Зві­t

про пер­шо­про­ход­ження ма­р­шру­ту на ве­р­ши­ну Чан­ча­хи 4461 м по цен­тру Пів­ніч­ної стi­ни (пе­ред­ба­ча­єть­ся 6А кат. скл.) ко­ман­ди Сум­ської об­ла­сної ФАіС з 3 по 11 лю­то­го 2014 р.

Ка­пі­тан ко­ман­ди: Ро­шко В. І.

Тре­нер ко­ман­ди: Ми­тю­хін Ф. П.

Су­ми — 2014

Ад­ре­си:

Тре­нер Ми­тю­хін Федір Пет­ро­вич 40004, м. Су­ми, вул. Ме­тал­лур­гів, 14/67 т. дом. +38 (050) 634-34-34 т. роб. 8 (0542) 61-99-64

Ру­ко­во­ди­тель Ро­шко Вла­ди­мир Іва­но­вич

40024, м. Су­ми, вул. Про­ко­ф'є­ва, д. 31/1, кв. 6 тел.: +38 (050) 965-76-37 Визна­чен­ня ви­сот виз­на­ча­лось за до­по­мо­гою аль­ті­мет­ра; кру­тиз­на виз­на­ча­лась ві­зу­аль­но і в про­гра­мі AutoCAD.

Па­спорт під­йо­му

1. Клас підйо­му — зимовий.
2. Рай­он підйо­му — Кавказ, Цей­ське уще­ли­на.
3. Ве­р­ши­на Чан­ча­хи (4461 м) по цен­тру Пів­ніч­ної сті­ни.
4. Пе­ред­ба­ча­єть­ся — 6А кат. тр., пе­р­шо­про­ход­ження.
5. Пе­ре­пад ви­сот ма­р­шру­ту — 940 м.

ос­но­вної ча­сти­ни — 730 м. Про­тяж­ність ма­р­шру­ту — 1065 м ос­но­вної ча­сти­ни — 745 м Про­тяж­ність ді­ля­нок:

• 6-й кат. тр. — 265 м (з них ІТО — 253 м)
• 5-й кат. тр. — 230 м (з них ІТО — 25 м)

Се­ред­ня кру­тиз­на ма­р­шру­ту — 60°, Се­ред­ня кру­тиз­на сті­н­ної ча­сти­ни ма­р­шру­ту — 70°.

6. За­би­то крю­ків:

Скаль­них 127, Шля­м­бур­них 5 (з них 3 для плат­фо­р­ми), За­кла­д­них еле­мен­тів 76, Льодо­вих 32.

7. Хо­до­вих го­дин ко­ман­ди — 33 ч, 6 днів (з них 3 дні об­ро­б­ки).
8. Ні­ч­лі­ги: 2 но­чівлі на сті­ні — в плат­фо­р­мі (під час об­ро­б­ки в па­лат­ці під сті­ною).
9. Ру­ко­во­ди­тель: Ро­шко Вла­ди­мир Іва­но­вич — МСМК

Учас­ни­ки: Вен­сла­во­в­ський Дми­тро Олек­сан­дро­вич — МСМК, Шим­ко Ми­ко­ла Ми­ко­ла­йо­вич — КМС, Ми­рон­чак Ми­ха­й­ло Ва­ди­мо­вич — КМС

10. Тре­нер: Ми­тю­хін Фе­дір Пет­ро­вич — МС, ЗТУ.
11. Ви­хід на ма­р­ш­рут:

9 лю­то­го 2014 р. (3, 4, 8 лю­то­го — об­ро­б­ка), ве­р­ши­на — 11 сер­п­ня 2014 р., по­ве­р­нення в БЛ — 11 сер­п­ня 2014 р.

За­галь­не фо­то ве­р­ши­ні. в. Чан­ча­хи (4461 м)

Ри­со­ва­ний про­філь ма­р­шру­ту

Ко­рот­кий огляд рай­о­ну під­йо­му

Цей­ський льодо­вик з трьох сто­рін ото­че­ний го­р­ни­ми хреб­та­ми, які ут­во­рю­ють Вели­ку Цей­ську під­ко­ву. Під­ко­ва по­чи­на­єть­ся ска­лою Мо­нах, що під­ні­ма­єть­ся над лі­сом бі­ля впа­дін­ня рі­чки Сказ­дон в Цей­дон. Тут роз­а­шо­ва­ні аль­п­ла­гер «Цей» і КСП Цей­ського рай­о­ну.

Від Мо­на­ха скаль­ний гре­бінь з об­лід­ні­лим в­злі­том ве­р­ши­ни Каль­берг під­ні­ма­єть­ся до ву­зло­вої ве­р­ши­ни Каль­пер­ського хреб­та — Адай, про­хо­дя­чи уз­довж схід­ної сто­ро­ни Цей­ського льодо­ви­ка.

Від Адая під­ко­ва про­до­в­жу­єть­ся Каль­пер­ським хреб­том з ве­р­ши­на­ми Заром­аг, Рон­кет­ті і пе­ре­хо­дить у Схід­ний гре­бінь ву­зло­вої ве­р­ши­ни Го­ло­в­но­го хреб­та — Мамі­сон.

Не­ве­ли­кий схід­ний від­рі­г Мамі­со­на з пі­ка­ми Ні­ко­ла­є­ва і Хі­цан роз­ді­ляє ве­р­хів'я Цей­ського льодо­ви­ка на Пів­ніч­ну і Пів­ден­ну гі­лки.

Від Мамі­со­на Вели­ка Цей­ська під­ко­ва про­хо­дить по Го­ло­в­но­му хреб­ту з ве­р­ши­на­ми:

• Чан­ча­хи
• Бу­бі­с

і об­ме­жує ве­р­хів'я Пів­ніч­ної гі­лки Цей­ського льодовика­.

Пі­ра­мі­да Чан­ча­хи (4461 м), од­на з най­більш склад­них ве­р­шин Кав­ка­зу, роз­та­шо­ва­на в Го­ло­в­но­му хре­б­ті, між ву­зло­ви­ми ве­р­ши­на­ми Мамі­сон на схо­ді і Бу­бі­сом на за­хо­ді.

На пів­день до льодовиків Тбі­лі­за і Чан­ча­хи з ве­р­ши­ни і її до­в­го­го Пів­ден­но­го греб­ня спус­ка­ють­ся льодо­-сні­го­ві ла­ви­но- і кам­не­па­до­не­без­печ­ні схи­ли.

Над Пів­ніч­ною гіл­кою Цей­ського льодовика­ Чан­ча­хи під­ні­ма­єть­ся від­ве­сни­ми скаль­ни­ми бастіонами Пів­ніч­ної сті­ни, «від­кри­тої» для аль­пі­ні­стів гру­пою В. Аба­ла­ко­ва.

По Пів­ніч­ній сті­ні Чан­ча­хи, як і по Пів­ден­них схи­лах, ча­сто йдуть кам­не­па­ди.

За­хід­ну час­ти­ну Вели­кої Цей­ської під­ко­ви скла­дає Цей­ський хре­бет, що про­тяг­нув­ся від Бу­бі­са уз­довж пів­ніч­но-за­хід­ної сто­ро­ни Цей­ського льодовика­. Ве­р­ши­ни Вели­кої Цей­ської під­ко­ви до­бре осво­є­ні аль­пі­ні­ста­ми і ча­сто ними від­ві­ду­ють­ся.

Під­хід під в. Чан­ча­хи в літ­ню по­ру за­й­має при­близ­но 8–10 год. Взи­мку під­хід під го­ру ло­гіч­но роз­би­ти на два дні:

• 1-й день: під­хід на Ні­ко­ла­є­в­ську хи­жи­ну — за­й­має 6–9 год;
• 2-й день: під­хід в Пів­ніч­ний цирк під Чан­ча­хи — за­й­має 4–5 год.

Взи­мку клі­мат дуже су­во­рий — силь­ні мо­ро­зи і дмуть ура­ган­ні ві­три. На сті­ні зов­сім не з'яв­ля­єть­ся со­нце. Тро­хи освіт­лю­єть­ся тіль­ки ве­р­ши­на го­ри. В зим­о­ву по­ру ма­р­шру­ти по Пів­ніч­ній сті­ні до­стат­ньо без­печ­ні.

По­д­роб­ний опис ма­р­шру­тів і під­хо­дів мож­на зна­й­ти в кни­зі А. Ф. На­у­мо­ва «Ка­ра­у­гом, Ди­го­рія, Цей».

Так­тич­ні дії ко­ман­ди

01.01.14. За­бро­ска ван­та­жів і но­чів­ля на Ні­ко­ла­є­в­ській хи­жи­ні. Під­хід від а/л «Цей» до Ні­ко­ла­є­в­ської хи­жи­ни за­й­няв 9 год. Ду­же ба­га­то сні­гу. Йшли в сні­го­сту­пах. 02.01.14. Спуск вниз і від­по­чинок в а/л «Цей». 01.02.14. За­бро­ска що за­ли­ши­в­ся ван­та­жу на Ні­ко­ла­є­в­ську хи­жи­ну. 02.02.14. За­бро­ска час­ти­ни ван­та­жів в Пів­ніч­ний цирк Цей­ського льодовика­. Вста­нов­ка АВС під сті­ною Чан­ча­хи. По­го­да яс­на, але ду­же хо­лод­но. Тем­пе­ра­ту­ра вночі в па­лат­ці ниж­че −20°C. 03.04.14. Двій­ка Рош­ко — Шим­ко об­ро­б­ляє ма­р­шрут. На ді­лян­ці R0–R1 берг­шрунд до­ве­лось по­до­ла­ти, роз­ко­пу­ю­чи пе­ред со­бою тран­шею ла­вин­ною ло­па­тою. На ска­лах ба­га­то сні­го­вих «гри­бів», які усклад­ню­ють рух. Цього дня вда­лось об­ро­би­ти 120 м. Двій­ка Вен­сла­во­в­ський — Ми­рон­чак спусти­лась на Ні­ко­ла­є­в­ську хи­жи­ну за ван­та­жем що за­ли­ши­в­ся. По­го­да яс­на, але силь­ний мо­роз. На сті­ну зо­всім не по­па­дає со­нце. 04.02.14. Рош­ко — Шим­ко, об­ро­б­ка. Цього дня об­ро­б­ля­ли 90 м склад­них скал, про­й­шли один з ключо­вих ді­ля­нок R3–R4. По­го­да яс­на, але силь­ний мо­роз. Вночі під­няв­ся ура­ган­ний ві­ter.

5 лю­то­го 2014 р. Не­по­го­да. Ура­ган­ний ві­ter.

6 лю­то­го 2014 р. Не­по­го­да. Ура­ган­ний ві­ter. Ко­ман­да спусти­лась на Ні­ко­ла­є­в­ську хи­жи­ну.

7 лю­то­го 2014 р. Не­по­го­да. Силь­ний мо­роз, ві­ter.

8 лю­то­го 2014 р. Шим­ко — Ро­шко, об­ро­б­ка. Цього дня об­ро­б­ля­ли 140 м і ви­й­шли на «льодо­ве по­ле». Моту­з­ку за­кре­пи­ли на R7, спра­ва ду­же до­бре ви­дно пе­р­шу но­чів­лю з ма­р­шру­ту По­по­ва. Вен­сла­во­в­ський — Ми­рон­чак зде­ла­ли ван­та­ж­ну хо­д­ку — за­бро­си­ли на R7 ос­но­в­ну час­ти­ну ван­та­жів і плат­фо­р­му. По­го­да яс­на, мо­роз тро­хи спав.

9 лю­то­го 2014 р. Від­рив всієї ко­ман­ди. Рух по (льодо­во­му по­лю) до­зво­лив знач­но при­ско­ри­ти­ся. Вну­тріш­ній кут — ку­лу­ар ви­явив­ся склад­ні­шим, ніж пе­ред­ба­ча­ло­ся. Ді­лян­ка R11–R12 — один з клю­чо­вих на ма­р­шру­ті. Мі­сце під но­чів­лю знай­шли тіль­ки до 18:00. О 20:00 по­ві­си­ли плат­фо­р­му. Цього дня, кро­мі об­ро­б­ле­них мо­ту­зок, вда­лось прой­ти ще 245 м. По­го­да до­бра.

10 лю­то­го 2014 р. Вен­сла­во­в­ський — Ми­рон­чак, об­ро­б­ка. Про­ві­си­ли 130 м. Но­чів­ля в то­му ж міс­ці в плат­фо­р­мі на R12. По­го­да до­бра.

1.02.14. З 9:00 по­ча­ли під­йом по об­ро­б­ле­них пе­рі­лах. До 11:00 ви­й­шли на гре­бінь — R16. На гре­б­ні за­ли­ши­ли ос­но­в­ний ван­таж і до 13:00 бу­ли на ве­р­ши­ні Чан­ча­хи. Спо­чат­ку спуск пла­ну­ва­ли по За­хід­но­му гре­б­ню на пе­ре­вал Цей–Тбі­лі­з­ський, але по­га­ний стан гре­б­ня і важ­кі бау­ли вне­сли ко­ре­кти­ви. При­й­ня­ли рі­шен­ня спу­ска­ти­ся по шля­ху під­йо­му. О 14:00 по­ча­ли спуск, і о 18:30 бу­ли вни­зу бі­ля па­ла­ток. Цього ж дня спусти­лись на Ні­ко­ла­є­в­ську хи­жи­ну.

2.03.14. Спуск всіх учас­ни­ків екс­пе­ди­ції в а/л «Цей».

| :--: | :--: | :--: | :--: | :--: | :--: | :--: | :--: | | - | 7 | --- | | | | | | | -- | 1 | --- | | R16–R17 | 300 м | 40° | III | | | | | R15–R16 | 35 м | 50° | III | | | --- | 5 | 2 | | | | | | | -- | 3 | 3 | | R13–R14 | 10 м 15 м 20 м | 75° 65° 60° | VI

V
V + | | -- | 10 | 2 | | R12-R13 | 35 M
15 M | $\begin{gathered} 90^{\circ} \\ 80^{\circ} \end{gathered}$ | VI+, A2
VI+, A1-A2 | | 3 | 5 | 2 | | R11-R12 | 10 M
10 M
30 M | $\begin{gathered} 65^{\circ} \\ 90^{\circ} \\ 80^{\circ} \end{gathered}$ | $\begin{aligned} & \mathrm{V}+ \\ & \mathrm{VI}_{+}, \\ & \mathrm{A} 2 \\ & \mathrm{VI}, \\ & \mathrm{A} 2 \end{aligned}$ | | --- | 5 | --- | | R10-R11 | 45 M | $75^{\circ}$ | $\mathrm{V}+$ | | --- | 2 | 3 | | 45 M | $60^{\circ}$ | IV | |

Опис ма­р­шру­ту по ді­лян­ках

Мар­шрут про­хо­дить по цен­тру Пів­ніч­ної сті­ни в. Чан­ча­хи між ма­р­шру­та­ми Ко­ра­блі­на і По­по­ва. По­ча­ток в 150 м пра­в­і­ше ве­ли­ко­го чор­но­го вну­тріш­ньо­го ку­та, в міс­ці, де берг­шрунд впритул під­хо­дить до сті­ни.

За­га­ль­ний на­пря­мок:

• ши­ро­кий вну­тріш­ній кут, зали­тий льодом в ниж­ній час­ти­ні сті­ни (до­бре ви­дно в по­чат­ку сні­го­во­го схи­лу);
• орієн­тир — пра­ва час­ти­на цен­траль­но­го сніж­ни­ка.

В літ­ню по­ру го­да ма­р­шрут мо­же бу­ти об'єк­тив­но не­без­печ­ним.

За тех­ніч­ною склад­ні­стю ма­р­шрут, прой­де­ний ко­ман­дою, не від­стає від ма­р­шру­ту Руч­кі­на по Пів­ніч­ній сті­ні на пік Ві­ль­на Ко­ре­я (6А).

R0–R1. По сні­го­во­му схи­лу підій­ти під берг­шрунд. По­до­ла­ти його і далі вго­ру по кру­то­му сні­го­во­му схи­лу до скал. Далі рух впра­во вго­ру — під­ня­ти­ся на «сні­го­вий гриб», по ньо­му тра­верс 5 м впра­во і вго­ру на ска­ли. Ви­йти на ву­зь­ку по­лоч­ку і по ній тра­вер­сом впра­во 5 м до по­чат­ку вну­тріш­ньо­го ку­та — ка­мі­на.

Тут зру­ч­но зро­би­ти стан­цію (як­що не­має сні­го­па­ду). При сні­го­па­ді стан­цію кра­ще і без­печ­ні­ше зро­би­ти в по­чат­ку ву­зь­кої по­лоч­ки.

• 20 м, 45°
• 35 м, VI, 80°, A1

R1­–­R2. Спо­чат­ку вго­ру по вну­тріш­ньо­му ку­ту — ка­мі­ну, за­ли­то­му льодом, за­тим по кру­то­му льодо­во–сні­го­во­му схи­лу підій­ти під ска­ли. Стан­ція.

• 5 м, V+, 70°, A1
• 30 м, V, 60°
• 10 м, IV, 55°

R2­–­R3. Вго­ру по глу­хих щі­ли­нах під­ня­ти­ся на рі­вень ву­зь­кої по­лки, що йде впра­во. Пе­рей­ти на по­лоч­ку і по ній впра­во 7 м. Не дій­шов­ши до на­вис­нен­ня, ру­ха­ти­ся стро­го вго­ру по кру­тих ска­лах, що че­ре­ду­ють­ся на­хи­ле­ни­ми, за­ли­ти­ми льодом по­лка­ми. Підій­ти під по­ча­ток ву­зь­ко­го ка­мі­на, за­ли­то­го льодом. По ньо­му вго­ру до ви­по­ло­же­н­ня. Че­рез 3–5 м є шлям­бур. Стан­ція.

13 м, VI, 75°, A2; 7 м, IV (тра­верс по по­л­ці); 40 м, VI, 80°, A1–A2.

R3–R4. Один з ключо­вих ді­ля­нок! Ру­ха­ти­ся вго­ру по сті­ні. За­тим пе­рей­ти влі­во во вну­тріш­ній кут. По вну­тріш­ньо­му ку­ту вго­ру на ІТО, пе­ре­ва­ли­ти на­вис­нен­ня і ви­йти на більш по­ло­гі ска­ли, але зі знач­но збі­д­не­ним рельє­фом. Че­рез 5–7 м є шлям­бур. Стан­ція.

• 15 м, V+, 75°, A1
• 20 м, VI+, 85°, A2
• 5 м, V+, 60°, A2

R4–R5. Від стан­ції спо­чат­ку вго­ру че­рез «скаль­ну сту­пінь», за­тим пра­ві­ше че­рез вну­тріш­ній кут ви­йти на кру­ту сні­го-льодо­ву по­лку. Стан­ція на ска­лах.

35­м, V, 70­°, іноді A1. 10­м, IV, 40­°. R5–R6. Влі­во — вго­ру 10­м, а за­тим стро­го вго­ру в на­пря­мі до кру­тої «льодо­вої со­су­ль­ки». Ста­ція спра­ва на ска­лах. 10 м, V, 55­°; 35­м, V, 80­°. R6–R7. Від ста­ції тро­хи влі­во і вго­ру по кру­тій льодо­вій со­су­ль­ці ви­йти на більш по­ло­ге «льодо­ве по­ле». 20­м, VI, 85­°; 30­м, IV, 60­°. R7–R10. Вго­ру по «льодо­во­му по­лю». Підій­ти до пра­во­го ка­мі­на — ку­луа­ру, за­ли­то­го льодом. По ка­мі­ну 5­м склад­ним ла­зан­ням на не­ве­ли­ку по­л­ку. Ста­ція

145 м, IV, 55°; 5 м, VI, 80°. R10–R11. Вго­ру по ка­мі­ну — ку­луа­ру 45 м. 45 м, V+, 75°. R11–R12. Один з клю­чо­вих ді­ля­нок! Вго­ру по ка­мі­ну, підій­ти під кру­ту скаль­ну сті­ну. Далі ку­лу­ар роз­дво­ю­єть­ся (че­рез 70 м вони зно­ву з'єд­ну­ють­ся) і ста­є знач­но ву­ж­чим. Ми йшли влі­во. Стан­ція на кру­тій сті­ні під на­вис­нен­ням. Тут ви­сі­ла на­ша плат­фо­р­ма. За­би­то два шлям­бу­ри і один спіт. (До стан­ції до­во­дить­ся під­хо­ди­ти че­рез «жи­вий» ба­га­то­тон­ний блок. Є від­чут­тя, що на­ван­та­жи­в­ши його, в літ­ню по­ру він рух­не). 10 м, V+, 65°; 10 м, VI+, 90°, A2; 30 м, VI, 80°, A2. R12–R13. Вго­ру по вну­тріш­ньо­му ку­ту на ІТО. Піс­ля на­вис­нен­ня ви­йти на со­суль­ку. Стан­ція на ви­по­ло­же­н­ні. 35 м, VI+, 90°, A2; 15 м, VI, 80°, A1–A2.

R13–R14. Вго­ру по пли­ті 10 м, за­тим впра­во-вго­ру пе­ре­ва­ли­ти че­рез фір­но­вий гре­бінь — на­дув. І далі вго­ру фірн — мікст.

• 10 м, VI, 75°;
• 15 м, V, 65°;
• 20 м, V+, 60°.

R14–R15. Впра­во-вго­ру по льо­бам 5 м, за­тим вго­ру по щі­ли­нах. Пе­рей­ти вго­ру влі­во по вну­тріш­ньо­му ку­ту 35 м, спо­чат­ку 80°, по­ступово ви­по­ло­жуєть­ся до 60°.

• 5 м, V+, 70°;
• 10 м, VI, 90°, A2;
• 35 м, VI, 70°.

R15–R16. Від стан­ції вго­ру в на­пря­мі по­ни­жен­ня в гре­б­ні. В по­чат­ку по льодо­во-сні­го­во­му схи­лу, за­тим по ду­же зруй­но­ва­них ска­лах ви­йти на гре­бінь.

• 35 м, III, 50°.

R16­–­R17. Далі по зас­ні­же­них ска­лах За­хід­но­го гре­б­ня, що че­ре­ду­ють­ся по­л­ка­ми і сті­нка­ми, ви­йти на ве­р­ши­ну Чан­ча­хи.

• 300 м, III­–­IV, 40°.

Про­то­кол

Ра­зор під­йо­му, здійс­не­но­го ко­ман­дою Сум­ської об­ла­сної ФАіС, а/к «Су­ми» в рам­ках Че­мпі­о­на­ту Укра­ї­ни 2014 р. по аль­пі­ніз­му в зим­о­во­му кла­сі на в. Чан­ча­хи по цен­тру Пів­ніч­ної сті­ни 6Б кат. скл., пе­р­шо­про­ход­ження.

з 3 по 11 лю­то­го 2014 р.

13 лю­то­го 2014 р. Склад ко­ман­ди:

1. Рош­ко В.І. — МСМК, ру­ко­во­ди­тель.
2. Вен­сла­во­в­ський Д.А. — МСМК.
3. Шим­ко М.М. — КМС.
4. Ми­рон­чак М.В. — КМС.

Ро­з­бір про­во­дить стар­ший тре­нер, що ви­пус­кає УТС Сум­ської об­ла­сної ФАіС — МС, ЗТУ Ми­тю­хін Ф.П.

На ро­з­бо­рі при­сут­ні: Вен­сла­во­в­ський А.Н., КМС — на­чаль­ник ря­ту­валь­но­го за­го­ну.

Ми­тю­хін Ф.П. Ко­ман­да а/к «Су­ми» здій­сни­ла пе­р­шо­про­ход­ження на в. Чан­ча