Паспорт

I. Скельний клас.

2. Відроги Туркестанського хребта, ущелина Ак-су.
3. Пік 4240 м по центру Північної стіни.
4. Пропонується 6Б кат. скл. першопроходження.
5. Перепад висот 830 м, протяжність 968 м

протяжність ділянок 6Б — 583 м, 5Б — 267 м

середня крутість маршруту — 75°, середня крутість стінової частини — 81°

6. Забито крюків:

скельних закладних елементів шлямбурних льодових 112/59 191/85 39/39 0/0

7. Ходових годин команди: 73 год 45 хв, 5 днів та один день обробки.
8. Ночівлі: 1, 2, 3 — у гамаках; 4 — п'ятеро на полиці напівлежачи, по одному, і один — у гамаку.
9. Керівник: Мороз Сергій Андрійович, МС

Учасники:

• Тимофєєв Володимир Миколайович, МС
• Хитриков Володимир Андрійович, МС
• Лебедєв Геннадій Ігорович, МС
• Козачок Петро Васильович, МС
• Портянко Григорій Андрійович, КМС

10. Тренер: Мороз Сергій Андрійович, МС.

II. Вихід на маршрут: 18 червня 1988 р.

вершина — 23 червня 1988 р., повернення — 24 червня 1988 р.

12. Організація — альпіністський клуб «Дніпропетровськ» Дніпропетровської облради ВДФСО профспілок.

Фото №1. Загальне фото вершини. Дата і час зйомки: 15 червня 1988 р., 15:00. Тип об'єктива — Індустар-50. F = 50 мм. Відстань до об'єкта 2000 м. Номер точки зйомки С. Висота точки зйомки 3500 м. alpfederation.ru

Фото №2. Профіль стіни справа. Дата і час зйомки: 30 червня 1988 р., 17:00. Тип об'єктива — Індустар. F = 50 мм. Відстань до об'єкта 2000 м. Номер точки зйомки С2. Висота точки зйомки 3700 м.

Фото №3. Профіль стіни зліва. Дата і час зйомки: 19 червня 1988 р., 18:00. Тип об'єктива — Індустар. F = 50 мм. Відстань до об'єкта 200 м. Номер точки зйомки — С3. Висота точки зйомки — 3300 м. Профілем стіни зліва також є технічне фото №5, 6.

8а

9. Опис маршруту за ділянками

День обробки: R0–R2. Велика крутість ділянки, відсутність рельєфу для вільного лазіння. Проходження багатьох місць на ІТО, але надійність точок страховки дозволяє проходити ділянки і вільним лазінням. Протягом дня змінилися троє ведучих. Кінець перил закріпили під початок внутрішнього кута з нависанням.

I день: R3. Початок великого внутрішнього кута. Козачок проходить вільним лазінням. Пункт страховки на невеликому відколу зліва.

R4. Складність проходження внутрішнього кута пов'язана з нависанням його лівої частини та загладженими бортами. Козачкові доводиться робити «маятник» для переходу на праву стінку, по якій проходить тонка тріщина, і по ній спочатку вільним лазінням, а потім на ІТО — підхід під камін.

R5. Пройшовши кілька метрів по каміні, Козачок переходить через карниз на стінку зліва, і далі по «глухій» щілині, а потім, зробивши кілька метрів дуже складного траверсу, виходить на невеликі полички.

R6. Внутрішній кут, у підстави якого під невеликими нависаннями, нічліжка в гамаках.

R7. Камін, утворений величезною тонкою пластиною, що має монолітну основу, але відстоїть від стіни на 0,2–0,5 м.

II день: R8–R9. Ведуча звязка — Портянко — Тимофєєв. Починає працювати Портянко, пройшовши крутий внутрішній кут, вийшов на невелику поличку, після якої по стінці з тріщиною — на трикутний відкол. Йде вільним лазінням, використовуючи для страховки закладні елементи великих розмірів та «френди».

R10. Крутість збільшується, і 8 м проходжуться по дуже вузькій щілині з нависанням, використовуючи для створення ІТО тільки пелюстки і дрібні закладки.

R11. Піднявся вітер, бризки води стало задувати на маршрут. Стіна стала мокрою, по ній пішла вода.

Першим продовжив роботу Тимофєєв, змінивши промоклого Портянка, і до кінця дня вдалося пройти ще 20 м, пробивши шлямбурну доріжку під нависаннями. Нічліжка на старому місці.

III день: R12. Першим працює Тимофєєв. По щілині вільним лазінням, потім через карниз на гладку, вертикальну плиту, і використовуючи ІТО, вихід на поличку.

R13. Ще 10 м дуже складного лазіння по стіні з мікро-зачіпками.

R14. Траверс по вузькій полиці з невеликим набором висоти. Тимофєєва змінює Мороз. Пройшовши ще кілька метрів стіни, вирішили організувати перекус і зміну одягу, так як вітром зриває воду на маршрут у вигляді дощу (фото №16).

R15. Внутрішній кут, по ньому вихід на полицю. Зручне місце для страховки. Почався дощ, потім сніг і град. По куту і по стіні йдуть струмки. Нічліжка в гамаках.

IV день: R16. Потік води не дозволив перейти вліво в камін і Хитрикову, що працював першим, довелося 30 м пробивати шлямбурами по крутій загладженій стінці.

R17–R18. Далі по внутрішньому куту, залитому водою, що дуже ускладнює проходження. Пройшовши внутрішній кут, а потім і невеликий камін, Хитриков виходить вправо на полицю.

R19. Промоклого Хитрикова змінює Козачок. За дві години йому вдалося пройти 20 м складного лазіння до початку каміну. На працюючого першим йдуть струмені води, дуже холодно. Козачка змінив Тимофєєв, який зміг пройти під потоком води частину великого каміну, що переходить у внутрішній кут. Гранично складне лазіння посилюється:

• вітром
• потоками холодної води.

R20–R21. Тимофєєва змінив Портянко. Складне лазіння, спочатку по каміну, а потім по внутрішньому куту зі сніговими пробками, залитому водою. Дуже мало зачіпок. Використовуються:

• великі закладки
• «френди»

До кінця дня Портянко вийшов на «балкон».

R22–R24. Пройшовши до правого кута балкону по нескладних, але зруйнованих на початку скелях, Портянко обробив ще дві мотузки маршруту. Крутість дещо зменшилася. Потоки води проходять ліворуч і праворуч від «балкону». Нічліжка на «балконі».

V день: R25. Вертикальна гладка стінка з тріщиною, по якій Портянко проходить вільним лазінням.

R26. Дуже складне лазіння під великі карнизи. Добре йдуть закладки середніх розмірів.

R27. Складний карниз з тріщиною проходить на ІТО, потім перехід з однієї тріщини в іншу під великий карниз.

R28. З-під карнизів перехід далі вправо на 3 стіну, але характер маршруту не змінюється. Портянко робить маятник, складну загладжену щілину, а потім ще один маятник.

R29. Пройшовши нависаючу стінку, вихід на невелику поличку, де можна трохи відпочити.

R30. Трохи забираючи вправо, по загладжених плитах з неглибокими тріщинами, перший змушений рухатися дуже обережно, так як:

• закладки і крюки можуть виявитися ненадійними.

R31. Крутість скелі трохи зменшилася, з'явився різноманітний і зручний для лазіння рельєф, і це дозволяє помітно збільшити темп проходження як першому, так і всій групі. Декілька паралельних щілин виводять на дах. По одній з них, середній, обходячи зліва невеликі нависання, Портянко надійно використовуючи для страховки закладки середніх розмірів.

R32–R35. Щілина проходить через кілька карнизів, подолавши які вільним лазінням, Портянко виходить на невелику поличку, дуже зручну для страховки.

R36. Невелика стінка і потім по тонкій крутій щілині вгору, використовуючи для проміжної страховки закладки середніх розмірів.

R37. Карниз зі щілиною посередині проходить вільним лазінням, але доводиться організовувати багато точок проміжної страховки.

R38. Щілина дещо розширюється і стає більше схожою на внутрішній кут, спираючись на зовнішні стінки якого, Портянко виходить до підстави довгої щілини. По щілині вгору — дуже зручне лазіння і місця для точок страховки.

R39. По широкому внутрішньому куту, використовуючи для проходження «френди», Портянко підходить під карнизи.

R40. По широкому внутрішньому куту, використовуючи для проходження «френди», Портянко підходить під карнизи.

R41–R42. Невелика, але крута стінка під карнизами, з хорошими зачіпками, проходить швидко, але далі некрута, але мокра щілина викликала невеликі труднощі для проходження. Необхідно:

• забити ще один крюк
• вихід на великі плити, з яких вже видно вершину.

R43–R46. Забираючи вліво, по внутрішньому куту і засніжених плитах, вихід на вершину.

Фото №7. Ділянка R1–R21. Знімок зроблено 19 червня 1988 р. о 10:00 з-під початку маршруту, потоки води невеликі. Об'єктив — Руссар. F = 20 мм.

Фото №8. Ділянка R1–R21. Знімок зроблено 19 червня 1988 р. о 16:00 з-під маршруту, потоки води перетинають початок маршруту. Об'єктив — Олімпус. F = 35 мм.