Паспорт

1. Клас — технічний.
2. Памиро-Алай, Туркестанський хребет
3. Пік 4810 м, по «дзеркалу» західної стіни
4. Категорія складності — 6Б.
5. Перепад висот — 1150 м

з них:

• стіна — 885 м
• Довжина — 1730 м
• Довжина ділянок 5–6 кат. скл. — 1320 м
• з них: 6 кат. скл. — 1250 м
• Середня крутість стінної частини маршруту — 74° /3650–4535/

6. Забито гаки:

х — неможливість забивання пробійних

7. Ходовий термін команди — 65,5 год; 7 днів, у тому числі — 2 дні обробки.
8. Ночівлі: всі нічівлі лежачі в наметі на скельних полицях.
9. Керівник: Шабалін Павло Едуардович — КМС

Учасники:

• Антонов Андрій Юрійович — КМС
• Жолобов Михайло Павлович — КМС
• Татьянкін Сергій Юрійович — КМС
• Чепур Автолій Олексійович — КМС

10. Тренер команди — Шабалін Павло Едуардович. Вихід на маршрут 25 липня 1992 р.

Вершина 31 липня 1992 р. Повернення 1 серпня 1992 р.

12. Організація: спортивний клуб «Родина» м. Кіров

Фото 1. Загальна фотографія піка 4810. Знято 24 липня 1992 р. о 12:00 з морени під схилами піка 1000-ліття хрещення Русі з відстані 1,5 км. Висота — 3100 м. Фотоапарат «Зеніт». Об'єктив «Геліос».

Маршрути на фото:

• 1 — маршрут Крицука по Ц 3 стіни 6Б кат. скл.
• 2 — маршрут команди
• 3 — маршрут Веренева по 3 стіні 6Б кат. скл.

Фото 2. Профіль маршруту на пік 4810 по «дзеркалу» Західної стіни. Вид справа. Перезнято із звіту Руслева. Дата зйомки 18 серпня 1988 р. Час зйомки — 17:00. Об'єктив — «Любитель-166». Відстань — 165 км. Висота зйомки — 3600 м. Точка зйомки № 2. 3925 — відмітки висот. 9–10 — номери ділянок.

Фото 3. Профіль маршруту на пік 4810 по «дзеркалу» Західної стіни. Вид зліва. Перезнято із звіту Руслева. Дата зйомки 17 липня 1988 р., 17:00. Об'єктив — «Індустар». Відстань — 1 км. Висота зйомки — 3800 м. Точка зйомки № 4. 3650 — відмітки висот, 14–15 — номери ділянок.

Тактичні дії команди

Результати проведеної розвідки та вивчення фотоматеріалів лягли в основу складання тактичного плану. Враховуючи нестійку погоду в ущелині Каравшин цього сезону, були заплановані резервні дні на непогоду.

Наприкінці другого дня обробки у зв'язку з явними ознаками погіршення погоди було прийнято рішення внести корективи в тактичний план і перечекати можливу непогоду внизу. Наступного дня гірші побоювання не підтвердилися, і команда «відірвалася від землі».

29 липня у важких погодних умовах двійка Шабалін–Жолобов двічі виходила на обробку і вперше змушена була повернутися через ураганний вітер і сніжну крупу. У другій половині дня двійка зробила другу спробу і зуміла обробити 2 дуже складні мотузки. Однак зніматися з нічівлі всій команді вже не мало сенсу, і було вирішено використати другий запасний день.

У подальшому відхилень від тактичного плану не було. Зміна ведучих і організація руху ланок здійснювалися відповідно до тактичного плану. Ланки працювали попереду через день. Такий режим забезпечував відпочинок лідерам і сприяв безпеці сходження. Зручні майданчики для нічліжок і запланована випереджальна обробка забезпечували не зайнятим в обробці повноцінний відпочинок.

Заходами безпеки при проходженні маршруту були:

1. Висока фізична, технічна і тактична, а також психологічна підготовка членів команди.
2. Тактичний план, складений з урахуванням специфіки району.
3. Матеріальне забезпечення, зокрема використання сучасного спеціального спорядження.
4. Забезпечення на маршруті всіх учасників подвійною страховкою, робота першого на подвійній мотузці (UIAA+CCCP).
5. Організація пунктів страховки не менше ніж із 3–4 елементів (закладки, гаки), заблокованих між собою.
6. Стійкий радіозв'язок.
7. Наявність під маршрутом рятувального загону та групи спостереження.

Обривів і травм у процесі сходження не було. Маршрут пройдено переважно вільним лазінням. На відміну від багатьох сучасних маршрутів скайхук використовувався в основному на рельєфі, а не в шлямбурних дірках, що збільшило швидкість проходження маршруту і не девальвувало його складність. Із нових зразків спорядження слід виділити:

• універсальні скельні гаки, що йдуть як по дірам, так і по рельєфу;
• комплект гнучких і жорстких френдів останнього покоління фірм «Summit» (модель «TRANGO») і «SALEWA» (модель «Super»).

Гаряче харчування готувалося 2 рази на день — вранці і ввечері. Крім цього в кожного учасника був кишеньковий перекус.

Таблиця продуктів харчування і палива

Загальна вага продуктів харчування склала 12 кг.

Опис маршруту за ділянками

Ділянка R0–R1. Маршрут починається від ранклюфту по вертикальній плиті без зачіпок. По плиті 20 м шлямбурної роботи прямо вгору, далі по невираженому відщепу вправо — вгору. Пункт страховки на шлямбурних гаках. 40 м, 80°, 2.

Ділянка R1–R2. Стіна дещо пологіша, але характер рельєфу той же.

• Невиражені внутрішні кути, утворені основною стіною і нашлепками.
• Пункти страховки висячі, лазіння складніше. 60 м, 70°, 1е.

Ділянка R2–R3. Стіна переходить у вертикаль. Кількість місць для організації пунктів страховки обмежена. Загальний напрямок руху прямо вгору. 45 м, 85–90°, 1е.

Ділянка R3–R4. Ділянка починається карнизом, який долається в лівій частині з використанням ІТО. Далі вправо-вгору 20 м по стику крутої плити і нависання. Лазіння дуже складне. Після витіснення нависання прямо вгору 20 м по гладкому внутрішньому куті з використанням для страховки шлямбурних гаків. Куток виводить на невелику косу полочку, де організується пункт страховки на закладках. З пункту прямо вгору. Граничне лазіння через нависання 4 м. Далі по внутрішньому куті вліво-вгору. Відносно зручний пункт страховки. 90 м, 80°, 1е.

Ділянка R4–5. Вертикальний внутрішній кут, що переходить у камін. Камін виводить на зручну полочку. Пункт страховки на гаках. Далі знову по внутрішньому куті у напрямку потужного відщепа — каміна. Пункт страховки на невеликій полочці. 80 м, 75°, 1.

Ділянка R5–R6. Граничне лазіння по відщепу, місцями однократно використовуючи ІТО. Добре йдуть великі закладки. Відщеп затикається карнизом. Прямо на карнизі шлямбурний гак. Карниз обходиться зліва з виходом на зовнішню сторону відщепа, що є правою стінкою потужного внутрішнього кута. Пункт страховки в куті на шлямбурних гаках і закладках. 45 м, 85–90°, 1е.

Ділянка R6–R7. Вертикальний внутрішній кут. Спочатку 20 м по куті, а потім, перейшовши на ліву зовнішню стіну, прямо вгору по дрібних зачіпках. Лазіння складне. Вихід на горизонтальну площадку. 35 м, 80°, 1. Зручний пункт страховки. По площадці вліво, траверс 40 м. Траверс виводить на зручну для нічівлі площадку. Є сніг.

Ділянка R7–R8. По плиті прямо вгору до горизонтальної площадки (40 м). На площадці контр. тур. З площадки 20 м по вертикальній плиті, що переходить у внутрішній кут. У верхній частині внутрішнього кута незручний пункт страховки. 80 м, 75°, 1.

Ділянка R8–R9. По вертикальній стіні вправо–вгору (10 м). Далі по відносно некрутому внутрішньому куті–відщепу. Пункт страховки на шлямбурних гаках. Кут у верхній частині перекритий карнизом. Подолавши карниз, потрапляєш у наступний внутрішній кут, що йде вліво–вгору. Висячий пункт страховки під карнизом. 80 м, 75°, 1е.

Ділянка R9–R10. Спочатку 15 м траверсом вправо по вертикальній стіні. Далі через карниз і 20 м по внутрішньому куті до зручної горизонтальної площадки. У правій частині площадки «живі» скельні блоки. Їх краще не чіпати. 40 м, 80°, 1.

Ділянка R10–R11. По крутій плиті прямо вгору, далі по внутрішньому куті, нависаючому у верхній частині, вихід на площадку. 35 м, 80°, 1. По площадці траверс вліво, спочатку трохи вниз, а потім по каміні вгору — вихід на горизонтальну площадку метрової ширини. Місце нічівлі.

Ділянка R11–R12. На площадці на початку ділянки контрольний тур. Ділянка починається вертикальним відщепом (25 м). Далі вліво-вгору внутрішній кут у напрямку нависання. Під нависанням пункт страховки на шлямбурних гаках і закладках. Порода дуже важка — кварц. Ділянка характеризується чергуванням граничного вільного і штучного лазіння. Через серію нависань і карнизів вліво-вгору у напрямку внутрішнього кута. Лазіння дуже складне, місцями граничне. Стіна являє собою серію «перевернутих» нашлепок невеликих розмірів (2–5 м за протяжністю), тому рух зигзагом, доводиться «гуляти» по стіні, вибираючи ділянки вільного лазіння. 80 м, 80°, 1е.

Ділянка R12–R13. По вертикальній стіні вліво–вгору до відщепа–каміну. Через 15 м камін витискається, переходячи в щілину у внутрішньому куті. Дуже круто. Лазіння граничне, місцями ІТО. Пункт страховки висячий на дрібних стопперах. 45 м, 85°, 1.

Ділянка R13–R14. По вертикальній плиті 15 м вправо–вгору до внутрішнього кута, далі по правій стінці внутрішнього кута, оминаючи нависання справа, вихід на пологу плиту. Пункт страховки на шлямбурних гаках. 45 м, 85–90°, 1е.

Ділянка R14–R15. По мокрому внутрішньому куті вправо-вгору до полочки 35 м. Далі під прикриттям потужного карниза вліво-вгору 25 м у напрямку горловини між карнизами. За горловиною відмінна горизонтальна площадка для нічівлі. На площадці контрольний тур. 60 м, 80°, 1.

Ділянка R15–R16. По площадці вліво до внутрішнього кута. Внутрішній кут проходиться вільним лазінням, добре йдуть закладки. Далі по плиті до невеликої полочки. Пункт страховки за виступом. Від пункту гладка плита, що утворює ліву стіну внутрішнього кута. Рух по внутрішньому куті, дуже складне лазіння, місцями однократно використовуючи ІТО. Пункт страховки на широкій пологій плиті. 80 м, 75°, 1.

Ділянка R16–R17. По плиті вліво в обхід потужного нависання, далі прямо вгору під карниз. Карниз долається в лівій частині, по щілині на ІТО. Щілина переходить у камін з абсолютно гладкими стінками. Через 10 м руху по каміні перехід вліво (5 м) у внутрішній кут. По куті прямо вгору до невеликої полочки. На ній — пункт страховки на великих закладках. Ще через 10 м — зручна площадка. Тут організується пункт страховки на гаках. 55 м, 65–80°, 2.

Ділянка R17–R18. Від пункту страховки вправо крута плита з щілиною. По щілині вільним лазінням вхід у монолітний кулуар, забитий щільним снігом. Ліва стінка кулуара вертикальна. По стінці щілина, в яку добре йдуть середні закладки і швеллера. ІТО. Вихід із кулуара вправо на невелике плече. Пункт страховки на потужному виступі. 35 м, 65°, 2.

Ділянка R18–R19. Прямо вгору по внутрішньому куті. Кут затикається потужним нависанням. Обходячи нависання справа і подолавши карниз, вихід на невелику сніжну площадку зі снігом. Пункт страховки на гаках. 45 м, 70°, 1.

Ділянка R19–R20. Вправо–вгору 30 м по гладкому внутрішньому куті. Лазіння дуже складне, місцями по мокрих скелях. Далі по монолітній плиті 15 м до горизонтальної площадки, на якій зручний пункт страховки на закладках. З пункту 20 м прямо вгору по крутій стіні. Зачіпки дрібні, лазіння граничне. Далі 40 м по монолітному внутрішньому куті. У середній частині кута висячий пункт страховки. Внутрішній кут переходить у камін. У верхній частині каміна пункт страховки на гаках. 130 м, 60–80°, 1.

Ділянка R20–R21. З пункту страховки вліво вгору йде широкий внутрішній кут. Зачіпок практично немає. Лазіння граничне. Місцями ІТО. Кут виводить на П. гребінь. 45 м, 60°, 1.

Ділянка R21–R22. Ділянка класифікованого маршруту 5Б кат. скл. по П. гребеню на п. 4810. Гребінь не виражений. Зустрічаються стінки і плити різної крутизни і протяжності. Добре йдуть закладки. 400 м, 40°, У-3⁺. Спуск з вершини по П. гребеню за маршрутом 5Б кат. скл.

Таблиця спорядження

На маршрут брали 4 рюкзаки. Вага рюкзака на виході становила 13 кг. Загальна вага спорядження і палива склала 41 кг. На маршрут було взято 12 кг продуктів.

Фото 5. Технічна фотографія маршруту

Перезйомка із звіту Руслева. Дата зйомки — 10 липня 1988 р. 17:00. Відстань — 5 км. Висота зйомки — 3800 м. Об'єктив — «Мир-26». Точка зйомки № 4. Маршрути на фото:

• 1 — маршрут Крицука по Ц 3 стіни.
• 2 — маршрут команди по «дзеркалу» 3 стіни (Русяєв, 1988 р., 6Б).
• 3 — маршрут Веренева по 3 стіні.