I. ПАСПОРТ ВИХОДУ

1. Клас сходження — технічний
2. Район сходження, хребет — С-З Тянь-Шань, Таласький хр.
3. Вершина, її висота, маршрут сходження — Південний Манас, 4512 м, по центру північної стіни східного гребеня
4. Категорія складності, що пропонується — 5Б
5. Характеристика маршруту: перепад висот — 1000 м, протяжність ділянок 5–6 к/тр., 537 м, середня крутість — ~75°
6. Забито крюків: для страховки — скельних 116, льодових, шлямбурних —; для створення ІТО: скельних — 25, льодових, шлямбурних —
7. Кількість ходових годин — 30
8. Кількість нічліжок та їх характеристика: дві нічліжки: на стіні — напівлежача на двох; на східному гребені — хороша лежача
9. Прізвище, ім'я, по батькові керівника, учасників та їх кваліфікація: у двійці КРАПИВИН В.М., КМС; ПАРШІН В.С., КМС
10. Тренер команди: Трощиненко Л.А., МС СРСР
11. Дати виходу на маршрут і повернення: 5 травня 1981 р. – 8 травня 1981 р.

Рис. 1. Вигляд північної стіни східного гребеня г. Південний Манас

Рис. 2. Фотографія стінної частини маршруту сходження

Рис. 3. Фотографія профілю стінної частини маршруту сходження

III. Короткий опис підходу до маршруту сходження на г. Південний Манас (4512 м) по центру північної стіни східного гребеня (5Б кат. скл.)

Від базового табору «Мазар» за тропою вгору 3–3,5 год підходу на «травневі» нічліжки під схилом г. Манас. Висотна відмітка нічліжок за альтиметром 3300 м-коду.

Від «травневих» нічліжок вгору за мореною під північну стіну східного гребеня г. Південний Манас 1,5–2,0 год.

Місце штурмового табору. Об'єкт сходження — домінуюча в центрі північного схилу східного гребеня чорна скельна стіна з характерним скельно-льодовим кулуаром, який ділить стіну зліва-вниз-направо на дві частини.

Маршрут сходження проходить по центру правої частини (див. рис. 1, 2).

IV. Таблиця основних характеристик маршруту сходження

V. Коротке пояснення до таблиці основних характеристик маршруту сходження

Діл. R0–R3. У першій половині літа долається по снігу. Пізніше в районі бергшрунта і вище можливі виходи льоду. Подолання бергшрунта краще справа за ходом.

Діл. R3–R6. Пересування плитою і полкою, покритими снігом (льодом) із крюковою страховкою. Крюки забиваються в скелі справа за ходом.

Діл. R6–R7. Перетинаючи невеликий кулуар із натічним льодом, вихід на праву за ходом стіну. Далі рух явно вираженою вузькою похилою полкою під нависаючими справа скелями, що веде вгору справа-наліво. Величезний кулуар, яким можливі камнепади, залишається унизу зліва.

Діл. R7–R10. Рух прямо вгору у напрямку виділяючого у верхній частині правого канта стіни рудого каменю. Рух сильно розчленованими і загладженими скелями. Звернути особливу увагу на вибір місць і засобів страховки:

• закладки застосовувати недоцільно через велику кількість «живих» каменів і блочної будови скель;
• використовуються переважно пелюсткові крюки.

Ключове місце — нависаючі скелі на ділянці R8–R9. Після ділянки R8–R9 15 м вгору починати траверс стіни вправо (діл. R10–R11).

Діл. R10–R11. Дуже важке лазіння по загладжених скелях. Місць для забивання крюків мало. У кінці — траверс, вузька полка з контрольним туром.

Діл. R11–R12. Після подолання вправо-вгору каміну (20 м) можливий бівуак на полоці на двох. Нічліжка для двох і більше звязок можлива тільки окремо. До цього зручних місць бівуаку на стіні немає.

Діл. R12–R15. З місця бівуаку — траверс полкою вліво під внутрішній кут, що закінчується каміном, що виводить на правий кант стіни вище виділяючого на канті рудого каменю. Гарне місце для бівуаку.

Діл. R15–R17. Після подолання гострого снігового гребеня рух кантом стіни, залишаючи скельно-льодовий жолоб справа. Рух — скелями з натічним льодом.

Діл. R17–R18. Рух крутим сніговим ребром із крюковою страховкою на скельних островах. У другій половині літа можливі ділянки льоду.

Після виходу на східний гребінь рух маршрутом 3Б кат. скл.

VI. Схематичне позначення стінної частини маршруту за УІАА