Автор: Дмитро Павленко, Бішкек

Коро­на 6-я ба­шня 4Б

До­бре, ко­ли за день вда­єть­ся схо­дити два ма­ршру­ти од­нієї за­яв­ле­ної кат. сл., на­бага­то лег­ше порів­ню­ва­ти.

Піс­ля Дву­ро­гої від­ра­зу по­ліз­ли на шо­сту ба­шню, бо мені бу­ло ду­же ціка­во, де ж там 4Б. Сті­на, що ви­рос­тає пря­мо з пе­ре­мич­ки, виг­ля­да­ла не­аде­ква­тно, осо­бли­во вра­хо­вую­чи рік пер­шо­про­хо­ду — 1959 р., і ми пі­шли по­гля­ну­ти по по­лоч­ках спра­ва на­лі­во.

Полочки привели до п' ятерочних скель, вельми жвавих на початку. Вийшло дві повних мотузки нормального лазіння, які довелось в цілях безпеки розбити на три ділянки.

Вилізли на перемичку, недалеко від вершинної башти, мотузка по гребню.

Корона 6-я башня 4Б, ключ

Спустились без проблем шляхом підйому, два повних дюльфера до пешкаруса.

Маршрут вий­шов тро­хи склад­ні­шим за Дву­ро­гу і го­лов­не — про­ход­жен­ня клю­чо­вої ді­лян­ки ви­ма­гає вмін­ня ру­ха­ти­сь по ве­ли­ко­бло­ковій кру­тій руй­ні­ві. Ду­же непри­єм­но в по­чат­ку, хоча при гра­мот­но­му роз­та­шу­ван­ні стан­цій осо­бли­вих про­блем не бу­де.

Із за­лі­за кра­ще йшли крю­ки і ве­ли­кі за­клад­ки, як і зав­жди на руй­ні­ві. У верх­ній ча­сти­ні стін­ки рель­єф більш мо­но­лі­тний, до­бре йшли френ­ди.

Ози­ра­ю­чись на­зад, мо­жу при­пус­ти­ти, що мар­шрут до­сить без­печ­ний, тре­ба тіль­ки ро­би­ти стан­ції в за­хи­ще­них міс­цях і всі ді­ла. Як і по­ло­же­но чет­вір­ці, мар­шрут но­р­маль­но про­ла­зить у ко­шах.

До ре­чі, не­пога­на ком­бі­на­ція, дві 4Б за день. Впо­л­ні хо­ди­ма, щоб не єло­зи­ти лиш­ній раз по кам­не­не­без­печ­но­му ку­луа­ру. Стар­ту­ва­ли о 5:00, спу­сти­лись о 19:00 з ура­ху­ван­ням то­го, що:

• пер­шим на Дву­ро­гій пра­цю­вав мій учень,
• на Ко­ро­ні ми ба­га­то ча­су по­тра­ти­ли на мір­ку­ван­ня про те, ку­ди ж усе-та­ки тре­ба лі­зти.

Так що за гар­ної по­го­ди — ні­чо­го екстра­ор­ди­нар­но­го, візь­мі­ть на за­мі­тку.