До основного вмісту

Без назви

Енер­гія. 4А. По схід­но­му греб­еню.

Зміст

Від ав­то­ра:

  • Па­спорт під­хо­ду
  • Мар­шрут в сим­во­лах UIAA
  • Опи­с під­хо­ду

R0–R1. Старт з но­чі­вки на пе­ре­ва­лі Каз­нок — 7:00

R1–R2. На ста­ції R2 — 11:00

R2–R3

R3–R4

R4–R5. Но­чі­вка до­сягну­та — 18:00

R5–R6. Старт з но­чі­вок — 7:00

R6–R7. Ба­сті­он

R7–R8. Вер­ши­на до­сягну­та о 16:40

Спуск. 2Б на пе­ре­вал між Енер­гі­єю і Чим­тар­гою. По­ча­то­к в 17:00. Ниж­че пе­ре­ва­лу на тро­пі — 19:00

До­да­ток

Енер­гія. 4А. По схід­но­му греб­еню.

Від ав­то­ра:

Да­ний звіт скла­де­но Кон­стан­ти­ном Крав­цом (Аль­пк­луб МАІ) за під­сум­ка­ми під­хо­ду на пік Енер­гія з 4 по 6 сер­пня 2018 р. (вра­хо­ва­но під­хід). Під­хід здій­сни­ла двій­ка — Кра­вець Кон­стан­тин — Тор­шин Де­ніс (Аль­пк­луб МАІ). Ме­тою да­но­го зві­ту є онов­лен­ня опи­су мар­шру­ту, без будь-яких пре­тен­зій на кра­су спор­тив­но­го сти­лю або чем­піон­ських ам­бі­цій, то­му в по­вній вер­сії роз­мі­ще­но за мо­ж­ли­вістю біль­ше фото­гра­фій і лю­дсь­ких, не­тех­ніч­них ком­ен­та­рів. Для зруч­но­сті в до­дат­ку до зві­ту на­ве­де­но ко­рот­кий опис мар­шру­ту, який мож­на роз­дру­ку­ва­ти з двох бо­ків, за­ла­мі­ну­ва­ти скот­чем і взя­ти з со­бою на під­хід. На­ді­юсь, да­ний звіт бу­де ко­рис­ним для всіх, хто зби­ра­єть­ся в Фа­ни і зби­ра­єть­ся під­ня­ти­ся на чудо­вий пік Енер­гія цим мар­шру­том.

Схе­ма УІАА зроб­ле­на зер­каль­но до фото мар­шру­ту, т.я. 80% мар­шру­ту йде лі­вим бо­ком греб­ня.

Паспорт підходу.

    1. Клас підходу: тех­ніч­ний
  1. Рай­он під­хо­ду: Та­д­жи­ки­стан. Гіс­са­ро-А­лай. Зе­рав­шан­ський хре­бет. Фанські го­ри.
  2. Вер­ши­на, мар­шрут під­хо­ду: п. Енер­гія (5150 м) по Сх. греб­еню (гр.).
  3. Ка­те­го­рія склад­но­сті (кат. ск.): 4А
  4. Ха­рак­те­рис­ти­ка мар­шру­ту:

Пере­пад ви­сот: 1063 м. Про­тяж­ність уч. 5 кат. ск.: 55 м. За­га­ль­на про­тяж­ність гр.: 2800 м.

  1. Кіль­кість хо­до­вих го­дин: 17 — пе­ршо­про­хід­ці, 28 — Кра­вець (т.я. по­ми­ли­ли­ся на клю­чо­во­му ді­лян­ці).
  2. Но­чі­вка на мар­шру­ті 1. Зруч­ний май­дан­чик на пер­шо­му пле­чі вер­ши­ни (≈ 4500 м). Не ка­мен­е­не­без­пе­чно. Є сніг, лід (гру­па на­бра­ла во­ду на мар­шру­ті за 1 ве­рев­ку до но­чі­вки).
  3. Склад гру­пи:

Кра­вець К.В. — 1-й сп. роз­ряд, То­р­шин Д.Б. — 2-й сп. роз­ряд

  1. Да­та ви­хо­ду на мар­шрут: 5 сер­пня 2018 р. Мар­шрут скла­да­єть­ся з 3-х ді­ля­нок: а) гр. 2–3 к.т. — 10°, 1900 м. б) зліт 4–5 к.т. — 50°, 500 м. в) пе­ред­вер­ш. гр. 3 к.т. — 30°, 400 м.
  2. За­би­то — 5 яко­р­них крю­ків, ви­ко­рис­та­но — 40 френ­дів і за­клад­ок.

Да­та по­вер­нен­ня на но­чі­вки: 6 сер­пня 2018 р. Спуск в та­бір «Ала­у­дін-Вер­ти­каль»: 7 сер­пня 2018 р.img-0.jpeg

Чер­во­ний жан­дарм. Но­чі­вка 4500. Ба­сті­он

Маршрут в сим­во­лах UIAA

img-1.jpeg

Опи­с під­хо­ду.

Із аль­пла­ге­ря «Вер­ти­каль-Ала­у­дін» (той, що з бу­ди­ноч­ка­ми), тре­ба йти ос­нов­ною тро­пою, що йде по­ми­мо чай­ха­ни і ве­ли­ко­го озе­ра, ні­ку­ди не звер­та­ю­чи. На всіх пе­ре­хре­ст­ях іти пря­мо вго­ру, орі­єн­ту­ю­чись на го­ру Фа­гі­тор — її ви­дно з тро­пи май­же всю­ди. Мут­ні Озера у її під­ніж­жі. За­блу­ка­ти май­же не­мож­ли­во.

Ви­кли­кає ін­те­рес шлях від Мут­них Озер. Тре­ба йти під го­ру Фа­гі­тор, тро­па йде по кам'я­нис­тих схи­лах. Прой­шов­ши 1 зліт на рів­ні ве­ли­ко­го чер­во­но­го кам'я­ні, тро­па пе­ре­хо­дить на мо­ре­ну і да­лі йде вго­ру під го­ру Гра­ту­ле­та, тут тре­ба травер­су­ва­ти без на­бо­ру ви­со­ти по ледь поміт­ній тро­пі (кам'я­ні тури, по суті стри­ба­ю­чи по камін­ню) на се­ред­ню мо­ре­ну.

Там зна­хо­дять­ся:

  • рів­ні май­дан­чи­ки під па­лат­ку,
  • те­че стру­мок (його чу­ти),
  • від­хо­дить рів­на тро­па на льодо­вик під пе­ре­ва­лом Маза­лат.

На са­мий льодовик іти не тре­ба. По тро­пі, три­ма­ю­чись ске­ля­сто­го греб­ня, що, зда­єть­ся, пе­ре­кри­ва­є шлях на­пра­во і в ньо­му не­має про­ла­зу, але на­справ­ді про­хід є, і ви по­тра­пля­є­те в цирк го­ри Змі­й­ка.

У цьо­му цир­ці все в льо­ду і 2 кам'я­ни­сті пе­ре­мич­ки в греб­ні Змі­й­ки (як­що ди­ви­ти­ся на Енер­гію):

  • По­ни­ж­че, по­біль­ше — по­по­лож­че
  • Та, що по­ви­ще, яка ні­би сто­їть на 90°, але на­справ­ді ле­жить на 30°

Нам по­тріб­но йти на ту, що по­ви­ще. Осто­ро­жно! Від­та­ну­ють­ся ка­мі­ння з пе­ре­ва­лу і сви­с­тять як кулі, не час­то, але під­ступ­но. По ка­мен­я­ній роз­си­пи­ні без вся­ко­го ла­зін­ня ви­йти на пе­ре­вал Змі­й­ка, з ньо­го ви­дно пе­ре­вал Каз­нок і по­ча­ток мар­шру­ту на Енер­гію, но­чі­вка. Шлях оче­вид­ний – по ка­мен­я­ній роз­си­пи­ні (мож­ли­во сніг) по тро­пі.img-2.jpeg

Пере­вал Змі­й­ка

R0–R1 Старт з но­чі­вки на пере­валі Каз­нок 7.00 З пере­ва­лу Каз­нок по про­стих ска­лах в об­во­ді греб­ня злі­ва. За­га­лом 80 % мар­шру­ту йде злі­ва від греб­ня. Ниж­че греб­ня міс­ця­ми до 100 м.

img-3.jpeg

Пси­хо­логічно (уста­но­ви­ли міні­мум удві­чі біль­ше то­чок, ніж пе­ршо­про­хід­ці). Ре­льєф не ба­га­тий, є ку­ди па­да­ти — в ос­нов­но­му вузь­кі трі­щи­ни під крю­ки і ма­лі еле­мен­ти. Ін­ко­ли на рів­ні ніг. Але за­че­пи зав­жди є, та­кож, як і по­ли­ці під ногу.

Логіч­ний шлях за­кін­чу­єть­ся про­ва­лом у по­ли­ці, піс­ля яко­го по­ли­ця про­дов­жу­єть­ся, але з цьо­го міс­ця тре­ба про­ліз­ти сті­ноч­ку вго­рі і за пе­ре­ги­ном бу­де не по­ли­ця, а «шосе», яке бу­де все зву­жу­ва­ти­сь і за­кін­чить­ся дюль­фер­ною пе­тлею.

Спус­к вер­ти­каль­но влі­во (в уще­ли­ну) при­во­дить на ка­мен­я­ни­сту пе­ре­мич­ку, з яко­ї мож­на спусти­ти­ся ла­зін­ням, але мож­на і ки­ну­ти ве­рев­ку. Ми здюль­фе­ри­ли.

img-4.jpeg

R2–R3.

Піс­ля двох дюль­фе­рів по­трап­ля­єш на си­пу­ху до са­мо­го го­ри­зон­ту в рай­о­ні 4-го жан­дар­ма. Мож­на йти по си­пу­сі, оми­на­ю­чи всі під­ла­зи і не під­ні­ма­ю­чись до Чер­во­но­го жан­дар­ма. Ми при­йня­ли рі­шен­ня під­ня­ти­ся до греб­ня, що­б орі­єн­ту­ва­ти­сь. Спра­ва в то­му, що як тіль­ки по­чи­на­єш оми­на­ти жан­дар­ми, вони зника­ють з по­ля зо­ру і ви­зна­чи­ти ви­со­ту 4250 м ду­же склад­но. Але піс­ля неї йде про­вал, який хо­ті­лось зна­й­ти на греб­ні.

Про­вал є, але він зо­всім не оче­вид­ний і Чер­во­ний жан­дарм во­преки фо­то пе­ршо­про­хід­ців ви­щий ніж 4250 м (або ви­гля­дає та­ким). Шлях до жан­дар­ма оче­вид­ний по:

  • си­пу­сі
  • най­про­сті­шо­му шля­ху
  • но­га­ми, без ла­зін­ня

Ту­ра тут НЕМАЄ. Він за­ли­ша­єть­ся ниж­че по греб­ню за спи­ною.img-5.jpeg

R3–R4

Від під­ніж­жя Чер­во­но­го жан­дар­ма по сті­ноч­ках і по­лоч­ках лобом вліз­ли вго­ру. Ла­зін­ня се­ред­ньої склад­но­сті — 5a–5b. Ре­льєф спо­чат­ку не­ба­га­тий — крю­ки. За­ли­ши­ли 1 крюк від фір­ми «Крю­ко­ноги» чер­во­ний. З вер­ши­ни жан­дар­ма:

  • на­лі­во по по­л­ках і про­стих ска­лах вниз,
  • на си­пу­ху, що йде під 4 жан­дарм на го­ри­зон­ті.

На Чер­во­ний жан­дарм мож­на не ла­зи­ти, ниж­че є об­хід.img-6.jpeg

Піс­ля спу­ску з Чер­во­но­го жан­дар­маimg-7.jpeg

R4–R5. Но­чі­вка до­сягну­та о 18:00

З пе­ре­мич­ки ви­дно 4-й жан­дарм — у ньо­го сніж­на ман­тія в на­прям­ку вер­ши­ни. На пе­ре­мич­ці в бік Мут­них Озер ле­жить сніг.

Шлях по греб­ню з не­важ­ки­ми під­ла­за­ми:

  • не­ве­ли­кий спу­ск на лі­ву (ос­нов­ну на ма­р­шру­ті) сто­ро­ну греб­ня
  • об­хід 4-го жан­дар­ма під ба­ра­ньї лоби, між яки­ми є по­ли­ці

Ла­зін­ня тіль­ки міс­ця­ми склад­не. За­че­пи є, но­ги сто­ять упе­вне­но, під стра­хо­ву то­чку міс­ця є. В се­ре­ди­ні ба­ра­ньїх лобів те­че па­ра сла­бень­ких стру­моч­ків. Мож­на на­бра­ти во­ди. Не­швид­ко, чаш­ка­ми, але за­то

img-8.jpeg

не лід і не сніг, а во­да.

Піс­ля лобів по­вер­та­є­мо­ся на греб­інь по кру­тій си­пу­сі, що ви­во­дить на пе­ре­мич­ку, де роз­мі­ще­ні май­дан­чи­ки під па­лат­ку. По­ми­ну­ти тяж­ко, і не хо­четь­ся.

R5–R6. Старт з но­чі­вок 7:00

Від но­чі­вок по греб­ню — про­сте ла­зін­ня. Греб­інь ви­ве­де до ве­ли­ко­го кам'я­ні, у яко­го спра­ва — ши­ро­кий греб­інь, а злі­ва — вузь­ке міс­це з трі­щи­ною і не­ве­ли­ки­ми ви­сту­па­ми під но­ги. Ви­гля­дає як об­рив «до дна».

Ве­ли­кий ка­мінь обхо­ди­мо злі­ва, че­рез трі­щи­ну і об­рив «до дна». Че­рез 3–5 м аку­рат­них ру­хів, травер­су­ю­чи ка­мінь зі стра­хо­вкою в трі­щи­ні, з'яв­ля­ють­ся до­брі ши­ро­кі по­ли­ці під но­ги із за­че­па­ми і міс­ця­ми під стра­хо­вку. По­ли­ці ви­ве­дуть до ка­мен­но­го «по­ля» — міс­це під но­чі­вку зі сні­го­ви­ком. На по­ли­цях при­ти­ска­є­мо­ся впра­во — до греб­ня. Ве­ли­кий сніж­ний кулуар за­ли­ши­ть­ся по лі­ву ру­ку.

По­ли­ці за­кін­чать­ся:

  • 4–5 м сніж­но-льо­до­вим кулуар­чи­ком, по­тріб­ний льо­до­руб, мож­ли­вий на­тіч­ний лід на ска­лах;
  • кру­та скаль­на сті­ноч­ка 34 м, 5Б–5В;
  • далі по пра­во­му бо­ці греб­ня на­лі­во вго­ру — ве­рев­ка тяж­ко­го ла­зін­ня ≈ 50 м, 5c+–6a. Ре­льєф під крю­ки і ма­лі за­клад­ні еле­мен­ти. За­че­пи ма­лень­кі, але ак­тив­ні і три­ма­ють до­бре. Як­що не бо­яти­сь, то ла­зін­ня при­єм­не. По­па­да­ють­ся міс­це­ві крю­ки.

Піс­ля ве­ре­ки ла­зін­ня:

  • влі­во ме­тра 3–4;
  • ви­том злі­ва на­пра­во і пря­мо вго­ру на греб­інь;
  • ла­зін­ня не­склад­не, але на­пру­же­не, 20 м.

Ви­хід під сніж­ний греб­інь — 30 м кру­то­го сніж­ни­ка 45–55°, стра­хов­ки не­має. Під­ня­лись, при­ти­ска­ю­чись до ви­хо­ду скель злі­ва. Да­лі по ске­лях впра­во під ве­ли­кий ка­мінь.

img-9.jpeg

R6–R7. Ба­сті­он.

Ключ мар­шру­ту. Від сніж­но­го греб­ня по сис­те­мі по­лок між ба­ра­ньї­ми ло­ба­ми прой­ти но­га­ми, по най­про­сті­шо­му шля­ху під ос­но­ва­ння ши­ро­ко­го ка­мі­на, за­би­то­го кам­ін­ням, спра­ва — внут­ріш­ній кут без кам­ін­ня все­ре­ди­ні — в ньо­го і спра­ва від ньо­го ла­зи­ти не тре­ба (пе­ре­ві­ре­но — по­тра­ти­ли 3 ч, за­ли­ши­ли си­ній кор­да­лет).

Із ос­но­ви ка­мі­на влі­во гвин­том че­рез 3 м сті­ноч­ку за ре­бро греб­ня. Там — на­ви­са­ю­чий внут­ріш­ній ку­тик 4 м (ключ, є в опи­сі пер­шо­про­хід­ців). Піс­ля ньо­го:

  • Не­ве­ли­кий траверс влі­во

  • Да­лі злі­ва на­пра­во вго­ру пли­тою по­ряд­ку 30 м, 5с–6а

    • За­че­пи є
    • Міс­ця під стра­хо­вку є

Да­лі по­чи­на­єть­ся греб­інь, але теж не­про­стий:

  • Три­ма­ти­сь за ре­льєф
  • Міс­ця­ми ла­зін­ня 5a–5b
  • Іти по най­про­сті­шо­му шля­ху до греб­ня на го­ри­зон­ті
  • R7–R8

Вер­ши­на до­сягну­та о 16:40. Іти по греб­ню в на­прям­ку вер­ши­ни:

  • Спо­чат­ку бу­дуть се­рь­оз­ні під­ла­зи, спо­кій­но не йде­ть­ся
  • Пер­ші 2 жан­дар­ми про­ліз­ли лобом з тра­вер­са­ми в ме­жах 3–4 м по най­про­сті­шо­му шля­ху
  • Да­лі греб­інь по­ло­жі­стий, ла­зін­ня за­кін­чу­єть­ся до са­мої вер­ши­ни
  • Міс­ця­ми сніг
  • 3-й жан­дарм об­хо­дить­ся злі­ва
  • На вер­ши­ні є міс­це під па­лат­ку

img-10.jpeg

*Спуск.**2Б на пе­ре­вал між Енер­гі­єю і Чим­тар­гою. По­ча­то­к в 17:00. Ниж­че пе­ре­ва­лу на тро­пі — 19:00.

  • З вер­ши­ни тре­ба йти на Чим­тар­гу

  • Під но­га­ми з'яв­ить­ся си­пу­ха з про­топ­та­ною тро­пою

  • На пер­шо­му ж більш-ме­не бу­ль­шо­му кам­ні з'яв­ить­ся дюль­фер­на пе­тля

  • Як­що ди­ви­ти­сь об­лич­чям на вер­ши­ну Енер­гії, то дюль­фе­рить, змі­щу­ю­чись влі­во, до ви­хо­дів скель — там є пе­тлі

  • Як­що ро­би­ти про­уши­ну, то мож­на вер­ти­каль­но

  • 2 пов­них 60 м дюль­фе­ра до ді­лян­ки ви­по­ла­ж­чу­ван­ня, де кіг­ті від­сті­ба­ють­ся, і йде­ть­ся но­га­ми

  • Мож­ли­вий спу­ск на 3 так­ти з од­но­час­ною стра­хо­вкою:

    • 1 ве­рев­ка — об­лич­чям до схи­лу
    • 2 ве­рев­ка (60 м) — мож­на аку­рат­но спи­ною до схи­лу
  • З пе­ре­ва­лу веде на­топ­та­на тропа до но­чі­вок на Мут­них Озе­рах

  • Ко­ли вона пір­нає в ве­ли­ку ка­мен­я­ни­сту мо­ре­ну — орі­єн­тир: кам'я­ні тури

  • Спуск не 1,5 ч, як в опи­сі пе­ршо­про­хід­ців, а усі 3 ч

  • В тем­ро­ті — 4–5 ч

  • Є сенс за­но­чу­ва­ти під пе­ре­ва­лом:

    • Бага­то май­дан­чи­ків під но­чі­вки
    • Є вода

img-11.jpeg

Додаток

img-12.jpeg

R0–R1. Старт з но­чі­вки — 7:00.

З пе­ре­ва­лу Каз­нок по про­стих ска­лах в об­хід греб­ня злі­ва. За­га­лом 80 % мар­шру­ту йде злі­ва від греб­ня. Ниж­че греб­ня міс­ця­ми до 100 м.

R1–R2. На стан­ції R2 — 11:00.

Старт з яв­ної пло­щад­ки під па­лат­ку. Траверс по по­лках, міс­ця­ми ду­же вузь­ким, вдОвж ба­ра­ньїх лобів. Ла­зін­ня тех­ніч­но не­склад­не. Ре­льєф не­ба­га­тий, є ку­ди па­сти — в ос­нов­но­му вузь­кі трі­щи­ни під крю­ки і ма­лі еле­мен­ти.

Логіч­ний шлях за­кін­чу­єть­ся про­ва­лом у по­ли­ці, піс­ля яко­го по­ли­ця про­дов­жу­єть­ся. З цьо­го міс­ця тре­ба:

  • про­ліз­ти сті­ноч­ку вго­рі,
  • за пе­ре­ги­ном бу­де не по­ли­ця, а «шосе», яке бу­де зву­жу­ва­ти­сь і за­кін­чить­ся дюль­фер­ною пе­тлею.

Спуск:

  • вер­ти­каль­но влі­во (в уще­ли­ну) на ка­мен­я­ни­сту пе­ре­мич­ку,
  • з яко­ї мож­на спусти­ти­ся ла­зін­ням.

R2–R3.

По си­пу­сі під Чер­во­ний жан­дарм. Но­га­ми, без ла­зін­ня. Від­міт­ка 4250 і про­вал з ту­ром за­ли­ша­ють­ся за спи­ною.

R3–R4

Від під­ніж­жя Чер­во­но­го жан­дар­ма:

  • По сті­ноч­ках і по­лоч­ках лобом вліз­ли вго­ру.
  • Ла­зін­ня се­ред­ньої склад­но­сті — 5a–5b.
  • Ре­льєф спо­чат­ку не­ба­га­тий крю­ка­ми.

З вер­ши­ни жан­дар­ма на­лі­во по по­лках і про­стих ска­лах вниз, наimg-13.jpeg

R4–R5. Но­чі­вка до­сягну­та 18:00

З пе­ре­мич­ки ви­дно 4-й жан­дарм — у ньо­го сніж­на ман­тія в на­прям­ку вер­ши­ни. Путь по греб­ню з не­важ­ки­ми під­ла­за­ми, да­лі на лі­вий бік гр. в об­хід 4-го жан­дар­ма під ба­ра­ньї лоби, між яки­ми є по­ли­ці. Ла­зін­ня тіль­ки міс­ця­ми склад­не. За­че­пи є, но­ги сто­ять упе­вне­но, під стра­хо­ву то­чку міс­ця є.

В се­ре­ди­ні ба­ра­ньїх лобів:

  • те­че па­ра сла­бень­ких стру­моч­ків.

Піс­ля лобів на греб­інь по кру­тій си­пу­сі, що ви­во­дить на пе­ре­мич­ку, де роз­мі­ще­ні пло­щад­ки під па­лат­ку.

R5–R6. Старт з но­чі­вок 7:00

Від но­чі­вок по гр. Він ви­ве­де до Ве­ли­ко­го кам­ня, у яко­го спра­ва ши­ро­кий гр. спра­ва, а злі­ва об­рив «до дна», з трі­щи­ною і не­ве­ли­ки­ми ви­сту­па­ми під но­ги. Ка­мінь обій­де­мо злі­ва, img-14.jpeg

че­рез трі­щи­ну і об­рив. Че­рез 3–5 м аку­рат­них ру­хів, травер­су­ю­чи ка­мінь, з'яв­ля­ють­ся до­брі ши­ро­кі по­ли­ці під но­ги, за­че­пи і міс­ця під стра­хо­вку. По­ли­ці ви­ве­дуть до ка­мен­но­го «по­ля» — міс­це під но­чі­вку зі сні­го­ви­ком. При­ти­ска­є­мо­ся впра­во

Прикріплені файли

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар