. стіни.
3. Пропонується 6А зимова кат. скл., першопроходження.
4. Характер маршруту — скельний.
5. Перепад висот маршруту — 435 м.

Протяжність маршруту — 460 м. Протяжність ділянок:

• V кат. скл. — 105 м.
• VI кат. скл. — 310 м.

Середня крутизна маршруту — 80°.

6. Залишено крюків на маршруті: всього 12; у т. ч. шлямбурних — 10.

Використано крюків на маршруті:

• шлямбурних стаціонарних — 10 шт.;
• шлямбурних знімних — 22 шт., у т. ч. ІТО — 22 шт.;
• закладних елементів — 106 шт.;
• скельних крюків — 18 шт.;
• всього використано штучних точок опори — 104 шт.

7. Ходових годин команди: 50 год, 8 днів.
8. Керівник: Сталковський Володимир Вікторович — МС

Учасники:

• Бєлкін Олександр Валентинович — КМС
• Кожем'яко Микола Григорович — МС
• Тонін Олександр Олександрович — КМС
• Утешев Юрій Володимирович — КМС

9. Тренер: Кожем'яко Микола Григорович
10. Вихід на маршрут — 21 лютого 2003 р.

Вихід на вершину — 28 лютого 2003 р. Повернення в базовий табір Р. — 28 лютого 2003 р.

Загальне фото вершини «Стара фортеця». --- Пройдений командою маршрут.

21 лютого 2003 р., місце зйомки — із цирку вище озера.

Лист 1 Стор. 2

Фото профілю стіни зліва. Видно ділянки R5–R13.

Лист 2 Стор. 3

Фото профілю стіни справа. Лист 2 Стор. 3а Малюваний профіль маршруту.

Лист 2 Стор. 4 Графік руху та організація сходження.

• 20 лютого 2003 р. Закидання гелікоптером у район «Старої фортеці».
• 21 лютого 2003 р. Вибір маршруту, встановлення намету під маршрутом. Початок обробки. Оброблені ділянки R0–R3. Погода ясна.
• 22 лютого 2003 р. Оброблено ділянку R3–R5. Погода зіпсувалася, подув сильний вітер зі снігом. Пройдено 20 м внутрішнього кута на ділянці R5–R6.
• 23 лютого 2003 р. Обробка неможлива через шквальний вітер зі снігом.
• 24 лютого 2003 р. Оброблено ділянку R5–R6 і пройдено 20 м каміна на R6–R7. Ясно, сильний вітер.
• 25 лютого 2003 р. Оброблено ділянку R6–R7 і ділянку R7–R8 пройдено приблизно наполовину. Ясно, сильний вітер.
• 26 лютого 2003 р. Оброблено ділянку R7–R11. На початку ділянки R11 встановлено намет за допомогою гамака. Нічліг.
• 27 лютого 2003 р. Оброблено ділянку R11–R14. Сніг, сильний вітер. Спуск на нічліг у намет на R11.
• 28 лютого 2003 р. Вихід на вершину. Погода ясна, дуже сильний вітер. Спуск з вершини через плато на правий берег озера. Повернення в базовий табір.
• 1 березня 2003 р. День відпочинку.
• 2 березня 2003 р. Рух на лижах. Спуск по р. Широка Березова, підйом по р. Каратас під перевал. Нічліг у зоні лісу.
• 3 березня 2003 р. Проходження перевалу Караташ, спуск на лижах по долині р. М. Казир до зустрічі зі снегоходами. Буксирування снегоходами до спортивної бази «Казир».

Фотопанорама району сходження. Лист 3 Стор. 5

Короткий огляд району сходження

Вершина «Стара фортеця» 2217 м розташована в південно-східній частині хребта Кузнецький-Алатау, в важкодоступному гірсько-тайговим районі Хакасії. Являє собою велике плато, його південно-західні схили пологі, прилягають до хребта Кузнецький-Алатау в районі вершини Верхній Зуб.

На північному сході плато прямовисними стінами обривається в цирк льодовикового походження, в глибині якого розташоване озеро. При погляді зі сторони озера, цирк нагадує «підкову» із граніту, із середнім перепадом стін 300–400 м.

Характеристики маршрутів:

• Можливі варіанти маршрутів від 3А до 6А кат. скл.
• Стіни монолітні, міцні, з дуже малою кількістю тріщин.
• Права частина «підкови» являє собою монолітний масив, фактично взагалі не маючий тріщин та мікрорельєфу.

Ми обрали для проходження маршрут у центральній частині стіни, що має максимальний перепад.

Південно-західніше, в районі «Золотої долини», розташований ряд не пройдених вершин з можливими маршрутами до 5А кат. скл. Район не освоєний через важкодоступність. Східна частина району для альпінізму інтересу не являє.

Практично завжди в цьому районі дують вітри, обумовлено це повітряними потоками, що рухаються із заходу на схід, розганяючись на плато, вони із ураганною силою обрушуються на озеро.

Закидання в район сходження досить складна. Від міста Междуреченськ (Кемеровська область) на електричці до зупинної платформи «Казир», де розташована однойменна спортивна база, далі:

• піднятися на лижах уверх по долині річки Малий Казир;
• перейти перевал «Караташ», потрапити в долину річки Великий Хунул Хузух;
• рухатися вниз до злиття з р. Каратас;
• продовжити вниз по долині Каратаса до впадіння в нього р. Велика Березова.

У верхів'ях р. Б. Березової необхідно забирати вліво, і ви потрапите на озеро — місце базового табору.

З берега озера відкривається красивий вид на стіну, але ставити базовий табір раціональніше в зоні лісу вище озера: звідти не видно стіни, але вітер дме там істотно слабкіше.

Для встановлення базового табору використовуються намети, що опалюються пічками. Води немає, озеро повністю промерзло. Підхід під стіну займає 2 год.

Шлях від зупинної платформи електрички до базового табору — 70 км, групі, що має добру ліжну підготовку, на нього потрібно 4–5 днів. Товщина снігового покриву досягає 4 м. Долина річки М. Казир прохідна для снегоходів, можливо організувати закидання вантажів та людей на снегоходах «Буран» під самий перевал, що істотно полегшує та скорочує шлях. І нарешті, найшвидший і зручний транспорт — гелікоптер від м. Междуреченськ.

Наша група закидалася в район на гелікоптері, назад виходили на лижах. По долині р. М. Казир, із-під перевалу до залізниці, рухалися на лижах на буксирі за снегоходами.

Лист 4 Стор. 8

1:100 000

Б) Короткий опис проходження маршруту по ділянках