Кам­чат­ка

Сре­ди­нний хре­бет Ічи­нський вул­кан Ю-Схидний схил 3А кат. скл. м. Пет­ро­пав­ловськ (К)

1971 р.

Кар­тосхе­ма р-­ну Уви­не­ко­ро­го В-­ну.

Опи­сан­ня під­йо­му на вер­ши­ну Ічи­нську з пів­ден­но­го схо­ду 3А кат. скл.

1. Опи­сан­ня міс­це­зна­ход­жен­ня вул­ка­на

Вул­кан Ічи­нський зна­хо­дить­ся в цен­трі Кам­чатсь­ко­го по­ліо­ст­ро­ва в лан­цю­гу хребта Сере­дин­но­го. Сере­дин­ний хре­бет про­тяг­нув­ся з пів­но­чі на пів­день на 1000 км і ді­лить по­ліо­стрів на дві по­ч­ти рів­них ча­сти­ни: Схід­ну Кам­чат­ку і За­хід­ну. З вул­ка­нів Сере­дин­но­го хребта Ічи­нський най­ви­щий. Його ви­со­та 3621 м. Вул­кан ді­ю­чий.

Іс­то­рія ді­яль­но­сті вул­ка­на ха­рак­те­ри­зуєть­ся ве­ли­кою склад­ні­стю:

• По­чат­ко­ві ви­ли­ван­ня пред­став­ле­ні пере­ва­жно ба­заль­та­ми.
• По­тім від­був­ся ве­ли­чез­ний ви­бух, який зни­щив вер­шин­ну час­ти­ну вул­ка­на.
• По­чат­ко­ві ба­заль­то­ві ви­ли­ван­ня змі­ни­ли­ся ан­де­зи­то-да­ци­то­ви­ми.
• Су­час­на ді­яль­ність вул­ка­на ви­ра­жаєть­ся в наяв­но­сті не­ве­ли­кої фу­ма­роль­ної ак­тив­но­сті на пів­ніч­них схи­лах вул­ка­на.

Вул­кан має дуже ве­ли­ке ольо­де­нін­ня. Язи­ки льодо­ви­ків спу­ска­ють­ся:

• на пів­день — до 1800 м;
• на пів­ніч — до 1400 м.

Вер­ши­на — по­туж­ний ку­по­ло­подіб­ний льодо­вик, кру­то спу­ска­ю­чий­ся на всі сто­ро­ни сві­ту. На 100–150 м ниж­че ви­щої точ­ки льодо­вик ін­ко­ли про­рі­за­ний лан­цюж­ка­ми скель-баран­ків (за­стиг­ла ла­ва). Між баран­ка­ми льодо­вик гу­сто порі­за­ний по­пе­реч­ни­ми трі­щи­на­ми.

Сні­го­ва лінія на пів­ден­них схи­лах утри­му­єть­ся влі­тку на ви­со­ті 2200–2400 м. Бага­то­літ­ні сніж­ни­ки в ку­луа­рах зна­хо­дять­ся на ви­со­ті 1300–1400 м.

По­го­да у по­рів­нян­ні з ін­ши­ми гірсь­ки­ми рай­о­на­ми Кам­чат­ки тут стій­ка, але о­падів ви­па­дає ба­га­то — до 1000 мм на рік.

Під­йом до­ре­чно вчи­ня­ти в пе­рі­од 20 лип­ня – 15 ве­рес­ня.

2. Під­хід до міс­ця по­чат­ку під­йо­му

а/ Пе­реліт лі­та­ком. м. Пет­ро­пав­ловськ-Кам­чатсь­кий зв'я­за­ний з п. Ес­со ре­гу­ляр­ним авіаспо­лу­чен­ням. Ін­ші спо­со­би пе­ре­мі­щен­ня надій­ні­ші, але дуже єм­кі за ча­сом.

б/ Пі­ший пе­ре­хід. Ру­ха­ти­ся тро­по­ю від­по­від­но до на­да­ної схе­ми. На всьо­му шля­ху ба­га­то дров, во­ди, зу­пи­ни­ти­ся на ніч­ліг мо­ж­на всю­ди. У сер­п­ні — ве­рес­ні ба­га­то я­гід, гри­бів. Є дич: ку­ро­пат­ки, кач­ки. У ба­га­то­чис­лен­них рі­чках є гір­ський ха­ріус.

Пе­ре­хід три­ває по­в­них 3 доби і за­кін­чу­єть­ся у пе­ре­ва­лу 970 м, у Пів­ден­но-Схід­них схи­лів Ічи­нсь­ко­го вул­ка­на. Та­бір слід роз­би­ти в гир­лі кань­йо­ну, по яко­му те­че стру­мок з вул­ка­на.

• Є дро­ва — ке­дро­вий слан­ник.
• Мо­ж­на прой­ти да­лі по кань­йо­ну, близь­ко го­ди­ни ходь­би.
• Там ще є дро­ва.

Але з кань­йо­ну не ви­дно шля­ху під­йо­му.

3. Опи­сан­ня мар­шру­ту по ді­лян­ках.

1-­ша ді­лян­ка. Пе­ре­пад ви­сот 1000 м. Кру­ти­зна при ру­сі по кань­йо­ну зна­чна. По схи­лу вул­ка­на 20–30°. Ру­ха­ти­ся від баз­о­во­го та­бо­ру по кань­йо­ну до во­до­спа­ду. Злі­ва від во­до­спа­ду по дріб­ній і ве­ли­кій оси­пі — ви­хід на кру­тий скаль­ний схил. Ске­лі про­сті (хао­тич­не нагро­мад­жен­ня улам­ків за­стиг­лої ла­ви, 150 м).

Ви­хід на ла­во­ве пла­то. Три­ва­лість ру­ху 5 год. 2-­га ді­лян­ка. Пе­ре­пад ви­сот 900 м. Кру­ти­зна 20°, на кін­це­вій ді­лян­ці 30–35°. Че­рез ла­во­ве по­ле на не­чіт­ко ви­ра­же­ний гре­бінь, по­кри­тий шла­ком і дріб­ною оси­пою. На­пря­мок ру­ху — жан­дарм (див. фо­то 1 і 2). На ви­со­ті 2700 м кру­тий під­йом 30–35°.

Злі­ва і спра­ва від гре­беня льодо­па­ди. На ви­со­ті 2800 м гре­бінь по­ло­г­шу­єть­ся в не­ве­ли­ке льодо­ви­ко­ве пла­то, ук­ри­те шла­ком, дріб­ною оси­пою.

Ніч­ліг. Во­да: лід і ба­га­то­літ­ні сніж­ни­ки. Три­ва­лість ру­ху 6 год. 3-­тя ді­лян­ка

Пе­ре­пад ви­сот 400 м

Кру­ти­зна 35–40°

На­пря­мок ру­ху — жан­дарм.

По дріб­ній оси­пі оги­нан­ня жан­дар­ма:

• злі­ва
• або спра­ва по ру­ху вго­ру.

На­тіч­ний лід. Ске­лі се­ред­ньої склад­но­сті на не­ве­ли­кій ді­лян­ці. Стра­ху­ван­ня по­че­реж­не.

Ви­хід на сні­го­во-льо­до­вий схил. Три­ва­лість ру­ху 3 год. 4-­та ді­лян­ка. Пе­ре­пад ви­сот 351 м. Кру­ти­зна 35–40°. Схил льо­до­вий, міс­ця­ми ук­ри­тий фір­ном. Злі­ва по ру­ху — скаль­ні ви­хо­ди сті­ни цир­ку, спра­ва — льодо­па­ди. Рух з по­че­реж­ним стра­ху­ван­ням 50–60 м пе­ред вер­ши­ною — лід кру­тиз­ною до 50°.

Вся вер­ши­на — по­крив­ний льодо­вик. Тур зна­хо­дить­ся на о­стан­ніх ске­лях. З вер­ши­ни ви­да­на ще од­на вер­ши­на Ічи­нсь­ко­го вул­ка­на, Пів­ніч­на. Во­на де­що ниж­ча Пів­ден­ної, на яку ви­во­дить мар­шрут.

Від­стань між вер­ши­на­ми: 400–500 м.

Вер­ши­ни з'єд­на­ні між со­бою льо­до­вою сід­ло­ви­ною.

Пе­ре­пад ви­сот між вер­ши­ною Пів­ден­ною і сід­ло­ви­ною: 150–200 м.

Три­ва­лість ру­ху на ді­лян­ці: 2,5 год.

4. Спуск з вер­ши­ни

Спуск стро­го по шля­ху під­йо­му. Схо­ди­ти на льодо­пад о­пас­но.

Ку­луа­ра­ми не спу­ска­ти­ся — во­ни за­кін­чу­ють­ся ви­со­ки­ми во­до­спа­да­ми.

Спуск до баз­о­во­го та­бо­ру — 8–9 год.

5. РОЗРАХУНОК ЧАСУ ПРОХОДЖЕННЯ МАРШРУТУ.

День 1-­й, 2-­й, 3-­й — пе­ре­хід із се­ли­ща Ес­со під мар­шрут.

День 4-­й

• 1-­ша ді­лян­ка — 5 год.
• 2-­га ді­лян­ка — 6 год.

День 5-­й

• 3-­тя ді­лян­ка — 3 год.
• 4-­та ді­лян­ка — 2,5 год.
• Спуск у баз­овий та­бір — 9 год.

Ра­зом: 25,5 год.

6. Спе­ці­аль­не оз­бро­єн­ня на гру­пу в 6 осіб.: а) мотуз­ка ос­нов­на 2–3 × 40 м;

б) скаль­ні крю­ки 2 шт.; в) льо­до­ві крю­ки 4 шт.; г) ка­ра­би­ни 4 шт.; д)
реп­шнур ви­трат­ний 8 м; е) кіг­ті 6 пар.

Опи­сан­ня скла­в (С. Грін­ке­вич) 24 ли­сто­па­да 1971 р.

CIPomo 1