МИ­НИ­СТЕР­СТВО СПОР­ТА ТУ­РИ­ЗМУ І МО­ЛО­ДІЖ­НОЇ ПО­ЛІ­ТИ­КИ КРАС­НО­ЯР­СЬКО­ГО КРАЮ

КРАС­НО­ЯР­СЬКА КРА­Є­ВА СПОР­ТИВ­НА ФЕ­ДЕ­РА­ЦІЯ АЛЬ­ПІ­НІ­ЗМУ

Чем­пі­о­нат Рос­ії

2013 рік

Клас ви­со­тно-тех­ніч­них під­йо­мів

Зві­т

Збо­рної ко­ман­ди Крас­но­яр­сько­го краю Пік Сво­бод­ної Ко­реї 4777 м по пiвнiчнiй стiнi маршрут Сeмiлєткiна 1988 р. 6А кат. скл., зим­овий про­хід Крас­но­ярськ 2013

Па­спорт під­йо­му

1. Рай­он — Тянь-Шань, Кир­ги­зький хре­бет, 7.4.
2. Пік — Сво­бод­ної Ко­реї, 4777 м по Північній стіні, С. Сeмiлєткiн 1988 р.
3. Про­по­нуєть­ся — 6А кат. скл.
4. Ха­рак­тер мар­шру­ту — ком­бі­но­ва­ний.
5. Характеристика маршруту:

перепад стiн­ної частини — 600 м, всього маршруту — 720 м, протяжність маршруту — 1000 м, ділянки складності:

• 6Б кат. скл. — 250 м
• 5Б кат. скл. — 450 м, середня крутість стiн­ної частини маршруту — 72′, основної частини стіни — 86′

6. Залишено на маршруті: крю­ків — 1, у тому числі шлямбурних — 0; «закладок» — 0.

Використано крю­ків на маршруті:

• шлямбурних стаціонарних — 0;
• всього ІТО — близько 200.

7. Кількість ходових годин — 32, днів — 3.
8. Керівник — Хвостенко Олег Валерійович, МС

Учас­ни­ки: Про­ко­ф'єв Де­ніс Єв­ге­нійович МС, Пу­го­вкін Ан­тон Ні­ко­лає­вич МС, Ло­ги­нов Іго­рь Олек­сан­дро­вич МС

9. Тре­не­ри ко­ман­ди: За­ха­ров Ні­ко­лай Ні­ко­лає­вич МСМК, ЗТр

Ба­ле­зін Ва­ле­рій Ві­кто­ро­вич МСМК

10. Да­та ви­хо­ду:

на мар­шрут — 26 лю­то­го 2013 р. о 7:00, на вер­ши­ну — 28 лю­то­го 2013 р. о 10:00, повернення в БЛ (Ра­цека) — 28 лю­то­го 2013 р. о 20:00.

11. Ор­га­ні­за­ція: Мі­ні­стер­ство спорту ту­ри­зму і мо­ло­ді­ж­ної по­лі­ти­ки Крас­но­яр­сько­го краю 2013 р.

    Так­ти­чні дії ко­ман­ди

Маршрут Семилеткіна по пiвнiчнiй стiнi п. Сво­бод­ної Ко­реї вважається одним з найскладніших на цій стіні. Маршрут був пройдений багато разів, тому до­бре осво­єний.

Ко­ман­дою був вибраний аль­пі­йський стиль підйо­му, без попередньої обробки.

По­ча­вши підйом о 7:00 ранку 26 лютого, до 13:00 ми пройшли нижню частину маршруту (300 м льо­до­во­го і комбі­но­ва­но­го рельє­фу) і ви­й­шли до місця передбачуваної ночівлі (до­бра полиця під карни­зом).

На кінець пер­шо­го дня було оброблено 70 м основ­ної частини стіни, вклю­ча­ючи клю­чо­ву ве­рiв­ку — «Вели­кий карни­з».

По­год­ні умо­ви в пер­ший день підйо­му бу­ли нор­маль­ни­ми:

• пох­му­ро,
• сла­бкий ві­тер,
• −15°C.

Пере­но­чу­ва­вши на полиці, ми згор­ну­ли табір і о 8:00 почали підйом по закріплених пе­ри­лах. На про­ход­жен­ня ре­шти скаль­ної час­ти­ни мар­шру­ту (близько 180 м) пішло 13 год.

У дру­гій по­ло­ви­ні дня по­го­да зіпсувалася:

• пішов сніг,
• почався по­ри­ви­стий ві­тер.

До по­чат­ку вер­хньої льо­до­вої час­ти­ни мар­шру­ту ми підійшли вже в темряві, близько 21:00. Вер­хню частину маршруту (льо­до­вий ку­луар 200 м) про­хо­ди­ли вночі з фо­на­ря­ми в умо­вах поганої ви­ди­мо­сті і ря­сно­го сні­го­па­ду близько 4 год. До­ся­гли греб­ня о 1:00 28 лю­то­го.

На греб­ні:

• силь­ний, шква­ли­стий ві­тер.

Всьо­го на про­ход­жен­ня стiн­ної частини маршруту пішло близько 30 робочих годин. Палат­ку вста­но­ви­ли на передве­ри­н­но­му греб­ні, на до­брій поли­ці.

Уранці 28 лю­то­го по греб­ню дійшли до вершини за 1 год. Силь­ні­ший ві­тер, але при цьо­му со­няч­но. Спуск по мар­шру­ту Лоу 5А.

Розповідь про підйом можна знайти за адресою http://www.risk.ru/users/xboct/198352/ ↗ Під­хід від Ко­рон­ської хи­жи­ни через льодовик Ак-Сай — 1,5 год.

Опи­сан­ня мар­шру­ту по ді­лян­ках

R0­–R1. Сні­го­вий схил 60 м, 45° до берг­шрун­ду. Берг­шрунд пере­о­ла­ну­ємо по сні­го­во­му мос­ту. R1­–R2. Ска­ли, за­лі­ті льо­дом, 60 м. R2­–R3. Льо­до­вий схил 60 м, ру­х вго­ру і вправо. R3­–R4. Вну­трішні ку­ти, за­лі­ті льо­дом, 60 м, вго­ру і вправо. R4­–R5. Льо­до­вий схил («Підо­шва»), ру­х вго­ру і влі­во, 60 м. R5–R6. Вну­трішній кут зі сні­гом і льо­дом, ру­х вго­ру і вправо, 60 м. Ви­хід на по­ли­цю. По поли­ці тра­вер­сом вправо. Під карни­зом міс­це для бі­вуа­ка.

6–7. Сті­нка зі щі­ли­на­ми 40 м, під­хід під «Вели­кий карни­з». 7–8. Великий карниз, ви­нос 2 мет­ра. Піс­ля карни­за скаль­на пли­та, по ній до похи­лих щі­лин. Всьо­го 30 м.

8–9. Сті­нка зі щі­ли­на­ми, потім вну­трішній кут, ру­х влі­во — вго­ру 30 м. Ви­хід влі­во за кут на похи­ле пле­че.

9­–­10. Сті­нка зі щі­ли­на­ми, живі бло­ки, ру­х вго­ру влі­во 30 м. 10­–­11. Скальна сті­нка, вго­ру влі­во 30 м, ви­хід на похи­ту поли­цю. 11­–­12. Вго­ру по монолітному вер­ти­каль­но­му вну­тріш­ньо­му ку­ту 30 м. Ви­хід за пере­гин. 12­–­13. По вну­тріш­ньо­му ку­ту, що пе­ре­хо­дить у ка­мін 30 м. 13­–­14. По ка­мі­ну че­рез карни­з — ­про­бку 30 м, по­тім по стінці, ви­хід на льо­до­вий схил. 14­–­15. Льо­до­вий схил 200 м, середня крутість 65°. Ви­хід на гребі­нь. 15­–­16. По греб­ню до вершини 200 м.

1. 6А Балезин 2000
2. 6А Семилеткин 1988
3. 6А Ручкин 1997
4. 5А Лоу 1979

Технічне фото маршрута

На вершині І. Ло­ги­нов, О. Хво­сте­нко, А. Пу­го­вкін. Фо­то Д. Про­ко­ф'єв

Ді­лян­ка 1–2. По­ча­ток ру­ху від берг­шрун­ду

Ді­лян­ка 5–6□

Up­side Down

2018

Ha­va­rio y Ne­br­na 3–9

Ді­лян­ка 11–12