Паспорт сходження

1. Клас сходження — технічно складний.
2. Район сходження —
3. Пік Узбекистан 5150 м н.р.м. по лівому бастіону північно-східної стіни.
4. Категорія труднощів — 5Б орієнтовно.
5. Характеристика маршруту перепад висот 935 м середня крутизна 75° протяжність ділянок

6. Забито крюків:

7. Кількість ходових годин 43.
8. Ночівель на маршруті 3: сидяча 1, нормальних 2.
9. Королів Михайло Іванович, КМС; Попов Геннадій Якович, КМС.
10. Тренер команди — Тисячна Галина Григорівна.
11. Вихід після двох днів, спостереження за маршрутом 12 липня 1978 р. Повернення 15 липня 1978 р. – 7 серпня 1978 р. Маршрут першопроходження Маршрут по ПС стіні 5Б кат. скл.

Фото профілю вершини.

ТАБЛИЦЯ

Вихід з бівуаку о 7:00, зупинка на ніч о 19:00, ходових годин 12, нічліг нормальний.

Вихід R23

Ділянка 23

Ділянка 25

Вихід R25

Коротке пояснення до таблиці

Маршрут по лівому бастіону північно-східної стіни дуже логічний, камнепадобезпечний, але здається непрохідним через відсутність скільки-небудь значних розщілин, тріщин, а також через велику кількість карнизів. До такого висновку ми дійшли, спостерігаючи за маршрутом… На щастя, видні знизу карнизи являють собою гранітні блоки, і для їх проходження не вимагається застосування шлямбурної техніки. 12 липня 1978 р. Вийшли о шостій годині ранку. При підході до маршруту зліва з піка «Матерів» після появи сонця падають каміння. Бергшрунд заввишки 2 м нескладний. За бергшрундом схил більше схожий на льодовий, ніж на фірновий. Доводиться рубати сходи. Підійшли до скель, без розмов дістаємо калоші. Перших три метри згладжені відступаючим льодовиком — дуже складно. Далі пішло легше: невелика стінка, внутрішній кут. Внутрішній кут наприкінці має невелику полицю, і від полиці нависає, але проходиться вільним лазінням. Далі стіна з гарними зачіпками, але всі вони покриті дрібною крихтою, так що треба бути дуже обережним. Каміння — ліва стінка покрита натічним льодом, у галошах дуже ніяково. Пора ставати на бівуак. 13 липня 1978 р. 40 м стінка, за нею відмінний майданчик, а попереду — бастіон. Залишаємо рюкзаки і починаємо штурм бастіону — безсумнівно, це ключ маршруту. Тріщин для крюків немає, зачіпок немає, все згладжено ерозією.

Вгору тягнеться одна розщілина, проходиться тільки на драбинках із використанням кулачків Абалакова. Хоча в принципі можна «шлямбурити» або бити клиння шириною 10–15 см. На перші 30 м і пробку пішло три години. Пробка проходиться трохи вліво. Для проходження розщілини краще використовувати м'які драбинки, так як кулачки доводиться закладати глибоко, і на алюмінієві сходинки важко ставати. Після пробки варіантів немає — тільки по одній вузькій тріщині на драбинках під навислий блок, який закриває подальший маршрут. Блок проходиться зліва в менш крутій — 95° частині і виходить на полицю. Полиця призначена для страховки, так як попередня зміна страхуючого була на драбинках. Далі плита, стінка і коса полиця — тут уже можна знаходити зачіпки і використовувати тертя. Полиця підводить до нависаючої щілини, у верхній частині заклинено камінь. Ми його не навантажували, так як він виглядає не зовсім надійно. Далі гарні зачіпки призводять у гранітну кімнату заввишки 8–10 м. Цілком ясно, що її можна пройти тільки із шлямбуром. Тому залишаємо стопор, спускаємося до виходу з розщілини і траверсуємо маятником 10–15 м до ребра. На цій ділянці ночувати можна тільки в гамаках. Тому на нічліг повертаємося до основи бастіону. 14 липня 1978 р. Проходимо оброблені ділянки, вгорі нічого хорошого, усюди тертя і згладжені дрібні зачіпки. Проходимо по ребру 15 м, і справа звідкись із-під карниза з'являється внутрішній кут. Спускаємося на 2 м у цей кут, хоч є куди бити крюки.

Загальний мікрорельєф на всьому бастіоні однаковий, чекаємо кінця бастіону, де ми бачидимо велика кількість карнизів. Але карнизи це гранітні блоки, і їх складність не перевищує 5 категорію складності. Далі легше, і ми вже розуміємо, що ключ пройдено. До гребеня не встигли дійти, зупинилися на нічліг на гарній полиці. 15 липня 1978 р. Маршрут до гребеня і по гребеню вже не передбачав несподіванок і являв собою звичайний маршрут 5Б кат. скл. О 14:00 розпочали спуск з вершини за маршрутом 4Б кат. скл.

Оцінка маршруту

Маршрут за складністю не поступається маршрутам 5Б кат. скл. на в. Аманауз (Двозубка) по З. стіні, 5Б кат. скл. на в. Західний Домбай по Південній стіні піка ЦДСА, 5Б кат. скл. на в. САГУ по стовпу Північного гребеня. А ділянки з R12–R19 значно перевершують за складністю ключові ділянки цих маршрутів. Група вважає, що пройдений маршрут є маршрутом 5Б кат. скл.