Паспорт сходження

1. Клас сходження — технічний
2. Район сходження — Паміро-Алай, Туркестанський хребет
3. Пік 4810 — по центру ПЗ стіни (А. Русяєва) КТМ 5.4.3.II.
4. Категорія складності — 6Б
5. Перепад висот — 1160 м, з них: стіна — 885 м, протяжність — 1730 м протяжність ділянок 5–6 категорії складності — 1410 м, з них 6 категорії ск. — 1330 м (3650–4535). Крутість стінної частини — 74°
6. Забито крюків: Скельних закладок шлямбурних 123/21 267/29 25/7
7. Ходових годин команди — 61 і 6 днів
8. Ночівлі: 1-а, зручна, всі в наметі 2-а — "—" 3-я — "—"
9. Керівник: Останин Віктор Васильович — МС Учасники:
   • Мінгалев Володимир Миколайович — МС
   • Михайлов Андрій Володимирович — КМС
   • Жилин Микола Федорович — КМС
   • Федоров В'ячеслав Анатолійович — КМС
   • Волегов Олександр Володимирович — КМС
10. Тренер команди: Останин Віктор Васильович
11. Вихід на маршрут — 8 липня 1989 р. Вихід на вершину — 13 липня 1989 р. Повернення — 14 липня 1989 р.

Фото 1. Загальне фото вершини. 09.07.1988 р. 10:00, відстань 6 км, висота 3900 м, Т-22, F=75, точка №1. Фото 2. Профіль стіни справа. 05.07.1989 р. 15:00, відстань 3 км, висота 3600 м, «Мир-1B», F=36, точка №2. Фото 3. Профіль стіни ліворуч. 06.07.1989 р. 17:00, відстань 1,5 км, висота 3200 м, об'єктив Т-43, F=40, точка №3.

Тактичні дії команди

Рух команди на маршруті здійснювався відповідно до тактичного плану. Маршрут пройдено за:

• 4 дні руху
• 2 дні обробки

8 липня — згідно з тактичним планом, ланкою Останин — Михайлов обробляли початок маршруту, але, внаслідок негоди, на скелях місцями зустрічався лід. Після обіду побігла вода, і тому було оброблено тільки 4 мотузки. Після обговорення ситуації, що ускладнилася, і можливого погіршення погоди командою було прийнято рішення, згідно з запасним варіантом, наступного дня продовжити обробку низу стіни.

9 липня — ланкою Федоров — Михайлов пройшли ще 4 мотузки і тим самим забезпечили можливість команді вийти на маршрут.

10–13 липня — команда працювала на маршруті. Графік руху суворо дотримувався, всі нічліги були організовані у запланованих місцях.

Першоідущими працювали 5 членів команди із 6:

• Мінгалев В. — ділянки R5–R9, R13–R15
• Михайлов А. — R21–R22
• Федоров В. — R3–R5, R12–R13
• Жилин Н. — R17–R21
• Останин В. — R0–R3, R9–R12

Змінність першоідущого проводилася протягом одного дня і по днях згідно з тактичним планом або за особистим проханням учасника.

Отже, сходження здійснено за 61 ходову годину з 3 нічлігами на маршруті, без відхилення від наміченого плану. Погода протягом сходження стояла, на подив, хороша.

Безпека забезпечувалася перш за все наявністю широкого арсеналу спорядження, використанням мотузок UIAA-I, проходженням перил на подвійному страхованні, організацією нічлігів у зручних місцях, що дозволяло якісно приготувати їжу і добре відпочити лідерам. Гаряча їжа готувалася двічі на день, крім того, на день видавався «кишеньковий перекус».

Команда мала комплект медикаментів, необхідних для екстреної допомоги, радіостанцією типу «РТП-2» для зв'язку із спостерігачами. У період сходження у таборі спостерігачів або в базовому таборі знаходився спасзагін з правом виходу на маршрут 6Б категорії складності. Під час сходження всі відходи:

• спалювалися
• або відносилися із собою.

Маршрут залишено чистим, всі крюки вибито, крім шамбурів першопрохідців. Схема маршруту в символах УІАА

КРЮКИ

КРЮКИ

КРЮКИ

Опис маршруту по ділянках

R0–R1. Гладка плита з малою кількістю зачіпок. Проходиться із застосуванням скай-хуків (Фото 5).

R1–R2. Рух вправо у напрямку вертикальної тріщини, далі по ній до трикутного викола.

R2–R3. Вгору під великий карниз потолочного типу. Обережно! Гудіння плити. Карниз обходиться справа по серії дрібних карнизів, далі на поличку.

R3–R4. Вправо лазінням через карниз. Вище — котушки і наступний карниз. Дуже напружене лазіння (Фото 5).

R4–R5. Рух вгору вліво по внутрішньому косому куті під великий жовтий кут.

R5–R6. Ліва грань кута зруйнована і нависає, рух по правій. Закінчується кут нависанням.

R6–R7. 15 м вгору і ліворуч видно хорошу полицю — верх «варежки», нічліг №1.

R7–R8. Рух вгору. Полиця для сидячого нічлігу. 1 к.тур. через невеликий карниз до неявного внутрішнього кута. Далі по ньому (Фото 7).

R8–R9. Вгору вправо обхід карниза потолочного типу і завалюючись у внутрішній кут. Далі вгору під черговий карниз.

R9–R10. Карниз обходиться справа і по внутрішньому косому куті вгору — вліво на полицю. Хороше місце для страховки і нічлігу.

R10–R11. Вертикальний внутрішній кут. Граничне лазіння у розпірках. Вихід на нічліг №2. 2 контрольний тур.

R11–R12. Рух від нічлігу вгору під східчастий карниз, від нього вліво до косої щілини. Загладжені скелі (Фото 9).

R12–R13. Вліво вгору через ще одну косу щілину і по плиті R13–R14 у напрямку «Г»-подібного внутрішнього кута (Фото 10).

R14–R15. Карниз проходиться в правій частині. Далі — під величезний жовтий карниз, під ним траверс вліво і вихід на полицю, нічліг №3, 3 контрольний тур.

R15–R16. Зліва по внутрішньому куті під велике сіре нависання.

R16–R17. Нависання проходиться справа на стику його із плитою.

R17–R18. Рух по величезному камину з переходом на праву грань.

R18–R19. Рух у розвалі по напрямку до гребеня по серії R19–R20, внутрішніх кутів і стінок.

R20–R21.

R21–R22. Гребінь. Загладжені скелі, котушки.

Фото 4. Технічна фотографія маршруту. 22.07.1989 р. 15:00, відстань 2,5 км, висота 4000 м. Т-22, F=75, знімок зроблено з вертольота, точка №4.

Фото 8. Рух команди вище нічлігу №1. 11.07.1989 р. 11:00, «Мир-1В», F=36, точка №5.

Фото 5. Фрагмент технічного фото.

Ділянки R0–R7. Проходження карниза в кінці ділянки №3. Ланка на пункті страховки R1. Об'єктив «Мир-1В», F=36, відстань 0,4 км, висота 3800 м, точка №5.