¹

Кар­тосхе­ма рай­о­на (Из кни­ги С. Н. Со­гри­на. «Мар­шру­ты — Па­ми­ро-Ала­я»)

Біва­чна Гис­сар­ська 3700 м R7 Півн. гре­бінь F-R8 B 16 1095 B 4 1095 4­А П/П 2013

г. Фо­то 4. Тех­ні­чне фо­то­гра­фу­ван­ня мар­шру­ту. Зня­то ка­ме­рою FE250/X800 24 ли­пня 2011 р. о 12:38. Від­стань до точ­ки зйом­ки 1 км.

Опи­сан­ня мар­шру­ту

Від бівуа­ку «зе­ле­на га­ля­ви­на» йти вго­ру по струм­ку Іги­зак, підій­ти під пра­ву захід­ну час­ти­ну сті­ни ма­си­ву Бівачної. Під­хід три­ває 1 год. Маршрут роз­по­чи­на­єть­ся в 100 м пра­ві­ше і ни­жче тем­ної жи­ли («ін­те­гра­ла»), що роз­сі­кає сті­ну. Ха­рак­тер­ним о­рієн­ти­ром по­чат­ку мар­шру­ту є рус­ло су­хо­го струм­ку, що при­во­дить під сті­ну до не­ве­ли­ко­го ка­ми­ну з про­бкою, що пе­ре­хо­дить у внут­рішній кут. По всьо­му лан­цю­гу мар­шру­ту йде ви­ра­же­на, про­гля­да­ю­ча трі­щи­на.

R0–R1 — по камину і внутрішньому углу, ска­ли се­ред­ньої склад­но­сті, 40 м на не­ве­ли­ку за­рос­лу по­ли­цю. Доб­ре міс­це для ор­га­ні­за­ції стан­ції. Доб­ре йдуть за­клад­ні е­ле­мен­ти.

R1­–­R2 — по пли­ті з ши­ро­кою ви­ра­же­ною трі­щи­ною, що пе­ре­хо­дить у не­ве­ли­кий вну­трішній кут, вго­ру 45 м. Кру­ти­зна схи­лу і склад­ність ла­зін­ня збіль­шу­єть­ся. Спра­ва і злі­ва від трі­щи­ни ска­ли за­гла­дже­ні, трі­щи­ни глу­хі, доб­ре для на­дій­ної про­мі­ж­ної стра­хов­ки йдуть якір­ні крю­ки. Са­ма трі­щи­на за­би­та рос­ту­чою тра­вою, обереж­ніше. Це пер­ший клю­чо­вий ді­лян­ка мар­шру­ту, йде­ть­ся на тер­ті з не­ве­ли­ки­ми, але доб­ри­ми за­чіп­ка­ми.

R2­–­R3 — кру­ти­зна схи­лу збіль­шу­єть­ся до 80 гра­ду­сів. Марш­рут про­дов­жу­єть­ся спо­ча­тку че­рез не­яр­ко ви­ра­же­ний ка­мин, пе­ре­хо­дить на пли­ту з ве­ли­кою трі­щи­ною (ос­нов­ною нит­кою мар­шру­ту), спра­ва і злі­ва — за­гла­дже­ні ска­ли «ба­ра­нячі лоби». Хоч про­тяж­ність ді­лян­ки 30 мет­рів, але по­па­да­ють­ся міс­ця з не­ве­ли­ки­ми на­вис­ли­ми кам­ня­ми. Дру­гий клю­чо­вий ді­лян­ка. В глу­хі трі­щи­ни йдуть якір­ні кру­ки. Ста­нція на не­ве­ли­кій на­хи­леній по­ли­ці.

R3­–­R4 — да­лі по роз­ко­ли­ні пря­мо вго­ру, про­тяж­ність 35 м (IV кат. скл.). Сті­на міс­ця­ми на­вис­ла. Маршрут ло­гі­чний, спра­ва і злі­ва або на­вис­лі пли­ти, або «баранчі лоби», ру­х мож­ли­вий тіль­ки по роз­ко­ли­ні. Третій клю­чо­вий ді­лян­ка. Йде­ть­ся на тер­ті, про­мі­ж­ні точ­ки стра­хов­ки — якір­ні крю­ки (т.к. глу­хі трі­щи­ни). Ви­хід на ве­ли­ку оси­пну по­ли­цю, на ній кон­троль­ний тур.

R4­–­R5 — ве­ли­кий внут­рішній кут, йде­ть­ся по лі­вій гра­ні, пра­ва грань силь­но на­вис­ла. 170 м. Се­ред­ня кру­ти­зна 65°. По­ча­ток мар­шру­ту, за ра­хунок ве­ли­ко­го на­вис­ло­го кам­ня, тро­хи усклад­ню­єть­ся. У ці­ло­му ді­лян­ка, при су­хих ска­лах, не склад­на (III+ кат. скл.). Для стра­хов­ки йдуть як крю­ки, так і за­клад­ні е­ле­мен­ти. Ру­ха­ти­ся аку­рат­но, мар­шрут про­би­ва­єть­ся кам­ня­ми. Ви­хід на по­ли­цю, зруч­ну для ор­га­ні­за­ції стан­ції і від­по­чин­ку.

R5­–­R6 — ру­х по дру­го­му внутрішньому углу по лі­вій гра­ні. 80 м, не склад­не ла­зін­ня (кат. скл. III). Про­стрі­лю­єть­ся кам­ня­ми, ру­ха­ти­ся обе­реж­но. Ви­хід на по­ли­цю. Кі­нець тех­ні­ч­них ді­ля­нок.

R6­–­R7 — по про­стих сту­пен­ча­тих ска­лах ви­хід на гре­бінь, да­лі 450 м ви­мот­ли­вих мет­рів до вер­ши­ни. Спуск по 1Б в цирк льодовика Кулай-Джаванон, але якщо ви­бра­ний шлях не оп­ти­маль­ний уп­ра­во, мож­на на­поро­ти­ся на декіль­ка непри­єм­них дюль­фе­рів.

1. Фо­то 5. R0. По­ча­ток мар­шру­ту.

Фо­то 6. Ді­лян­ка R1­–­R2.

Фо­то 7. Ді­лян­ка R2­–­R3.

Фо­то 9. Ді­лян­ка R4. Ве­ли­ка по­ли­ця K.T. 1.

Фо­то 10. Ді­лян­ка R4–R5. Пер­ший внут­рішній

Фо­то 11. Ді­лян­ка R5. Друга по­ли­ця. Вхід у дру­гий внут­рішній кут.

Фо­то 12. Ді­лян­ка R6. По­ли­ця пе­ред ви­хо­дом на гре­бінь.

Фо­то 13. Ді­лян­ка R6–R7. Ви­хід на передвер­ши­ний гре­бінь.

Фо­то 14. Ді­лян­ка R7. Вер­ши­на

Footnotes

1. ↩