СПОРТИВНИЙ КЛУБ АЛЬПІНІСТІВ ІМ. А.С. ДЕМЧЕНКО

ЧЕМПІОНАТ МОСКВИ

Команда ЦСКА ім. Демченко

Звіт про сходження на пік Тисячоліття хрещення Русі (Киркчилта), 6А кат. скл., 4520 м по лівому контрфорсу східної стіни

2013 рік

Паспорт сходження

1. Паміро-Алай, Туркестанський хребет, ущелина Каравшин, 5.4.3
2. Пік 1000-ліття хрещення Русі (пік Киркчилта), 4520 м, по лівому контрфорсу східної стіни (маршрут Потанькіна 1991 р.)
3. 6А кат. скл.
4. Характер маршруту: скельний
5. Перепад висот маршруту: 1700 м

Протяжність маршруту: 2000 м

Протяжність ділянок:

• IV к.т.: 650 м
• V к.т.: 800 м
• VI к.т.: 550 м

Середня крутість усього маршруту: 66°. Середня крутість другого бастіону: 79°

6. Залишено крюків на маршруті: всього 0, в т.ч. ІТО 0

Використано крюків на маршруті:

• Шлямбурних стаціонарних: всього 3, в т.ч. ІТО 0
• Шлямбурних знімних: всього 0, в т.ч. ІТО 0
• Якірних крюків: всього 20, в т.ч. ІТО 7
• Закладок та френдів: всього 300, в т.ч. ІТО 11

7. Ходових годин команди: 31 год, 2,5 дня
8. Керівник: Брик Роман Олександрович, 1-й сп. розряд

Учасники: Алієв Рінат, КМС, Тюрін Олександр, КМС

9. Тренер: Кузнєцова Олена Валентинівна, КМС
10. Вихід на маршрут: 6:00, 25 липня 2013 р.

Вихід на вершину: 14:00, 27 липня 2013 р. Повернення до БЛ: 8:00, 29 липня 2013 р. Спуск по правому контрфорсу східної стіни («Французьке ребро»)

11. Організація: ЦСКА ім. А.С. Демченко
12. Відповідальний за звіт: Брик Роман, [email protected] +7 962 994-19-40

Нитка маршруту

Пік 1000-ліття хрещення Русі (пік Киркчилта), 4520 м, по лівому контрфорсу східної стіни (маршрут Потанькіна 1991 р.) 6А кат. скл.

Карта району

Базовий табір розташовувався в ущелині льодовика Аксу, між піками 4810 і Слєсова.

Тактичні дії команди

Перед виходом на маршрут команда здійснила спробу сходження на п. Слєсова. Однак через погану погоду довелося спуститися. Декілька днів провели на стіні у очікуванні погоди, в сумі пролізли 10 мотузок.

Через те, що протяжність маршруту становить близько 2000 м, ми лізли в максимально легкому та швидкому стилі, без обробки. Завдяки злагодженій та швидкій роботі команди нам вдалося за 2,5 дня долізти до вершини.

• Майже всі ділянки пройдені вільним лазінням до 6С
• Близько 20 м маршруту на ІТО A1–A2

Перший день: до гребеня посередині стіни + три мотузки до нічлігу (20 мотузок), макс. 6Б, 1200 м

Другий день: ключова частина маршруту, 14 мотузок до великого карнизу зі сніжником, макс. 6С, A1–A2, 500 м

Третій день: долаз до вершини, 7 мотузок + 2 мотузки по вершинному гребеню, макс. 6Б, A1–A2, 300 м

Спуск, як і планували, по «Французькому ребру», 1,5 дня, оскільки вночі заблукали та пішли в неправильний кулуар. Близько 40–45 дюльферів (спусків).

Підхід

Підхід під маршрут починається з базового табору ущелини Аксу (БТ знаходиться між вершинами п. Слєсова і п. 4810). По мосту перейти річку, пройти нижче по ущелині до початку схилів піка 1000-ліття хрещення Русі (зліва). Далі вгору по крутому схилу до струмка, що тече між піками 4810 і 1000-ліття хрещення Русі. Воду на маршрут ми набирали в цьому місці. Там же починається перша проста скельна ділянка маршруту. Підхід від БТ — 1–1,5 год.

Нічліги на маршруті

На маршруті є карнизи для організації нічлігу, але для зручного розміщення наметів на 2–3 людини варіантів не так багато.

Ми ночували:

• 1-й нічліг одразу після гребеня (на середині маршруту): спочатку по гребеню 1–2 мотузки, далі 1–2 мотузки по карнизах вправо, далі 0,5 мотузки по простому внутрішньому куті до зручної маленької площадки для трьох осіб. Цей карниз не проглядається з гребеня, але він є.
• 2-й нічліг: одразу ж після ключового основного бастіону. На великому карнизі-терасі є сніжник, ми топили воду. Однак наприкінці літа сніжник може розтанути.

Вище також є кілька непоганих місць. З комфортом можна буде розміститися і на вершині.

Опис маршруту за ділянками

R0–R5 — 250 м простих скель, 3 к. тр. R5–R12 — 350 м нескладного лазіння, далі перехід у правий величезний внутрішній кут із подальшим рухом по його лівій стороні. 4 лазіння.

R12–R20 — 500 м лазіння по плитах із щілинами та внутрішнім кутам. Верхня частина перед виходом на гребінь стає складною. Близько 5 останніх мотузок до 6А–6Б.

R20–R23 — рух по неприємному гребеню, далі траверс по карнизах вправо. Далі 0,5 мотузки по внутрішньому куті до карнизу. Нічліг.

R23–R26 — повернення на гребінь вліво, далі по системі плит і внутрішніх кутів до плити з відколом. 5 лазіння.

R26–R27 — складна мотузка по відколю. 6Б+, 40 м.

R27–R30 — лазіння по плитах та внутрішніх кутах до початку ключового бастіону. До 6Б.

R30–R31 — ключова мотузка маршруту, по правій стороні центрального бастіону «носа» маршруту по широкій щілині 6С, ІТО A1–A2. 45 м.

R31–R32 — складне лазіння, облаз карнизу справа. Є два шлямбура, а також десь залишені якоря в стороні від лазового рельєфу. 6Б+, 45 м.

R32–R34 — складне лазіння по внутрішньому куті. 60 м. 6Б+.

R34–R35 — складне лазіння по системі внутрішніх кутів і стінок до зручного карнизу. 6С, ІТО A1–A2, 50 м.

R35–R36 — складне лазіння по плиті з вузькими щілинами, 10 м, 6Б, A1. Далі 30 м 4 лазіння.

R36–R37 — складне лазіння під карниз. Спочатку по короткій щілині у внутрішній кут. Далі по куті до карнизу. Карниз облізли зліва. 6Б, ІТО A1. 45 м.

R37–R38 — лазіння по внутрішньому куті до початку простого рельєфу. 6 лазіння, 40 м.

R38–R43 — лазіння по зруйнованому рельєфу до вершини. Далі траверс по складному гребеню до перемички між 2 і 3 жандармом. 300 м. 4 лазіння.

Записка з вершини

На самому лівому жандармі в турі не виявилося записки. Далі на написання та пошук записки у нас не було часу. Над вершинами висіли пір'їсті хмари, починалася гроза. Ми поспішали знайти початок спуску та доїхати до зручного карнизу.

Спуск

Для того щоб знайти спуск, необхідно траверсувати вершинні башти зліва направо. Спочатку по гребеню, а далі — обійти найвищий жандарм (3-й за рахунком) зі сторони протилежного ущелини Кара-Су.

Обійшовши жандарм, ви побачите сідловину з двома великими валунами. Між валунами — перша спускова петля у бік ущелини Аксу по так званому «французькому ребру».

Якщо дивитися з ущелини Аксу на вершину 1000-ліття хрещення Русі, то початок спуску — між 3 і 4 жандармом (відлік жандармів — зліва направо).

На спуску також є нічліги. Перший нічліг зверху — на 6-му дюльфері (не дуже зручний), наступний хороший майданчик — на 10-му дюльфері. Далі, чим нижче спускаєтесь, тим більше зручних майданчиків.

Увага! Петлі під спуск залишені під 60-метрові мотузки.

Шлях спуску

Профіль маршруту

Схема маршруту

Рекомендований перелік технічного спорядження

1. 2 комплекти «камалотів». Найбільший розмір — 4.
2. Комплект закладок.
3. Якірні крюки — 5 шт. Всі залишили на спуску.
4. Видатковий репшнур для спуску.
5. 3 мотузки по 60 м.

Крижаного спорядження не брали.

Загальні враження

Маршрут логічний і безпечний. Спочатку до проходження маршрут здавався нам відносно не складним. Однак, порівнюючи його тепер з іншими «шістками» у Середній Азії, такими як:

• маршрут Погорєлова на Асан (6А),
• маршрут Архипова на Парандас (6А),

наша команда вважає, що маршрут Потанькіна на порядок складніший. Також складності додає і протяжний спуск. У цілому, відмінний маршрут для сильних, добре лазящих команд.

Фото-звіт

Нижня частина маршруту R7–R15

Перед виходом на гребінь посередині маршруту, R20, 6 к. тр.

Другий день, ділянки R27–R30

Нічліг на маршруті

R30–R31 — ключова мотузка маршруту, по правій стороні центрального бастіону «носа» маршруту. Широка щілина. 6С, ІТО A1–A2. 45 м. Вище видно карниз, який потрібно облізти справа по системі важких вертикальних внутрішніх кутів.

Вид на гребінь посередині маршруту із ключового бастіону

Вид на вершину 4810 м із другої ночівлі на маршруті

Додаткова інформація

Ми використовували опис команди першопроходців із сайту ФАР: http://www.alpfederation.ru/route/view/3962 ↗

Повернувшись, виявили відмінний опис команди МДУ (кер. — І. Савельєв), також на сайті ФАР, у рамках чемпіонату Росії 2012 р. (4-те місце): http://www.alpfederation.ru/journal/champreports/2012/11/20/4048 ↗