Паспорт

1. Клас технічний.

2. Паміро-Алай, Туркестанський хребет, ущелина річки Ак-су, (верхів'я річки Каравшин).

3. Пік 4520 «Тисячоліття Хрещення Русі» лівим контрфорсом східної стіни.

4. Першопроходження 6 категорії складності (орієнтовно).

5. Характеристика маршруту:

• перепад висот: 1356 м
• протяжність маршруту: 1950 м
• протяжність ділянок:
  • 5–6 кат. ск. — 1210 м
  • 4 кат. ск. — 470 м
  • 3 кат. ск. — 270 м
• середня крутість:
  • основної частини контрфорса — 73°
  • усього маршруту — 59°

6. Забито гаки:

• скельних: 15
• закладок: 515
• шлямбурних: 3

з них:

• напівлежачих — 1
• лежачих — 2

7. Кількість ходових годин: 35 г (4 дні).

8. Кількість нічлігів: 3

9. Керівник: Потанькін І.В. — МС (ск.), МС (альп.).

Крицук А.Г. — КМС / МС; Кауров В.О. — МС / МС; Валієв Р.Р. — КМС / КМС

10. Тренер команди: Царук І.Ф. — МС.
11. Вихід на маршрут — 4 липня 1991 р.

Вихід на вершину — 7 липня 1991 р. о 11:00. Повернення до базового табору — 8 липня 1991 р. о 15:00.

12. Команда а/к «Висота».

Панорама району сходження. Точка зйомки за схемою № 3, відстань 10 км, висота 3500 м. Об'єктив «Юпітер-12», ф.р. 35 мм.

Дії команди на маршруті визначалися розробленим тактичним планом. Він був складений після попередніх спостережень. Спостереження проводилися з базового табору і сторожових постів навпроти стіни в підзорну трубу. Була отримана докладна консультація зі спуску з вершини від учасників сходження на п. 4520, здійсненого в 1990 р.

Нами було обрано маршрут, що проходить по центру лівого контрфорса східної стіни з виходом прямо на вершину. Він є логічним і безпечним.

На підставі цих даних було складено тактичний план, який полягав у наступному:

1. Вихід із базового табору о 5:00, підхід під маршрут о 6:00.
2. Максимальне полегшення ваги рюкзака за рахунок полегшеного особистого і громадського спорядження і висококалорійних продуктів (250–300 г на людину в день), що дозволяє швидкий рух за маршрутом.
3. Встановлення бівуаку не пізніше 19:00 з подальшою обробкою маршруту для найефективнішої роботи зранку. Було розроблено два варіанти проходження стіни: 1 варіант — пройти маршрут із двома нічлігами, 2 варіант — на випадок поганої погоди — три нічліги на маршруті. У зв'язку з поганою погодою (сніг, дощ у другій половині дня) сходження проходило за другим варіантом.

4 липня 1991 р. о 5:00 команда вийшла з базового табору і о 6:00 була під маршрутом. На маршруті кожен учасник працював першим на подвійній мотузці і без рюкзака. Рух перилами здійснювався із верхнім страхованням на двох затискачах зі схоплюючими вузлами (через часті снігопади перильні мотузки іноді бували слизькими).

Графік роботи перших

Організація нічлігів на маршруті для двох наметів проблематична, тому було обмежено кількість учасників (4 людини — 1 намет).

7 липня 1991 р. об 11:00 команда вийшла на вершину. Записки попередньої групи не було знайдено через свіжовипалий сніг. Склали свій тур.

Безпека на маршруті забезпечувалася правильною організацією руху:

• Укриття місця збору
• Страхування через заблоковані точки на станціях
• Безпечні місця для нічлігів
• Пересування учасників у межах звукової зв'язку та візуальної видимості
• Рух першого на подвійній мотузці
• Застосування надійного і випробуваного спорядження

Сеанси радіозв'язку з базовим табором і зі спостерігачами проводилися відповідно до розкладу, підписаного начальником рятувального загону. Зв'язок був постійний і стійкий.

Таким чином, другий варіант тактичного плану, прийнятий за основу, був повністю виконаний.

Пік 4520 «Тисячоліття Хрещення Русі»

• шлях команди а/к «Висота»
• шлях спуску
• нічліги — висота дата

Точка зйомки за схемою № 1, відстань 7 км, висота 2900 м. Об'єктив «Юпітер-11», ф.р. 135 мм.

Профіль маршруту праворуч:

• нічліги
• висота
• дата

Точка зйомки за схемою № 2, відстань 3 км, висота 3300 м. Об'єктив «Юпітер-11», ф.р. 135 мм.

Схема маршруту в символах UIAA. M1: 1300 / 1 см = 13 м / за висотою. Ділянки траверсів також прийняті за перепадом висот.

Опис маршруту за ділянками

Маршрут починається по правій стороні від струмка, що витікає між масивами вершин 4810 і 4520.

• R0–R1 — По пологим скелям і плитам 200 м. Рух одночасний, страховка через виступи.
• R1–R2 — По скельних плитах і поличках, страховка через закладні елементи.
• R2–R3 — Рух по внутрішньому кутку. Лазіння ускладнюється.
• R3–R4 — Рух по щілині вправо вгору. Лазіння складне.
• R4–R5 — Далі вгору по поличках і нескладних плитах.
• R5–R6 — Вправо під підставу плити і, обійшовши її праворуч по щілині, вгору. Лазіння складне.
• R6–R7 — Далі рух вгору плитами. Страховка через закладки.
• R7–R8 — Рух продовжується системою полиць і стінок.
• R8–R9 — Далі рух уліво вгору по щілині і складній стінці. Страховка через закладні елементи.
• R9–R10 — Рух продовжується по щілині, що переходить у внутрішній куток. Лазіння складне.
• R10–R11 — Далі внутрішній куток переходить у неявний крутий кулуар з монолітними стінами, що закінчується полицею.
• R11–R12 — Праворуч вгору по напрямку до основи контрфорса по системі полиць і плит.
• R12–R13 — Потім уліво вгору по щілині. Лазіння ускладнюється.
• R13–R14 — Продовжуючи рух по щілині, переходимо у внутрішній куток. Лазіння складне.
• R14–R15 — Із внутрішнього кутка вліво, а потім вгору по стіні. Проходження серії щілин із використанням ІТО. Вихід на ребро. Лазіння дуже складне.
• R15–R16 — Рух по лівій частині неявно вираженого ребра із загладженим рельєфом. Лазіння гранично складне із використанням ІТО.
• R16–R17 — Далі обійти виступ на гребені із правої сторони і продовжувати рух по стінці 20 м із використанням ІТО.
• R17–R18 — Рух гребенем, некрутими плитами.
• R18–R19 — Далі рух плитами, що закінчуються щілиною. Лазіння ускладнюється.
• R19–R20 — Серія крутих стінок із глухими загладженими тріщинами. Організація страховки утруднена.
• R20–R21 — Далі по щілині і невеликих поличках із виходом на широку поличку під початок крутої частини контрфорса, що іменується «НОС». Тут організується нічліг. Нічліг не дуже зручний.
• R21–R22 — По стінці і внутрішньому кутку прямо вгору на поличку і далі по стінці зі щілиною. Місцями застосовується лазіння на ІТО.
• R22–R23 — По стінці зі щілиною і далі по внутрішньому кутку на полицю. Лазіння граничне із використанням ІТО.
• R23–R24 — Рух продовжується стіною 25 м і по внутрішньому кутку.
• R24–R25 — Далі рух каміном у бік нависаючого карнизу. Лазіння граничне із використанням ІТО і шлямбурних гачків.
• R25–R26 — По каміну підійти під карниз і обійти карниз праворуч по вузькій похилій поличці. Далі крутим внутрішнім кутком. Лазіння граничне.
• R26–R27 — Рух внутрішнім кутком із використанням ІТО.
• R27–R28 — Після проходження внутрішнього кутка — стінка зі щілиною.
• R28–R29 — По щілині на широку полицю, яка знизу виглядає як вершина «НОСА». Зручне місце для нічлігу.
• R29–R30 — Далі стіною із численними тріщинами на ІТО.
• R30–R31 — По системі стінок і полиць підійти до основи більшого внутрішнього кутка.
• R31–R32 — Далі рух правою частиною внутрішнього кутка по щілині, траверс 8 м праворуч і стінкою вгору на полицю. Тут організується нічліг.
• R32–R33 — Із нічлігу рух внутрішнім кутком із виходом на полицю. Лазіння граничне із використанням ІТО.
• R33–R34 — По поличках і стінках вправо вгору у бік вершини.
• R34–R35 — По некрутим зруйнованим скелям під стінку.
• R35–R36 — По стінці 10 м на перемичку під вершинну башту.
• R36–R37 — По засніженій полиці обійти вершинну башту із заходу і скельним гребінцем вийти на вершину.

Спуск здійснюється гребенем дюльферами у бік п. 4810, потім із перемички між п. 4810 і п. 4520 дюльферами в кулуар, по якому проходить маршрут 5Б на п. 4810, по кулуару також дюльферами до кінця кулуару.

Спуск по кулуару рекомендується починати дуже рано вранці у зв'язку із високою камнебезпечністю.