Паспорт

1. Клас технічний
2. Північні відроги Туркестанського хребта, ущелина Кара-Су
3. Пік 4810 м, по правому канту Пн-З стіни
4. 6А кат. скл.
5. Перепад: 950 м. Довжина: 1080 м.

Довжина ділянок 5–6 кат. скл. – 820 м. Середня крутість маршруту: 70°. Середня крутість стінової частини: 80°.

6. Забито крюків: Скальних: 47/28 Шлямбурних закладок: 141/44 Скай-хуків: 0/0

7. Ходових годин команди: 232 год.

8. Ночівлі:

   • 1-а — на полиці
   • 2-а — 3-я на майданчику, один на полиці
   • 3-я — на вершині, зручний майданчик

9. Керівник: Сахаров Костянтин Олексійович — КМС Винокуров Анатолій Пилипович — МС Комаров Віктор Васильович — КМС Бутов Леонід Вікторович — 1-й сп. розряд

10. Тренер: Винокуров Анатолій Пилипович, 1-й сп. розряд.

11. Вихід на маршрут: 20 липня 1990 р. Вершина: 22 липня 1990 р. Повернення: 23 липня 1990 р.

12. Мособлспорткомітет

Загальне фото вершини

Дата: 20 липня 1990 р. Час: 15:00. Об'єктив — Точка зйомки: №1 Маршрути: Маршрут команди

Профіль стіни зліва

Дата: 20 липня 1990 р. Час: 13:00. Точка: №2. Об'єктив —

1. Русяєв 88
2. Солонніков 88
3. Мособлспорткомітет

Тактичні дії команди

Команда будувала свої дії виходячи з тактичного плану. Попередня непогода ускладнила проходження маршруту (особливо верхню частину) — скелі залиті льодом і засипані снігом. Але відхилень за часом проходження контрольного туру і нічлігів не було. Протягом дня кожен учасник працював згідно з тактичним планом. Першими на маршруті працювали: Комаров В.В. — ділянки R1–R4, R15–R21 Винокуров А.Ф. — R5–R7 Сахаров К.А. — R8–R14 Бутов Л.А. — R8–R12

Схема руху групи:

• Перший працював на подвійній мотузці.
• Другий із верхньою страховкою підносить мотузку і по ходу спрямовує «перила».
• Третій і четвертий піднімаються із верхньою страховкою.

З метою безпеки пункти страховки організовувалися не менше ніж на трьох заблокованих точках. Міста нічлігів були обрані зручні, лежачі — команда мала повноцінний відпочинок. Після приходу на нічліг двоє організовували бівуак, двоє — на обробку.

Режим харчування: Вранці і ввечері — гаряче харчування, вдень — сухий пайок. Взаємозамінність кожного учасника, технічна і скельна підготовка, рівномірний розподіл навантажень по днях на учасників дозволили подолати проблемні ділянки без затримки групи. Травм під час сходження не було.

Зв'язок із базовим табором був регулярним. Спасавтряд під час сходження перебував у базовому таборі, мав відповідну кваліфікацію та спорядження для виходу на цей маршрут. До складу спасавтряда входив лікар.

Знайомство з маршрутами піку 4810 розпочалося з вивчення звітної документації, консультації у зборів м. Одеси і тривало внаслідок виходів на сусідні піки з метою візуального вивчення ділянок маршруту і з'ясування місць нічлігів.

Таблиця продуктів харчування і палива

Вище другого нічлігу скелі покриті снігом і зледеніли, тому реальна складність ділянок стала на категорію вище. У схемі вказана кат. скл. у гарну погоду.

Опис маршруту за ділянками

R1 — плити з хорошими дрібними зачіпками, добре йдуть «стопера». R2 — прості похилі осипні полиці, вихід на полицю, де можна поставити намет. R3 — похилі плити, йдеться на терті. R4 — внутрішній кут із багатим рельєфом, що виводить на широку полицю, придатну для нічлігу. R5 — вертикальна плита, з невеликою кількістю зачіпок. R6 — монолітний великоблочний рельєф. R7 — вертикальний внутрішній кут із невеликою кількістю зачіпок, що виводить на полицю для одного намету (майданчик незручний для чотирьох). R8 — прості похилі плити. Весь шлях вище другого нічлігу покритий снігом і зледенів, тому реальна складність ділянок стала на категорію вище. Однак в описі дається категорійність для хорошої погоди. R9 — вертикальна плита, що виводить у правий кулуар. У момент проходження залитий льодом. R10 — траверс вліво із засніженого кулуару на зледенілі плити в обхід скельного карнизу (по плиті на ІТО). R11 — після короткого вертикального каміна перетинається сніжно-льодовий кулуар. R12 — через зледенілі похилі плити, які стали непрохідними, маршрут йде через карниз і внутрішній кут, що виводить на сніжну полицю. R13 — траверс вліво в кулуар, залитий льодом. R14 — по правій частині кулуару, по бараньих лбах прохід до вертикальної правої стіни (на ІТО). R15 — по правій частині кулуару, по бараньих лбах, підхід до лівої стіни кулуару. R16 — по вертикальній щілині (складне лазіння) вихід під лівий карниз (проходиться лазінням). R17 — сніжний кулуар, до баранього лба. R18 — далі вліво на стіну по плитах. Потім великоблочний рельєф. R19 — страховка за виступи. R20 — вихід на вершину по зруйнованих скелях. R21 — вихід на вершину по зруйнованих скелях.

Ділянка R7–R8 Другий нічліг.

Вигляд ділянок R9–R11 Після негоди: нагорі камін R10.