Звіт

про першопроходження

На вершину: Жовта стіна (3800 м) По маршруту: Лівіше Центра Східної стіни, від полиці Категорія складності: 5А кат. сл. (пропонується) Командою Іркутської області: Клепіков О.О., Лазарєв С.О., Токмачов О.О., Вітвіцький Д.С., Казанцева Є.В. Підйом здійснено 31 липня 2023 р.

I. Паспорт підйому

1.1. Загальне фото вершини Жовта стіна 3800. (Фото виконано із-під вершини Киркчилта, висота зйомки 3400 м, дата зйомки серпень 2023 р.)

1. Лівої ч. Сх ст. 5А (Жигалов 2014)
2. Лівої ч. Сх ст. 5А нк (Корулин–Мухаметзянов 2019)
3. Маршрут команди лівіше центру Сх ст. від полиці 5А кат. сл. нк. 2023
4. По центру Сх ст. 4Б (Солонников 1987)
5. По центру Сх ст. 5Б (Янушевич 2005)
6. Правої частини Сх ст. 5А (Терехин–Хвостенко 2019)

1.2. Фото профілю маршруту

(Фото виконано з льодовика Кара-Су, віддалення приблизно 3 км, висота зйомки 3150 м)

1.3. Малюнок профілю маршруту.

1.4. Фотопанорама вершин ущелини Кара-Су.

(Фото виконано із-під схилу вершини Котіна, висота зйомки 2900 м)

1.5. Карта-схема ущелини Каравшин

2.1. Технічне фото маршруту

(Фото виконано із-під вершини Киркчилта, висота зйомки 3400 м, дата зйомки серпень 2023 р.)

Опис та характеристика рельєфу

Початком маршруту є початок класичного маршруту на Жовту стіну 4Б/5А Солонникова 1987 року. Від полиці рухаємося плиткою вгору у напрямку простого переходу через внутрішній кут, що обмежує плиту ліворуч.

Мотузка 1

R0–R1 40 м, 55°, 5+, А1. Плита з бідним рельєфом, вгору до карнизів і проходу у внутрішньому куті, що обмежує плиту ліворуч, страховка на якорах. 9 як. R1–R2 15 м, 65°, 5–. По ВУ з багатим для страховки рельєфом, з переходом із кута наліво, з виходом на поличку. 5 фр. R2–R3 5 м, 35°, 3–. По поличці до станції. 2 як, фр.

Мотузка 2

R3–R4 20 м, 50°, 3+. По системі поличок та стінок. 2 як. R4–R5 45 м, 65°, 5–. По системі котушок із глухими щілинами праворуч ліворуч. Станція під зруйнованим ВУ. 4 фр, 6 як.

Мотузка 3

R5–R6 30 м, 60°, 4–. По зруйнованому кутку трохи ліворуч, з виходом на балкон, що перетинає всю стіну. 2 як, 4 фр.

Мотузка 4

R6–R7 30 м, 75°, 6+, А1–А2. По щілині-поличці праворуч із невеликим набором висоти. Складне лазіння поверх полички і потім при її зменшенні перехід у щілину на ІТО.

Мотузка 5

R7–R8 15 м, 75°, 6–, А2. Вгору по складному рельєфу. R8–R9 35 м, 75°, 6+, А2. По внутрішньому кутку ліворуч. 8 як, 3 фр.

Мотузка 6

R9–R10 25 м, 70°, 5–, А1. По внутрішнім кутам, трохи лівіше вихід на поличку. 6 фр, 4 як.

Мотузка 7

R10–R11 25 м, 70°, 5+. Неяскраво виражений ВУ, вгору трохи ліворуч на поличку. 1 як, 7 фр.

Мотузка 8

R11–R12 30 м, 75°, 6+, А2. Глухі щілини. Напружене лазіння.

Мотузка 9

R12–R13 60 м, 80°, 6+, А3. Складне лазіння та ІТО по низхідному рельєфу, бідний рельєф для страховки. Зустрічаються одиничні глухі щілини зі ухилом униз. Найбільш важка мотузка маршруту, пробійне знаряддя не застосовувалося.

Далі одночасно

R13–R14 30 м, 60°, 4–. Внутрішній кут, що виводить у кулуар. 3 фр. R14–R15 150 м, 50°, 3–/3+. Величезний ВУ/кулуар, що періодично змінюється нескладними стінками, що виводять на перетин із маршрутом Солонникова, під стінку із щілиною. 8 фр. R15–R16 15 м, 90°, 5+. Стіна із щілиною на маршруті Солонникова. 2 фр. R16–R17 150 м, 45°, 3–/3+. Вихід на гребінь і по гребеню до вершини, велико-блочний рельєф із багатою страховкою на рельєфі.

Спуск на ПнЗ ногами.

2.3. Схема УІАА

Характеристика маршруту та дії команди

За день до підйому було здійснено розвідку стіни та візуальний огляд у обидва профілі і фас, виявлено найбільш на нашу думку логічну та прив'язану до рельєфу лінію.

Східна стіна має кілька маршрутів, прокладених у різний час сильними командами. Рельєф стіни багатий і водночас монолітний, що дозволяє використовувати маршрути на ній як розминкові перед серйозними підйомами на головні вершини ущелини.

На першій мотузці лідером працювала Казанцева Євгенія. Далі чотири мотузки відпрацював Токмачов Андрій, після чого його змінив Лазарєв Станіслав.

Маршрут має ключову ділянку у верхній частині основної частини маршруту. Принциповий відмов від використання пробійного знаряддя на маршруті задав досить високу планку для подолання ключової мотузки. Через складний рельєф і обмежену кількість місць для безпечної страховки проходження ключової мотузки лідером зайняло близько трьох годин. На цій ділянці лідером був Лазарєв Станіслав, КМС, рівень вільного лазіння 8А, на момент підйому діючий член збірної Росії з альпінізму.

Спуск із вершини здійснюється на Південний–Захід по класичному спусковому маршруту, ногами, без дюльферів.

Досвід маршрутів 5-ї кат. сл. у автора: 38 підйомів у Саянах і на Кавказі, Гіссаро-Алаї та горах Забайкалля.

За технічною складністю маршрут є досить сильною 5А, навіть за Каравшинськими завищеними мірками, перевищує за складністю деякі 5Б, пройдені автором.

Фото 1. Ділянка R1–R2. Лідер перейшов із ділянки R0–R1. Внутрішній кут, що виводить під карнизи, над якими перша станція.

Фото 2. Ділянка R4–R5. Лазіння на терті по плиті з короткими тріщинами.

Фото 3. Ділянка R6–R7. Початок косої полички — тріщини, складне лазіння на рівновазі.

Фото 4. Ділянка R6–R7. Кінець косої полички — тріщини, ІТО.

Фото 5. Лідер на ділянці R7–R8. Перехід до внутрішнього кута.

Фото 6. ВУ на ділянці R8–R9. Видно страховий пункт у точці R9 та лідер, що працює на ділянці R9–R10.

Фото 7. Ділянка R9–R10. Невеликі внутрішні кути.

Фото 8. Ділянка R10–R11.

Фото 9. Ділянка R11–R12. Початок ключової ділянки маршруту, щілини стають глухими.

Фото 10. Ділянка R12–R13. Ключова ділянка маршруту, уривчасті глухі щілини, зворотний рельєф.

Фото 11. Ділянка R12–R13. Ключова ділянка маршруту, уривчасті глухі щілини, зворотний рельєф, верхня частина із перил.

Фото на вершині, на тлі Киркчилти: Клепіков О.О., Лазарєв С.О., Вітвіцький Д.С., Токмачов О.О., Казанцева Є.В.