Паспорт сходження

1. Клас сходження: технічний.
2. Район сходження: Кавказ, «Цей».
3. Вершина, її висота; маршрут сходження: г. Чанчахи-хох, 4450 м, ПС стіна (першопроходження).
4. Передбачувана категорія складності: 5Б кат. скл.
5. Характеристика маршруту: перепад висот — 1000 м, середня крутість — 68°, протяжність ділянки — 5–6 км, тр. — 800 м.
6. Забито крюків: для страховки, для створення ІТО: скельних — 153, для створення ІТО — 8, льодових — 0, шлямбурних — 0.
7. Кількість ходових годин — 46.
8. Кількість ночівель та їх характеристика: лежачих — 2, сидячих — 1.
9. Прізвище, ім'я та по батькові керівника, учасників та їх кваліфікація: Голощапов Віктор Михайлович, КМС — керівник Гончаров Петро Степанович, МС СРСР — учасник
   • Бабицький Олександр Володимирович, МС СРСР — учасник
   • Овчаренко Валерій Давидович, МС СРСР — учасник
   • Артеменко Григорій Петрович, КМС — учасник
   • Тарасенко Віктор Володимирович, КМС — учасник
10. Тренер команди — Засл. тренер УРСР Мацевий Ю.М.
11. Дата виходу на маршрут і повернення: 18 липня 1980 р. — вихід з плато Пд. цирку Цейського льодовика, 21 липня 1980 р. — повернення на плато Пд. цирку Цейського льодовика.

Фото-4, 13 червня 1983 р. Об'єктив Індустар-52. Відстань — 2,5 км. № зйомки — 4. Висота зйомки — 4600 м.

ФОТОПАНОРАМА РАЙОНУ

1. Кізель, 1934 р., м-т 4А кат. скл.
2. Боліжевський, 1964 р., м-т 5А кат. скл.
3. Полєвой, 1964 р., м-т 5Б кат. скл.
4. Русяєв, 1983 р., м-т 5Б кат. скл.
5. Григоренко-Пригода, м-т 5Б.

Профіль маршруту (знятий з г. Мамісон). Профіль бастіону, знятий телеоб'єктивом, наведено нижче (стор. 27).

19–20 17–18 15 13

Профіль маршруту (знятий з г. Бубіс-Хох).

Таблиця

основних характеристик маршруту сходження на вершину Чанчахи по лівому бастіону ПС стіни

Коротке пояснення до таблиці

Початок маршруту — з плато Пд. цирку Цейського льодовика, навпроти скельного острова, розташованого в 50 м вище бергшрунда (R0–R1). Виходити слід рано, оскільки на цій ділянці і ділянці R2–R3 можливе падіння каміння зверху. На R3–R4 рух по верхній кромці великого сніжно-льодового плями. У кінці ділянки під нависаючими скелями місце бівуака, тут же 1-й контрольний тур маршруту. З бівуака повернутися на 15–20 метрів назад і рухатися вгору і дещо вправо по стіні (R4–R5). Через 50 м починається крутий камін, стіни якого монолітні, але у дні багато непрочно лежачих каменів (R5–R6). У кінці R5 і R6 ділянок є невеликі полочки, але можливість ночівлі на них сумнівна через небезпеку падіння каміння зверху. Далі рух прямо вгору по крутим мокрим скелям (R6–R7). Через 25 м починається нависаюча 10-метрова ділянка із широкою розщілиною. Рух вгору прямо по ній (R7–R8). Після розщілини перехід у вертикальний 10-метровий камін (R8–R9) між відколом скелі і стіною. Наверху каміна перемичка, на ній 2-й контрольний тур. Звідси рух по стіні прямо вгору, з невеликим відхиленням вліво (R9–R10). Загальний напрямок руху — у напрямку внутрішнього кута, утвореного Чорною вертикальною жилою і гранітом (R10–R11). По внутрішньому куті тече вода. Проходиться він із використанням штучних точок опори. Верхня частина внутрішнього кута нависає (R11–R12), тут також потрібні драбини. Крюки йдуть добре, можна використовувати закладки малих і середніх розмірів. Скелі міцні. Пункти страховки незручні. Ділянка R12–R13 є крутою, складною стіною, що виводить на верх бастіону. Тут складений третій контрольний тур. Від нього рухатися вгору 50 м (R13–R14), потім вправо-вгору (R14–R15) під підставу правого чорного гребінця. Тут зручне і безпечне місце для ночівлі. Далі рух по складних (4–5 кат. тр.) скелях правого гребінця (R15–R16) до його злиття з лівим, потім знову-таки по гребню (R16–R17) до сніжно-льодової перемички (R17–R18). Від неї по скельним кулуарам і короткому вершинному гребню — вихід на вершину. Слід зазначити, що верхня третина маршруту (ділянки R13–R20) складена з менш міцних, зруйнованих скель. Тому слід рухатися по гребневих ділянках з максимальною обережністю.