Підйоми на Джимарай-хох (4778 м) по західному ребру 4А–4Б кат. скл.

Район Мідаграбинського льодовика — сусідній з Казбекським високогірним районом із заходу — розташований у східній частині Центрального Кавказу. Найвища вершина району і Північної Осетії — Джимарай-хох — розташована у верхів'ях льодовика Мідаграбин. Джимарай-хох, що є вузловою вершиною передового хребта, пов'язана:

• східним гребенем — з Майли-хох (4602 м),
• північним гребенем — з Шау-хох (4646 м),
• південним гребенем — із Суатісі-хох (4453 м).

На льодовик Мідаграбин спадає круте льодово-скельне західне ребро.

Уперше західне ребро Джимарай-хоха пройдено групою північноосетинських альпіністів під керівництвом І. Сужаєва в 1955 році. У 1958 році група альпіністів ДСТ «Локомотив» під керівництвом Л. Цибіна здійснила друге проходження маршруту. Всі учасники обох груп — 1-й сп. розряд, КМС.

I день. Вихідним пунктом для підйому є місто Орджонікідзе, звідки по автомобільній дорозі слідують через поселення:

• Гізель,
• Даргавс,
• Джимара

до розвалин селища геологів у верхів'ях річки Гізель-дон, у 7 км вище села Джимара. Під'їзд займає 2 год 30 хв. Перший бівуак розташовують на місці колишнього селища геологів.

II день. У цей день належить:

• Пройти від селища через язик Мідаграбинського льодовика у його верхів'я.
• Піднятися до місця бівуаку біля основи західного ребра Джимарай-хох.

Набір висоти цього дня близько 1 км.

Від селища геологів треба рухатися по колись добре витоптаній стежці, крутими серпантинами набираючій висоту, по правому (орографічно) березі. Високо над заплавою річки стежка перетинає кілька балок і виводить до грандіозних «баранячих лбів», якими пробита в'ючна дорога. Через 1,5–2 год після виходу з бівуаку, минаючи «баранячі лоби», стежка виводить на осипний схил, де й губиться.

Звідси добре видно попереду в півкілометрі язик Мідаграбинського льодовика, на який можна виходити:

• цим же схилом із рубкою сходів, або
• що простіше, — перейти на протилежний берег річки, піднятися на 100 м по осипу, траверсувати осипні схили і вийти на лівобережну морену льодовика, яка невдовзі виведе на його поверхню.

Льодовик тут спокійний, безпечний. Рухатися треба льодовиком до повороту його на схід і, слідуючи його повороту, дотримуючись середньої морени льодовика, — у східному напрямку, у верхів'я. Перехід від язика до масиву Джимарай-хох займе часу близько 3 год.

Орєнтиром служить західне ребро Джимарая. Порівнявшись із вершиною Мідаграбин-хох на льодовику, необхідно зв'язатися, оскільки льодовик тут сильно розчленований.

Осипи основи ребра і снігові схили виводять через 400 м на лінію ребра, за грандіозний скельний «палець», біля якого викладена майданчик для нічлігу. Тут розташовують другий бівуак.

III день. Вихід із бівуаку ранній. За день належить пройти ребро, піднятися на вершину і організувати бівуак у мульді на стику північного гребеня і західного ребра.

На 300 м угору йдуть по 40°-ному осипному, а потім сніговому схилу праворуч від лінії ребра. Повернувши ліворуч, піднімаються на лінію ребра по льодовому кулуару із вмерзлими в його ложе камінчиками; довжина його 25 м, крутість 40–45°; проходиться кулуар із поперемінною страховкою.

Далі шлях проходить по ребру, складеному зруйнованими, середньої складності скелями ефузивного походження впереміш із льодово-сніговими підйомами. Крутість скель місцями досягає 70°, а льодових підйомів — 50°. На скелях і льоду обов'язкова поперемінна страховка, льодові ділянки проходять на кішках. Ідуть переважно по лінії ребра, іноді оминаючи невеликі «жандарми» як ліворуч, так і праворуч. Подолавши крутий — від 45° до 55° — льодовий підйом завдовжки до 100 м (лід прикритий дуже тонким шаром снігу!), виходять до основи першої скельної стіни. Льодова ділянка проходиться на кішках із крюковою (скельною та льодовою) страховкою.

Перша скельна стіна заввишки близько 100 м і крутістю до 60° долається «в лоб» із крюковою страховкою (3–4 крюка). На стіні багато «живих» каменів, скелі непрочні. По вузькому сніговому гребінцю завдовжки 7 м виходять до основи другої скельної стіни, більш крутої та високої (близько 150 м). Долати стінку слід рухаючись прямо вгору. Страховка крюкова, скелі досить складні.

Пройшовши стіну, виходять до снігово-льодової мульди в місці стику північного гребеня Джимарая та його західного ребра. Мульда широка і захищена від вітру

• із заходу й півдня — скелями,
• зі сходу й півночі — сніговими надувами.

Тут має сенс організувати третій бівуак, вирубуючи майданчик у льоду. Проходження ребра від другого бівуаку до мульди зажадає часу близько 8–9 год.

Цього ж дня можна зійти на вершину і повернутися на третій бівуак. Маршрут гребеневий, на південь, слідуючи підйомів грандіозного північного гребеня вершини. На схід масив утворює двокілометрову стіну, на захід — стіни і круті льодові схили на льодовик Мідаграбин. Величезні карнизи, що навісають на схід, вимагають від підкорювачів обережності! Два підйоми гребеня являють собою льодові стінки, перша — заввишки 15 м і крутістю 60°, друга — заввишки 10 м і крутістю 50°. Подолавши стіни на передніх зуб'ях кішок із поперемінною страховкою (можлива рубка сходів), виходять на широкий, снігово-льодовий гребінь, що виводить на вершину. Від бівуаку до вершини близько 1,5 год роботи.

З вершини Джимарай-хох, що не має собі рівних за висотою (крім Казбека), до вершин Безенгійського району відкривається приголомшлива панорама Східного і Центрального Кавказу.

Спуск із вершини повністю збігається з маршрутом підйому, як до третього бівуаку, так і по західному ребру на льодовик Мідаграбин.

IV день. Спуск із третього бівуаку на льодовик займає 6 год. Далі знайомим маршрутом група цього ж дня спускається через «баранячі лоби» до розвалин селища геологів (2 год 30 хв – 3 год), звідки автомашиною можна повернутися до м. Орджонікідзе за 2 год 30 хв.

Складний і цікавий маршрут по льодово-скельному західному ребру на найвищу вершину Північної Осетії — Джимарай-хох (4778 м) із перепадом висот маршруту понад кілометр слід віднести до 4А–4Б категорії складності.

Опис склав(Р. Проскуряков).

Спорядження, рекомендоване для групи в 4 чол: Не більше 6 чол

1. Мотузки — 2 шт. × 40 м
2. Крюки скельні — 10 шт.
3. Крюки льодові — 3 шт.
4. Кішки — 4 пари
5. Карабіни — 8 шт.