1. Підйом по кулуару і південно-східному греб­ню.
2. Підйом по північно-західному греб­ню.
3. Підйом по північній стіні.

Підйом на вершину Караульчитау по кулуару і південно-східному греб­ню, мар­шрут 1Б категорії склад­ності (рис. 32).

Вер­ши­на Караульчитау роз­та­шо­ва­на в біч­но­му від­ро­гу хреб­та Заілійського Алатау, що від­хо­дить від вер­ши­ни Актау на північний захід і має та­ку ж назву.

Вер­ши­на Караульчитау є край­ньою північно-західною точ­кою цього від­ро­га.

Шлях до вершини від альпіністського табору «Талгар» йде по стежці по ущелині. Оги­наючи під­ніжжя Ка­ра­уль­чи­тау із за­хо­ду, ру­ха­ти­ся до язи­ка льодовика Шо­ка­ль­сь­ко­го, потім свер­ну­ти влі­во і під­ні­ма­ти­ся по мо­ре­нах льодовика Са­ла­но­ва. Че­рез 4–5 год руху від та­бо­ру до­ся­га­є­ть­ся го­ри­зон­таль­ний піщаний май­дан­чик, зруч­ний для бі­вуа­ка.

Підйом на вер­ши­ну від бі­вуа­ка на Піщаному май­дан­чику роз­по­чи­на­єть­ся по на­ва­лах каміння, за­тем йде по ку­луа­ру, що ве­де на пе­ре­мич­ку між вер­ши­на­ми Ка­рауль­чи­тау і Че­кист. Підйом по ку­луа­ру в за­ле­ж­но­сті від ча­су се­зо­ну — або по льоду, по­кри­то­му сні­гом, або по оси­пі, ін­оді об­ле­де­нілій, ін­оді за­сні­же­ній. Кру­тиз­на 30–35°.

Із сід­ло­ви­ни по­вер­ну­ти влі­во, йти по гре­б­ню із перепадами кру­тиз­ною не біль­ше 30°. Че­рез 30–40 хви­лин руху по гре­б­ню до­ся­га­є­ть­ся вер­ши­на. Спуск шля­хом підйо­му. Всьо­го від ніч­лі­гу на Піщаному май­дан­чику підйом три­ває 5–6 год.

Ре­ко­мен­да­ції для тих, хто підіймається

1. Кількість учасників — не біль­ше 25–30 осіб.
2. Мі­с­ця ви­хід­них бі­вуа­ків на Зе­ле­ній галявині або Піщаному май­дан­чику.
3. Ви­хід із ви­хід­но­го бі­вуа­ка на Зе­ле­ній галявині — не пізніше 5:00, на Піщаному май­дан­чику — не пізніше 6:00.
4. Спе­ці­аль­не об­ла­д­нан­ня для груп із 4 осіб: а) мотузок ос­нов­них 2 × 30 м;