В. Чон-Тор 4180 м

Паспорт сходження

1. Район — Тянь-Шань, Киргизький хребет, 7.4
2. Пік — Чон-Тор 4180 м, по центральному контрфорсу ПнЗ стіни, «Дух пригод»
3. Пропонується — 6А кат. скл. першосходження
4. Характеристика маршруту — скельний
5. Характеристика ділянок маршруту Перепад всього маршруту — 892 м Перепад стінової частини маршруту — 638 м Довжина маршруту — 1250 м Середня крутість всього маршруту — 56° Середня крутість стінової частини маршруту — 70° Довжина ділянок 6 кат. скл. — 365 м 5 кат. скл. — 400 м
6. Залишено на маршруті гаків якірних — 3 гаків шлямбурних — 0, закладок — 0. Використано всього ІТО — 423. З них:
   • 246 - закладні елементи
   • 106 - скальні якорі
   • 60 - скальні фіфи
   • 10 - скальні гакі
   • 1 - скайгакі дірчасті
7. Кількість ходових годин — 28 днів — 3, спуск — 6 год
8. Керівник: Темерев Іван Михайлович, МС Учасник: Суздальцев Єгор Євгенович, КМС
9. Вихід на маршрут: 07:00, 22 січня 2016 р. на вершину: 16:35, 24 січня 2016 р. Ночівель на маршруті 2 на підйомі і 1 на спуску, всі на полицях у наметі. Повернення в БЛ: 14:00, 25 січня 2016 р.
10. Відповідальний за звіт І.М.Темерев, +7 952 882 31 51, ivantem@ngs.ru. Відеоролик про сходження за адресою
    Loading video...

Картосхема району

Схеми взаємного розташування вершин і перевалів Північний Тянь-Шань (Киргизький хребет) верхов'я долини Ала-Арча

Загальне фото вершини з маршрутом

Профіль маршруту

Профіль вершинної башти

Малюваний профіль маршруту

Фотопанорама

Технічне фото маршруту

Тактичні дії команди

Нами була обрана, на нашу думку, найлогічніша з найскладніших ліній на даній стіні. Маршрут досить безпечний, так як весь рух проходить по контрфорсу.

• 21 січня 2016 р. в долині Чон-Тор поставили передовий табір — на 200 м нижче основи стіни.
• Близько 17:00 занесли все спорядження під стіну до початку маршруту.
• Сходження почали 22 січня без попередньої обробки і без акліматизації вище 3000 м.
• Бралися із собою в поїздку супутниковий телефон, але після обговорення залишили його в передовому таборі.

22 січня 2016 р.:

• О 07:00 розпочали роботу на маршруті.
• Пересування за одночасною схемою (зі страховкою лідера другим учасником з перил).
• Лідером був Суздальцев Є.Є.
• Після проходження ділянки R9 о 15:00 почав працювати Темерев І.М.
• О 17:30 постали на нічівлю.

23 січня 2016 р.:

• О 07:00 розпочали роботу.
• Лідирує І.М. Темерев.
• Вийшли на одну з ключових верьовок маршруту — суцільне ІТО.
• О 14:00 пройшли ділянку R17.
• До 18:00 обробили 1,5 верьовки до ділянки R23 і спустилися до місця нічівлі.

24 січня 2016 р.:

• О 07:30 розпочали роботу.
• До 10:30 закінчили проходження стіни.
• Вихід виявився дуже зруйнованим.
• Далі одночасний рух по гребеню.
• На ділянці R26 рух поперемінний.
• О 14:00 приступили до обробки вершинної башти.
• О 16:35 вийшли на вершину і через 10 хв розпочали спускатися по ПдС стіні.
• З вершини 2 дюльфера на своїх петлях і стали на нічівлю (виклали майданчик).

25 січня 2016 р.:

• О 07:00 розпочали спуск.
• Приблизно через 350 м руху по снігу у звуженні кулуара організували один дюльфер 60 м — залишили таку ж петлю, як на вершині.
• Далі пішки, поступово забираючи вправо по ходу і переходячи в сусідні кулуари.
• Весь спуск (більш 600 м скидання висоти) проходив по фірновим кулуарам.
• Шлях спуску — знизу вгору — не проглядається.

Схема маршруту в символах УІАА

Опис маршруту по ділянках

R0–R1 Монолітний внутрішній кут, рух прямо вгору з невеликим відходом вправо, тріщини забиті снігом. Періодично рух на ІТО.

R1–R2 По внутрішньому куті. Станція на неявно вираженій полиці під невеликим карнизом.

R2–R3 Карниз обходиться праворуч по скельній стінці, далі ІТО по щілині. Далі невелика скельна стінка.

R3–R4 Серія невеликих внутрішніх кутів і стінок. Станція на сніговій полиці.

R4–R5 По полиці ліворуч 5 м. Далі ІТО по щілині, що переходить у невеликий внутрішній кут. Щілина забита снігом і землею. Місцями ІТО по кочках із моху.

R5–R6 Невелика скельна стінка, далі неявно виражений внутрішній кут.

R6–R7 Внутрішній кут, що упирається в скелю, напружене лазіння.

R7–R8 ІТО по щілині. Щілина сильно забита землею. Далі ліворуч через дуже вузький камін. Станція в основі каміна.

R8–R9 Напружене лазіння по каменю.

R9–R10 Серія внутрішніх кутів і положистих полиць.

R10–R11 Ліворуч через скелю в основу внутрішнього кута.

R11–R12 Рух по внутрішньому куті, що йде похило ліворуч.

R12–R13 Через невелику стінку і по похилих полицях підходимо до місця нічівлі. Поличка дуже вузька для двох.

R13–R14 Підхід під вертикальну стінку. Лазіння напружене, кілька кроків на ІТО.

R14–R15 Стіна із серією глухих переривчастих тріщин. Напружене ІТО по ненадійних точках. Ускладнює рух замерзла земля у вузьких щілинах. Маятник із однієї щілини в іншу.

R15–R16 Праворуч за кут в основу внутрішнього кута.

R16–R17 ІТО по щілині по правій стінці кута в обхід невеликого карнизу, у кінці кута траса ліворуч 5 м. Вихід на плити.

R17–R18 Похила плита, що підводить до невеликої скелі. Перед стінкою зручна поличка.

R18–R19 Через стінку ІТО по дуже тонкій, глухій і неглибокій тріщині. Крайне ненадійні точки (якорі, ледве забиті носом клюва). На виході 1 дірка під дірчастий скайгак на 6 мм. Можливо, влітку у скальних туфлях, місце пройдеться лазінням.

R19–R20 Вгору і праворуч по щілині за кут в основу великого внутрішнього кута. Далі рух по внутрішньому куті. Лазіння перемежується ІТО.

R20–R21 Проста зруйнована стінка, що виводить на гарну поличку в основі великого внутрішнього кута.

R21–R22 Рух по внутрішньому куті.

R22–R23 Скельна стінка і далі по внутрішньому куті.

R23–R24 Невелика стінка, що виводить на ребро. Підхід під широку тріщину.

R24–R25 По тріщині вгору під карниз. Порода стає дедалі більш зруйнованою. Скинули кілька великих блоків. ІТО на великих камалетах. Необхідний BD №4. Перед виходом через зруйнований карниз йдемо ліворуч на зруйновану скелю. Дуже напружене ІТО. На переході багато живих блоків, можна скинути при русі по перилах мотузкою на другого. Кінець скельного бастіону.

R25–R26 Рух по простому гребеню.

R26–R27 По засніжених зруйнованих скелях рух у напрямку східного гребеня.

R27–R28 По широкому гребеню у напрямку до вершинної башти.

R28–R29 Сильно зруйновані скелі. Підхід під вершинну башту.

R29–R30 ІТО по монолітних щілинах по східному ребру вершинної башти. Дюльфер 3 м.

R30–R31 По правій грані ребра і далі по гребеню. Місцями гребінь дуже вузький (рух у положенні «на коні»), місцями скелі сильно зруйновані.

R31–R32 Рух по лівій засніженій грані гребеня. Багато зруйнованих каміння, дуже пухкий сніг, який погано тримається на скелях. Доводиться докапуватися до рельєфу.

R32–R33 По гребеню виходимо на вершину.

Фотоілюстрація

Підхід по ущелині Соколук.

На тлі маршруту. Фото з передового табору (знято на ф.ап. в режимі таймера).

Вид на контрфорс при підході по кулуару.

Вид на контрфорс при підході по кулуару.

Вид на контрфорс від початку маршруту

Вранці перед стартом

R4–R5

R5–R6

R11–R12

Місце першої нічівлі

R14–R15

R18–R19

R21–R22

Місце другої нічівлі

R24–R25

Закінчення стінової частини, початок R25–R26.

R27–R28

R29–R30

R30–R31

R30–R31

R31–R32

На вершині

На вершині

Вид з вершини на ПдС схил у бік спуску

Вид знизу вгору на ПдС схил після спуску

Видно спускові кулуари. Незважаючи на наші очікування, записку і контрольний тур на вершині не знайшли. Так як розраховували зовсім на інший спуск, то були дуже стурбовані розвитком ситуації і поспішали розпочати рух. Тому свою записку і тур не залишили.

Вершинна башта дуже стрімка і потрапити туди з будь-якого боку можна тільки лазінням. Відповідно, спуститися таким же чином видається вкрай проблематичним, аж до неможливого.

Нами залишена спускова петля.

Жодних ознак присутності людей на вершині ми не виявили. На цій підставі будуємо припущення, що наше сходження на цей пік є першим.

Дякуємо за допомогу в організації та підготовці сходження Олександру Агафонову, Михайлові Ворожищеву, Равілю Теміргалієву.

Щодо історії назви вершини Михайло Ворожищев (Томськ) написав на сайті Risk.RU:

«Поясню, звідки виникла версія щодо назви цієї вершини — Кремль. Наприкінці 2014 р. Агафонов О.О. розмістив у соцмережі фотографію вершини з підписом — «он недалеко є непокорена вершина, називається — Чорний шпиль». Знаючи цей район і знаючи, що п. Чорний шпиль розташовується в ущелині Кічитор і знизу ущелини її не видно, я здивувався. Плюс до всього, тільки туристські групи були (у відомих мені випадках) на вершині Чорного шпиля — 3 рази. Став розбиратися з фотографіями і зрозумів, що мова йде про вузлову вершину, позначену на туристській схемі висотою 4054 м.

Далі на схемах району, підготовлених Вадимом Ляпіним, побачив, що одна з вершин підписана назвою «Кремль». Зв'язався з Вадимом, і він відповів, що назви вершин у районі він брав з архіву Маречека. Після чого, дивлячись на фотографії, було резонно розсудити, що не могли назвати «Кремлем» пупир у бічному гребені — скоріше за все, просто помилка у схемі.

Так виникла версія про те, що «Кремлем» все ж таки називається вузлова вершина 4054 м, а не пупир у гребені 3492».

Ця версія була озвучена Івану.

Пропонована назва була взята з коментаря користувача з ніком Yukon3:

«28 січня 2016 р. Провів дитинство в цих горах. Вершина здавна у місцевих киргизів називається Чон-Тор (Великі Ворота)».