Чемпіонат Росії з альпінізму

клас висотно-технічний 2016 рік

Звіт

команди Санкт-Петербурга про проходження по центру західної стіни (м-т М. Деві, 2-е проходження) на пік Киркчилта, 4507 м (ущелина Каравшин, Киргизія) з 12:00 по 15:00 15 серпня 2016 р.

Паспорт сходження

Клас — висотно-технічний.
Паміро-Алай, Туркестанський хребет, ущелина Каравшин, 5.4.3.23а
R20
6Б кат. скл., 2-е проходження
Характер маршруту — скельний
Характеристика маршруту:

Перепад висот маршруту — 1250 м
Протяжність маршруту — 1755 м
Протяжність стінової частини — 1350 м
Протяжність ділянок 5–6 к.тр. — 1010 м, із них 6 к.тр. — 595 м
Середня крутість усього маршруту — 65 градусів, основної частини — 70 градусів

Використано крюків:

якорних (ІТО) — 57/17
камалотів (ІТО) — 196/17
шлямбурних знімних (ІТО) — 2/1
скайхуків (ІТО) — 2/2
Всього: в т.ч. ІТО — 290/198
Залишено крюків на маршруті — 0

Ходових годин команди — 32 год до вершини; спуск 18 год
Вихід на маршрут — 12 серпня 2016 р. о 14:00

Вихід на вершину — 15 серпня 2016 р. о 15:30. Спуск в ущелину Аксу — 16 серпня 2016 р. о 23:55

Склад команди: Барабашов Антон (КМС) — керівник

Воробйов Костянтин (КМС), Петров Анатолій (КМС), Висков Ігор (МС)

Тренери:

Тимошенко Т. І. (МС)
Семілеткін С. А. (МС)

Загальне фото маршруту

Маршрут В. Скрипко, 1988 р.; маршрут А. Клепікова, 2015 р.; маршрут команди (М. Деві), 2015 р.; маршрут В. Іголкіна, 1988 р.

Технічне фото маршруту

Профіль маршруту по першому бастіоні(фото із звіту першопрохідців)

Профіль маршруту

Довжина

Схема UIAA

R15	40 м	70	VI, A3	5 камалотів, 5 якорів
R14	30 м	75	VI	7 камалотів, 4 якоря
R13	50 м	80	VI	5 камалотів, 6 якорів
R12	На полиці перший контрольний тур	10 м – 50 м	75 75	V–VI
R8	50 м – 10 м	80 60	VI–V	11 камалотів, 10 камалотів, –30 м
R7	10 м	70	V	1 камалот, 5 камалотів, 2 якоря
R9	30 м	70	VI	1 камалот, 8 камалотів
R8	30 м	70	VI	8 камалотів
R25	40 м	60	V	6 камалотів, 2 якоря
---	---	---	---	---
R24	40 м	80	VI	5 камалотів, 5 якорів
R23	20 м
20 м	45 70	IV–V	7 камалотів, 4 якоря
R22	40 м	75	V–VI
A1	9 камалотів, 3 якоря
R21	20 м	60	V	4 камалота, 2 якоря
R20	200 м
45 м	20 60	II–IV	5 камалотів, 4 якоря
R16	50 м	60	III	0
R16	100 м	30	I–II	0
R17	45	65	VI	0
R16	45	70	VI	10 камалотів
П. Киркчилта, 4507 м
---	---	---	---	---
R34		20 м	45	III
R33		60 м
60 м	45 50	II–III
R32		60 м	50	III
R31		50 м	50	IV
R30		50 м	60	IV
R29		40 м
10 м	50 90	IV–V
R28		50 м	60	V
R27	Ночівля на сніговій	50 м	70	VI
A2
R26		60 м	60	V

Графік руху

Опис маршруту за ділянками

Маршрут поділяється на два великих ділянки — перший і другий бастіони, розділені двома терасами.

Маршрут по першому бастіону являє собою в основному лазіння по відколах з ділянками лазіння по плитам з бідним рельєфом. У середині бастіону є два дюльфера. Контрольний тур знаходиться на знімному шлямбурі перед другим дюльфером.

Другий бастіон значно простіший за перший, але через різке погіршення погоди, рясний снігопад і обледеніння стіни наш темп руху сильно впав.

R0–R1.

Гладка плита з карнизом, що переходить у щілину. Плита проходить лазінням на терні. Станція на камалолтах.

R1–R2. Щілина, упирається в карниз. Під карнизом траверс 10 м вправо, проміжна станція на камалолтах. Далі вгору складним лазінням по плитці і щілинах у напрямку відколу. Станція на камалолтах і якорях.

R2–R3. Через невелику стінку в глобальний відколу. По відколу місцями біжить вода.

R3 — R6. Далі вгору по відколу. На R5 є невелика поличка.

R6 — R7.

Відкол переривається.
По глухих щілинах вправо вгору в продовження відколу.

R7–R9. Далі вгору по відколу вихід на велику поличку. R9–R10. По поличці траверс вліво через невеликий провал на просту стінку (10 м). Далі дюльфер вліво, до наступного глобального відколу.

R10–R11. По відколу вгору 60 м на поличку. На поличці контрольний тур на шлямбурному крюку, з якого організовано дюльфер вліво вниз, у напрямку наступного відколу.

R11–R12. До відколу траверс 10 м, далі вгору по відколу.

R12–R13. Лазіння по плитці з бідним рельєфом і глухими щілинами. Страховка на якорях.

R13–R14. По щілині вгору, з виходом на поличку.

R14–R16. Від полички по плитці з глухими щілинами вправо вгору. Страховка на якорях і одному знімному шлямбурі.

R16–R17. По щілині траверсом вправо виходимо на кварцову «жилу», по якій йти вліво вгору, під карнизом. Вхід на першу терасу.

R17–R18. По терасі вліво–вгору 100 м простих скель.

R18–R19. Просте лазіння просто вгору, вихід на другу терасу. Ночівля.

R19–R20. По терасі по простих скелях 200 м вправо–вгору.

R20–R21. Коротка ділянка по щілині вгору на невелику покату поличку.

R21–R22. По щілині до нависаючого з одного боку відколу. Через відкол — вихід на поличку.

R22–R23. Вправо в напрямку наступного відколу. Далі по відколу і куту вправо-вгору.

R23–R25. Під нависаючим карнизом-відколом на ІТО з використанням великих камалотів вгору. Вхід на поличку.

R25–R26. По поличці трохи вправо, потім:

вгору по стінці,
40 м вправо вгору по щілині в напрямку великого внутрішнього кута, який закінчується поличкою, де влаштували нічліг.

R26–R27. Від полички по стіні з тонкою щілиною під фіфи і якори на ІТО і лазінням вгору.

R27–R29. Вправо вгору, у напрямку великого карниза. Карниз обходиться праворуч.

R29–R32. Вправо вгору в напрямку правого вершинного жандара.

R32–R34. Не виходячи на жандарм:

траверс зі спуском по осипним поличках вліво,
через нескладну стінку вихід на гребінь, ліворуч від вершини.

R34. По гребеню до вершини 20 м вправо.

Дії команди

Під час перебування в районі з 1 серпня була тепла погода з малою кількістю опадів. Сніжники на стінах розтанули, у зв'язку з чим ми взяли багато води, яку вилили після початку снігопаду під час вилазки на першу терасу. Вихід на вершину супроводжувався сильним снігопадом і вітром, які тривали аж до початку другої половини спуску.

12 серпня 1953 р. Воробйов і Барабашов підійшли під маршрут зі спорядженням і протягом 3,5 год обробили перші мотузки. Першим ліз Воробйов, Барабашов підходив на жумарах. На ділянці R5–R6 знайшли зламаний якорний крюк першопрохідців. Погода була хороша, але під час роботи на 5-й мотузці почався злива і довелося спуститися. У цей час Петров і Висков, які вийшли трохи пізніше, піднесли бівачне спорядження і встановили 2 двомісні палатки RedFox на плоскому камені за мореною недалеко від початку маршруту.

13 серпня. О 6:30 ранку команда почала жумарити по проведених мотузках. Одну з мотузок довелося скинути, оскільки вона виявилася перебитою, тому рух продовжили на 4-х мотузках:

динаміка;
три статики.

Схема руху була такою: Воробйов працював першим на двох мотузках, одну з яких вішав як перила. Барабашов страхував, потім підходив на проміжну або остаточну станцію в кінці ділянки разом із ще однією мотузкою, яку вішав як перильну для Петрова, який у свою чергу підходив із четвертою мотузкою, що служила верхньою страховкою для Вискова.

Погода протягом дня змінювалася кілька разів:

Вранці було ясно і сонячно.
Близько полудня почалася хмарність.
Двічі йшов короткочасний сильний град із дощем, під час яких доводилося зупиняти рух і чекати закінчення граду.

У контрольний тур (контейнер із-під Супрадину) перед другим дюльфером на середині першого бастіону поклали свою записку.

Близько шостої вечора в момент вилазу на першу терасу, на якій закінчується перший бастіон, почався сніг, який уже не припинявся майже всю ніч. Ночували в одному наметі на невеликому витоптаному в снігу п'яточку на другій терасі.

Перший бастіон пройдений командою в основному вільним лазінням практично без використання ІТО за один робочий день із 6:30 до 20:00 (вихід усієї команди на другу терасу), плюс 3,5 год обробки напередодні, що значно швидше темпу першопрохідців (М. Деві та А. Черемних). Завдяки високому рівню підготовки команді вдалося пройти акуратним лазінням ділянки, де першопрохідці кілька разів робили маятники у верхній частині першого бастіону. Для проходження була використана одна дірка під скайхук на ділянці R1–R2 (на карнизі), і дірка на одній із плит у верхній частині маршруту, в яку було поставлено знімний шлямбур. 14 серпня. За ніч випало чимало снігу, але ранок був ясним і безхмарним. Почали рух досить пізно — близько 11:00, оскільки стіна була під кіркою льоду і ми сподівалися дочекатися потепління, щоб лід трохи розтанув під сонцем. Термометр показував −4°C.

Іноді по коліно в снігу дійшли по другій терасі до стінки, яку спочатку поліз Висков, потім Барабашов. Їхній рух був значно ускладнений кіркою льоду, що повністю покривала стіну, тому доводилося:

спочатку розчищати фіфами тріщини і зачепи,
а потім уже використовувати рельєф.

Близько полудня потеплішало, стіна почала танути, а лід відвалюватися на нас. До години дня велика частина льоду розтанула, після чого поліз Воробйов. Стіна тим часом залишалася мокрою на всьому протязі маршруту цього дня, що разом із рясно розрісшимся лишайником суттєво гальмувало і ускладнювало просування. Другий контрольний тур, залишений першопрохідцями, нами не був знайдений через сніг.

Увечері долізли до досить великої сніжної полички, де змогли поставити обидва намети і з комфортом переночувати. Перед нічлігом обробили ще мотузку по складних скелях:

ІТО на фіфах, страховка на якорях;
далі дуже складне лазіння зі страховкою на якорях і камалотах.

Тут наша команда трохи відхилилася від маршруту першопрохідців, які обійшли складну стінку в 10 м правіше по більш простому внутрішньому кутку, оскільки в нашому випадку він, на відміну від стіни, був весь заметений снігом, що сильно ускладнило б організацію страховки і піддало б команду невиправданому ризику.

**15.08.**Вранці продовжили рух. Воробйов працював першу частину маршруту, що залишився. Температура протягом дня зберігалася від'ємною, усі наявні на стіні потіки води були заледенілими. Регулярно доводилося зупинятися, щоб відігріти руки і відмахувати ноги. Потім, коли лазіння по скелях змінилося сніжним рельєфом, продовжив працювати Барабашов. Невдовзі до виходу на вершину близько 15:30 знову почався сильний снігопад. Успіли провісити перила на гребені до спускової петлі, після чого прийняли рішення ночувати на майданчику під вершиною, де помістилася тільки один намет.

**16.08.**Снігопад із сильним вітром тривав протягом усього дня, що залишився, не припинявся протягом ночі і закінчився тільки наступного дня, коли команда пройшла вже половину спуску в ущелину Аксу.

По скелях при спуску вдалося знайти тільки стару петлю, дві петлі на 8-му і 10-му дюльферах і ще пару петель у самому кінці, для спуску залишали свої точки і використовували 7 мм репшнур, а коли він закінчився — частина перебитої статики.

Першим йшов Петров, потім Барабашов, Воробйов і Висков.

Спуск зайняв 18 год (22 дюльфера) — близько півночі ми були біля річки.

Унизу в ущелині Аксу нас зустрічали: