Чемпіонат Росії з альпінізму

Клас висотно-технічний 2021 рік

Звіт про сходження на вершину Птиця, 2221 метр.

По центру Північної стіни, 5Б кат. скл. Першопроходження командою Красноярська 23 липня 2021 р.

II. Опис сходження

1. Характеристика об'єкта сходження

1.1. Загальне фото вершини Вигляд на Птицю: СВ стіна 1 – Маршрут Циганова 5А 2 – Маршрут Раїлко 5А 3 – Маршрут пройдений командою

Маршрут, пройдений командою № 3

Малюваний профіль маршруту

1.3. Фотопанорама району, вигляд з півдня

1.4. Карта району

2. Характеристика маршруту

2.1. Технічна фотографія маршруту

2.2. Тактичні дії команди і враження від маршруту.

Перш ніж пройти намічену лінію, команда провела розвідку і фотографування передбачуваного маршруту. Сходження відкладали близько 3х разів через нестабільну погоду в районі сходження. Для підготовки першопроходження сходили сусідній маршрут Циганова 5А, з метою переглянути складність майбутнього першопроходження. Однак весь рельєф не вдалося побачити. Також на Північно-Східній стіні ми сходили ще один маршрут — Галацевич 5А для тренування і щоб звикнути до рельєфу.

23 липня 2021 р. о 6:00 ми висунулися до наміченої лінії, знаючи лише одне — на цьому маршруті будуть карнизи — це видно на фото, зроблених нами. Підхід зайняв 1,5 год, о 7:35 ми почали працювати на маршруті. Варто зазначити, що цей маршрут на порядок складніше тих, що ми лазили на Птиці до цього. Перші 6 мотузок — це мокрі, місцями камнеопасні вертикальні щілини і внутрішні кути. Всі початкові мотузки повністю сирі, і це після цілого дня без дощової погоди! Ми схильні думати, що мокро тут завжди. Також сирість обумовлена тим, що до великої полиці ми постійно перебували під величезним карнизом, з якого сочилося і капало. Доводилося пересуватися тільки за допомогою ІТО. На сусідніх маршрутах такого не спостерігалося, так як на них при хорошій погоді світить сонце, і вони досить швидко сохнуть. Наш маршрут, через особливості рельєфу першої частини, завжди знаходиться в тіні. Стан рельєфу:

• маршрут практично на всьому протязі мокрий;
• в глибині великого каміна з пробкою і зовсім був лід;
• тільки після 10-й мотузки рельєф і його стан дозволили перейти на лазіння.

Пересування і орієнтування на гребені, труднощів не викликало, так як ми вже бували тут. Таким чином, якщо врахувати все перераховане — складність і стан рельєфу, кількість мотузок, пройдених на ІТО — ми вважаємо, що цей маршрут — тверда 5Б.

Маршрут пройдений досить швидко завдяки застосуванню техніки одночасного пересування, коли другий, рухаючись по перилах, одночасно страхує першого через григри, при цьому швидкість пересування зростає в півтора раза порівняно з традиційною технікою пересування з попеременною страховкою.

2.4. Схема маршруту в символах УІАА

3. Фотографії і опис мотузок маршруту

3.1. Загальне фото підходу під маршрут із цирка до кулуара. У кулуарі до виходу на перемичку III–IV рівень лазіння, краще йти пов'язаними і зі страховкою!

3.2 Дюльфер з каменя зі старими петлями на 30 м до полиці. Уважно, він хитається!

R0–R1. Траверс по полиці вправо. Доходимо до мокрого внутрішнього кута, по ньому вгору, вихід на велику полицю. Від середньої частини полиці починається основна частина маршруту.

R1–R2. Ближче до лівого кута відкол зі щілиною — це початок основної частини маршруту. По ній вгору до системи щілин, по ним поступово забираючи вправо до полиці, по якій переходимо за кут. Тут рухаємося вгору (є живі камені) до внутрішнього мокрого кута, перед ним — висяча станція. Так як все мокре, то пересування на ІТО.

Вигляд на мокрий кут зі станції.

R2–R3. По внутрішньому мокрому кутові рухаємося вгору з нього вправо під нависання на ІТО. Станція висяча.

R4–R5. Рухаємося вправо до нависаючого відколу-карниза на ІТО, тут йдуть френди великого розміру (камалоти 3ка і 4ка). Перелазимо через відкол, далі вільним лазінням вгору і вправо за кут на полицю, по полиці вправо потім лівіше до хорошої вертикальної щілини під середні ками (можливо вільне лазіння). По ній виходимо на позитивний рельєф, праворуч у невеликому гроті станція, на великій балді.

R5–R6. Рухаємося вгору до карниза і далі на ІТО, для подолання карниза потрібні камалоти дрібних розмірів. Вихід на трав'яну полицю по ній вліво до величезної балди, на ній станція. Рекомендую для траверса взяти великі камалоти 4ку і 3ку, або жовтий. Якщо другий номер підходить на жумарах, обов'язково потрібна страховка.

R6–R7. Від станції вгору до полиці, по ній до внутрішнього кута зліва з хорошою, але сирою щілиною, рухаємося вгору на ІТО. Потрапляємо в початок каміна. Станція незручна, висяча.

R7–R8. Далі по великому мокрому каміну з нависанням. ІТО з підлазами до величезної пробки, на ній станція. Лазіння утруднено, так як камін мокрий, страховка обмежена. Вигляд із каміна.

R8–R9. З пробки йдемо вправо по щілині у внутрішній кут і по ньому вгору на ІТО, дрібні френди, якоря з відгином. Трохи вище — станція перед початком траверса.

R9–R10. Траверс вліво до мокрого каміна, зліва від нього на стіні хороша щілина під середні ками. По цій щілині рух на ІТО, до виходу на позитивний рельєф. Далі вгору лазінням у напрямку трав'яного язика, станція на френдах і якорі.

R10–R11. Рухаємося ліворуч від гребеня по внутрішніх кутах вільним лазінням, можливі підшагивання на ІТО, вихід на велику полицю — чашу.

R10–R11

R11–R12. По внутрішніх кутах ліворуч від гребеня і вгору, далі по системі щілин вліво до кута, заходимо за нього і вгору. Станція.

R12–R13. Від станції одночасно в звязці рухаємося по гребені у напрямку вершини. Далі рухаємося до вершини через стінку 12 м лазінням по хороших щілинах. У хорошу погоду орієнтування на цих мотузках не представляє труднощів. Фото учаснинь на вершині!