Па­спорт сходження

1. Ал­тай, Пів­ден­но-Чуй­ський хре­бет, розділ класифікатора 1.3
2. Оль­га (Схід­на — За­хід­на), траверс.
3. Про­по­ну­єть­ся 2А кат. скл.
4. Ха­рак­тер мар­шру­ту: льо­до­во-сні­го­вий.
5. Пе­ре­пад ви­сот мар­шру­ту 700 м.

Про­тяжність мар­шру­ту 1970 м. Про­тяжність ді­ля­нок V кат. скл. — 0, VI кат. скл. — 0. Се­ред­ня кру­тість мар­шру­ту 27°.

6. Залишено крюків на мар­шру­ті

Всьо­го — 0, шлям­бур­них — 0.

7. Ходових годин команди: 25 год, 2 дні.
8. Ке­рів­ник: Яро­вий Іван, КМС.

Учасники: Бобо­ва Вікто­рія, зн.; Боби­кін Мі­хаїл, зн.; Колесни­кова Кристи­на, зн.; Лікоре­нко Анаста­сія, зн.; Немущен­ко Дми­тро, 3-й сп. розряд; Фате­єва Ві­ра, зн.; Яцен­ко Мі­хаїл, 3-й сп. розряд

9. Тренер: —
10. Вихід на мар­шрут зі штур­мо­во­го та­бо­ру

Маршрут розпочато: 8:20 7 трав­ня 2013 р. Вихід на верши­ну Ольга Схід­на: 14:30 7 трав­ня 2013 р. Вихід на верши­ну Ольга За­хід­на: 19:50 7 трав­ня 2013 р. Повернен­ня в ба­зо­вий та­бір: 16:00 8 трав­ня 2013 р. Спуск з верши­ни по мар­шру­ту 1Б.

11. Організація: м. Новосибірськ, федерація альпінізму Новосибірської облас­ті (ФАНСО).
12. Відповідальний за звіт: Яро­вий Іван (електронна адреса fanso@mail.ru, те­ле­фон 8 — 913 724 6765)

Загальне фото верши­ни. Знімок зроб­ле­но із доли­ни ріки Талдура 5 трав­ня 2013 р.

1 — мар­шрут команди. 2 — мар­шрут Є. Алексєєва 1937 р., 1Б кат. скл.

Профіль мар­шру­ту. Знімок зроб­ле­но із греб­еня верши­ни Нек­ра­со­ва 3 трав­ня 2013 р.

3936 м

Для заброски в район потрібен транспорт підвищеної прохідності. Від села Курай по Чуйсь­ко­му трак­ту (тра­са М-52) до села Чаган-Узун або селища Ортолик, потім по ґрунтовій дорозі через селище Бельтир і далі вго­ру по до­ли­ні ріки Талдура.

Про­ї­ха­ти мож­на до верхів'їв ріки (в за­леж­но­сті від ста­ну до­ро­ги і на­яв­ності на­ле­дів на рі­ці), як пра­ви­ло, ви­ще при­то­ку Дже­ло. Час в до­ро­зі від Ку­ра­я близь­ко 3 год.

Пі­ший пе­ре­хід від­си до міс­ця ус­та­нов­ки ба­зо­во­го та­бо­ру за­й­має 5–6 год.

Опис мар­шру­ту

.

Від базового табору рух по лівій (за ходом руху) стороні доли­ни Тал­ду­ри. Великий ске­льний острів посе­ред льо­до­ви­ка обхо­дить­ся злі­ва. На поло­гий ді­лян­ці льо­до­ви­ка між скельним островом і пере­ва­лом Сіб­стрін до­бре міс­це для ніч­лі­гу (хоча мож­на вста­ти і на ши­ро­ко­му пла­то са­мо­го пере­ва­лу). Пе­ре­хід від базо­во­го та­бо­ру за­й­має близь­ко 6 год.

Від штур­мо­во­го та­бо­ру на пере­вал рух у зв'яз­ках по закрито­му льо­до­ви­ку. Піс­ля ви­хо­ду на пере­валь­не пла­то ру­ха­є­мо­ся пра­во­ру­ч у на­пря­мі ши­ро­ко­го греб­еня, що ве­де до верши­ни Оль­га (Схід­на). Пе­ред по­чат­ком підйо­му на краю пла­то на­ді­ва­ємо кош­ки.

Ді­лян­ка R2–R3 уяв­ляє со­бою:

• фір­но­вий схил,
• в се­ред­ній ча­сти­ні — ви­по­ла­ску­ван­ня і велетенська муль­да,
• у вер­хній ча­сти­ні — ви­хід пра­во­руч–вго­ру на більш вузь­кий сні­го­вий гребінь.

На­с­ту­пить — поло­гий спуск у знижен­ня греб­еня, так­ож уяв­ляє со­бою ши­ро­ку муль­ду.

Ді­лян­ка R4–R5: фір­но­вий схил змінної кру­то­сті, в вер­хній ча­сти­ні яко­го є ко­рот­ка ді­лян­ка зруйнованих скель.

На­с­ту­пний рух:

• по поло­го­му, а по­тім все більш кру­то­му фір­но­во­му схи­лу
• до ви­хо­ду на верши­ну Оль­га (Схід­на). У бік пере­мич­ки верши­на об­ри­ва­єть­ся скель­ним усту­пом.

Спуск з верши­ни по­чи­на­ємо, об­хо­дячи скелі злі­ва. Ниж­че скель — кру­тий льо­до­вий схил. При спу­с­ку в се­ре­ди­ні ді­лян­ки ми за­кру­ти­ли льо­до­бур­ний гак. На­с­ту­пний — ши­ро­кий не­кру­тий фір­но­вий схил, що ве­де до пере­мич­ки між верши­на­ми.

Ді­лян­ка R9–R10: підйом на верши­ну Оль­га (За­хід­на). Кру­тий фір­но­вий схил. При підйо­мі в ниж­ній ча­сти­ні цієї ді­лян­ки пер­ший про­ві­сив півто­ра мотуз­ки перил, що крі­пи­ли­ся на скель­них ви­сту­пах. Да­лі ру­ха­ли­ся одно­час­но. Спуск з верши­ни на за­хід по мар­шру­ту 1Б. На ніч­ліг зу­пи­ни­ли­ся на греб­ені в ши­ро­кій муль­ді з про­мерз­лим озер­цем (ви­со­та 3500 м). На­сту­пно­го дня про­дов­жи­ли спуск че­рез пере­вал Ту­рист на льо­до­вик Талдурінський.

Де­кіль­ка слів по­во­ду класифікації мар­шру­ту. На сьогоднішній день в класифікаторі є тіль­ки один мар­шрут на верши­ну Оль­га — це мар­шрут Є. Алєксєє­ва із за­хо­ду, 1937 ро­ку, 1Б кат. скл. При цьо­му не вка­за­но, за­хід­на чи схід­на верши­на ма­єть­ся на ува­зі.

Що сто­су­єть­ся ви­со­ти верши­ни, то в більш ран­ніх ви­пу­с­ках класифікатора сто­я­ли ви­со­ти:

• спо­ча­т­ку 4000 м,
• по­тім 3800 м.

У класифікаторі 2011 ро­ку сто­їть ви­со­та 3734 м, що від­по­ві­дає від­мі­т­ці на карті для верши­ни Оль­га (Схід­на).

Опи­су цьо­го мар­шру­ту зна­йти ні­де не вда­ло­ся, але альпіністи, які хо­ди­ли в цьо­му рай­о­ні і з яки­ми мені вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся, схи­ля­ють­ся до дум­ки, що мар­шрут Алєксєє­ва із за­хо­ду ве­де все-та­ки на верши­ну Оль­га (За­хід­на).

К то­му ж те­пер, піс­ля про­ходжен­ня травер­су, я би ска­зав, що мар­шрут із за­хо­ду на Оль­гу (С) (то­бто по су­ті спра­ві траверс) бу­де все-та­ки складніший ніж 1Б.

Та­ким чи­ном, ми про­по­ну­ємо

1. Вне­сти до класифікатора змін­ення для мар­шру­ту 10 розді­лу 1.3: за­мі­сть най­ме­ну­ван­ня верши­ни Оль­га на­пи­са­ти Оль­га (3), у гра­фі «Ви­со­та» за­мі­сть 3734 вка­за­ти 3723;
2. Класифіку­ва­ти пройдений нами мар­шрут на Ольгу (С) як 1Б кат. скл.
3. Класифіку­ва­ти пройдений нами траверс Ольга (С — 3) як 2А кат. скл. ФОТОІЛЮСТРАЦІЇ

Фото 1. Ви­гляд на пере­вал Сібстрін із верхньої ча­сти­ни ді­лян­ки R2–R3.

Фото 2. Верхня ча­сти­на ді­лян­ки R4–R5.

Фото 3. На верши­ні Ольга (Схід­на)

Фото 4. Ді­лян­ка R7–R8. Ви­гляд із верши­ни Ольга (С).

Фото 5. Ви­гляд на ді­лян­ку R9–R10 із верши­ни Ольга (С).

Фото 6. По­ча­ток ді­лян­ки R9–R10.

Фото 7. На верши­ні Ольга (3).