I. Клас технічний

2. Тянь-Шань, Киргизький хребет
3. Пік Вільна Корея, 4777 м, по Пн. стіні (м-т Семилеткіна)
4. Категорія складності 6Б
5. Перепад 677 м, протяжність 1060 м, середня крутість осн. частини маршруту 67°, з них 6Б кат. скл. 85° (4320 м – 4570 м)
6. Забито гаків: скельних 142/74, закладок шлямбурних 104/40, льодових 44/2
7. Ходових годин 48, днів 7 (з обробкою)
8. Ночівлі: п'ять нічліжок у наметі на платформі
9. Керівник: Балезін Валерій Вікторович МСМК

Учасники:

• Захаров Микола Миколайович МСМК
• Коханов Валерій Вікторович МС
• Бакалейников Євген Дмитрович МС
• Обіднін Костянтин Олександрович КМС
• Козиренко Євген Вікторович КМС

10. Тренер: Захаров Микола Миколайович
11. Вихід на маршрут 22 лютого 1995 р.

Вершина 27 лютого 1995 р.

Повернення 28 лютого 1995 р.

12. Організація: Красноярський крайспорткомітет

Фото маршруту. Знято 20 лютого 1995 р.: о 14:00, віддаленість 2 км, висота 4300 м, апарат Nikon, F-43 мм.

• 1 6Б Семилеткіна
• 2 6А Беззубкіна

Тактичні дії команди

Відповідно до тактичного плану обробку маршруту (R0–R5) виконувала зв'язка Коханов–Захаров 21 лютого з 12:00 до 16:00. 22 лютого команда вийшла на маршрут у повному складі, було пройдено ділянку R5–R8. Далі двійка обробила близько 30 м стіни, інші члени команди займалися обладнанням нічліжки. 23 лютого двійкою Обіднін–Козиренко було оброблено великий карниз (R9–R10), а також плиту після карнизу. 24 лютого зв'язка Балезін–Бакалейников обробила ділянку R10–R11 і початок ділянки R11–R12. 25 лютого команда у повному складі піднялася на заплановане місце нічліжки (R11). Двійка Обіднін–Козиренко продовжила обробку ділянки R11–R12, інші члени команди обладнали місце нічліжки та підвісили платформу. 26 лютого двійка Балезін–Бакалейников обробила ділянки R12–R16. 27 лютого команда пройшла оброблені ділянки, льодовий ділянку «дах», передвершинний гребінь і вийшла на вершину піка Вільна Корея о 17:20. Команда ночувала на спуску, спустилася по маршруту 5А кат. скл. 28 лютого 1995 р.

Маршрут був пройдений з дотриманням усіх заходів безпеки; травм, зривів не було. Нічівлі безпечні, під прикриттям нависаючих скельних стінок. Відмінне спорядження, хороше харчування і підготовка команди дозволили пройти маршрут із запасом фізичних і моральних сил.

Погодні умови:

• з 21 по 25 лютого — сильний мороз при ясній погоді,
• 26 лютого — поривчастий бічний вітер,
• 27 лютого — погода зіпсувалася, сильний вітер зі снігом.

На протязі всього сходження команда мала надійний радіозв'язок зі спасоотрядом і радістом ОБР ГКНС.

При проходженні основної стіни (R8–R16) широко використовувалися для ІТО «скай-хуки» і скельні якоpi, що дозволило збільшити швидкість проходження маршруту.

Таблиця продуктів харчування

1. М'ясо обсмажене 2 кг
2. Сухарі 2 кг
3. Цукор 1 кг
4. Чай 0,2 кг
5. Супи сублім. 0,5 кг
6. Сало 1 кг
7. Згущене молоко 3 кг
8. Бульйонні кубики 0,2 кг
9. Кава 0,1 кг
10. Гречка 0,5 кг
11. Цукерки 1 кг
12. Сіль 0,1 кг

Бензин 2,5 кг Газ 0,8 кг

Всього: 14,9 кг

Вага кожного рюкзака при виході на маршрут становила близько 13 кг (без урахування спорядження, розвішаного на маршруті).

Всього ходових годин 48

Опис маршруту за ділянками

R0–R1. Спочатку бергшрунд близько 2 м, потім льодовий схил. R1–R2. По зледенілому та засніженому скелям і жолобам вихід в льодовий кулуар. R2–R3. Льодовий схил. R3–R4. Льодовий схил з виходом у кінці в засніжений скельний кут. R4–R5. Засніжений скельний внутрішній кут. R5–R6. Крутий льодовий схил крутістю близько 65°. R6–R7. Спочатку льодовий схил, потім вертикальний камін. R7–R8. Внутрішній кут, що виводить на похилу, засніжену і зледенілу полицю під «телевізор». На правому краю полиці заплановано місце для встановлення платформи для нічліжок. R8–R9. Відвісна стіна з похилою вліво щілиною з живими камінням. Лазіння в основному на ІТО. Підхід під Карниз. R9–R10. Великий карниз близько 4 м, проходиться на ІТО, на карнизі контрольний тур. Після карнизу крута плита, по ній до похилих вліво щілин. R10–R11. Похилі вліво щілини, потім внутрішній кут. У кінці ділянки вихід на великий камінь, залитий льодом. На льоду місце для підвіски платформи для нічліжок. R11–R12. Відвісна зруйнована стіна з великими живими блоками. Лазіння дуже складне, в основному на ІТО. Загальний напрямок вгору–вліво під невеликий скельний карниз, який проходиться «в лоб». Вихід у внутрішній кут. R12–R13. Спочатку вліво по зруйнованій стіні, потім по внутрішньому куті. R13–R14. Продовження нависаючого внутрішнього кута, потім вихід на похилі плити, сильно засніжені, складно організувати страховку. Пункт прийому під карнизом у початку великого внутрішнього кута. Контрольний пункт. R14–R15. Великий відвісний внутрішній кут із широкою щілиною. R15–R16. Внутрішній кут закінчується карнизом, із-під якого маятник вправо по зруйнованій стіні, потім лазінням вправо до виходу на лід. R16–R18. Льодовий схил крутістю близько 50°. R18–R19. Льодовий жолоб крутістю 60°. R19–R21. Льодовий жолоб з виходами скель крутістю близько 50°, вихід на основний гребінь вершини Вільна Корея. R21–R22. Скельно-сніговий гребінь, вихід на вершину.