До основного вмісту

Без назви

ПАСПОРТ ПІДХОДУ

  1. Клас технічний.
  2. Паміро-Алай, Туркестанський хребет, басейн р. Каравшин.
  3. П. 4810 — по П стіні.
  4. 6А кат. скл., першопроходження.
  5. Перепад висот:
загальнийстінової частини
протяжність1095 м815 м
сер. крутість62°69°
протяж. ділянок5 кат. скл.225 м
6 кат. скл.355 м
  1. Забито крюків:
скельнихзакладокшлямб.льод.
3712800
2700
  1. Ходових годин: 18 + (5 годин спуск) днів 2.

  2. Нічівлі: сидяча, в наметі + гаманки.

  3. Керівник: Котельников А.І. — МС

    Учасники:

    • Ан П.В. — МС
    • Букреев В.В. — МС
    • Заікин А.А. — КМС
    • Колабушкін Б.А. — КМС
    • Сєляєв В.В. — МС

    Тренери:

    • Шабанов А.В.
    • Кудакаєв Т.З.
  4. Вихід на маршрут 18 липня 1992 р., вершина 19 липня 1992 р., спуск в 6/л 20 липня 1992 р.img-0.jpeg

ТОЧКИ СТРАХОВКИ ТА СХЕМА МАРШРУТУ В СИМВОЛАХ УІАА

СкельнихЗакладокШлямб.Льод.№ ділянкиКат. скл.ПротяжністьКрутістьДод. інфо
3700R10645 м75°
2600R95+45 м70°
4700R86+45 м65°A2
1500R7545 м65°
0500R6445 м65°ІК.Т. 18 липня 1992 р., кр. ск.–9, закл.–33, 4370 м
4800R5640 м75°A2
1600R4545 м70°
2400R3545 м70°
0100R2320 м40°
0600R1545 м65°
2400R0445 м60°4000 м
0600R202120 м40°4810 м 18 липня 1992 р.
1200R19416 м60°
31000R184150 м45°4620 м
2400R18445 м60°
0500R17445 м60°
2600R16545 м65°
2500R15645 м75°A2
1600R14645 м75°A2
3500R136+45 м80°A2
3800R126+45 м80°A2
3500R11645 м80°

Опис маршруту на П. 4810 м по Північній стіні першопроходження, 6А кат. скл., орієнтовно по ділянках

R0–R1. З перемички по скелях середньої складності у бік гребеня. Скелі зледеніннями, 45 м, 60°, 4.

R1–R2. Гребінь, монолітні скелі «замшелі!». Після негоди дуже складне лазіння, 45 м, 65°, 5.

R2–R3. Нахилена полка, ліворуч скелі зализані, 20 м, 55°, 3.

R3–R5. Угору по відколу скелі монолітні. Проходиться в розпірках, 100 м, 70–75°, 5.

R5–R6. Вихід із відколу праворуч. Карніз проходиться в правій частині, 40 м, 75°, 6.

R6–R7. Скельний гребінь. Майданчик для нічівлі на 4-х осіб, для двійки є місце в 10 м вище.

R7–R8. Щілина. Проходиться вільним лазінням, 45 м, 65°, 5.

R8–R9. Щілина. У верхній частині проходиться із застосуванням ІТО, 45 м, 65°, 5+, A2.

R9–R10. Скельна стінка. Мокрі скелі, 45 м, 70°, 5+.

R10–R11. Гладкі мокрі скелі. Проходження карніза в лівій частині. Проблематична організація точок страховки, 45 м, 75°, 6.

R11–R13. Гладка стіна. Для проходження застосовуються скайхуки, 90 м, 80°, 6, A2.

R13–R14. Стіна зі щілиною. Переборюється вільним лазінням. Для страховки добре йдуть френди, 45 м, 80°, 6.

R14–R16. По стіні ліворуч-угору в напрямку вершинної башти, 90 м, 70°, 5–6.

R16–R19. Вихід на ребро під вершину, 90 м, 60°, 4.

R19–R20. Гостре скельне ребро. Проходиться по лівій стороні, 150 м, 45°, 4.

R20–R21. Сніговий гребінь виводить на вершину, 120 м, 40°, 2.

ЗАГАЛЬНЕ ФОТО ВЕРШИНИ Умовні позначення: — м-т групи — м-т а/к м. Одеси, 1986 р.

img-1.jpeg ТЕХНІЧНА ФОТОГРАФІЯ МАРШРУТУ Знято 17 липня 1992 р., 14:00. Фотоапарат «Ломо-Компакт». Відстань — 2 км.

Прикріплені файли

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар