Паспорт сходження

I. Клас сходження: Технічний 2. Район сходження: 2.7 3. Вершина: Мала Сонгути 3800 м по Центральному контрфорсу Північної стіни 4. Запропонована категорія складності: 4А 5. Характер маршруту: Перепад висот 500 м, середня крутість 70–75°. Довжина ділянки: II – 60 м, III – 260 м, IV – 290 м, V – 25 м 6. Забито крюків: Для страховки: Скельних — 16 Шлямбурних — 0 Льодових — 1 Для створення ІТО: Скельних — 2 Шлямбурних — 0 Льодових — 0 7. Кількість ходових годин: 8 год 8. Нічліжок: Немає 9. П. І. Б. керівника і учасників і їх спортивна кваліфікація: Керівник — Шило Олег Леонідович, КМС Бондаренко Микола Григорович — 1-й сп. розряд Смирнов В'ячеслав Олександрович — 1-й сп. розряд 10. Тренер команди: Акрітов Іван Панайотович II. Дата виходу на маршрут і повернення: Вихід із табору — 23 серпня 1979 р. Вихід на вершину — 24 серпня 1979 р. Повернення в табір — 27 серпня 1979 р.

Маршрут 3А (2.7.106) Маршрут 4Б (2.7.107) Маршрут першопроходження

Опис маршруту на вершину М. Сонгути по Центральному контрфорсу Північної стіни

Орієнтовно 4А кат. скл.

З бівуака біля Турього озера під льодовиком М. Сонгути по лівобережній морені (за ходом) піднятися до язика льодовика. Перетинаючи льодовик зліва направо, підійти під підніжжя Центрального контрфорса. По льодово-сніжному схилу (R0–R1) підійти до бергшрунду. Бергшрунд долати в найнижчій частині скель контрфорса (R1–R2). Бергшрунд долається зі спуском униз приблизно 3 м, траверс уліво – 3–4 м і по льодовій стінці вихід на скелі. Страховка через льодові крюки.

По зруйнованих скелях середньої складності, що переходять у верхній частині в монолітні загладжені плити (R2–R3), рухатися в напрямку першого малого бастіону — «рогатки». Живі камені, крюкова страховка. По внутрішньому куті з монолітними плитами і з великою кількістю зачіпок пройти між «горбами» рогатки і вийти на праве плече бастіону-рогатки. На плечі контрольний тур (R4–R5).

Потім по скельних осипних полицях (R5–R6) правого боку гребеня контрфорса вийти на гребінь (R6–R7). По скелях середньої складності гребеня підійти під внутрішній кут (R7–R8). По внутрішньому куті з монолітними стінами (скелі вище середньої складності, крюкова страховка) підійти під підніжжя бастіону. Підніжжя бастіону проходить по вертикальній вузькій щілині з нависанням у нижній частині (R8–R9, R9–R10).

Далі по щілині (R10–R11) і монолітним скельним полицям (R11–R12) (живі камені) підійти під відкол. Монолітну гладку плиту зі щілиною (R12–R13) обходити зліва по гладкій похилій плиті з тріщиною (крюкова страховка), що виходить на полицю під «чорним внутрішнім кутом» (R13–R14) — ключове місце маршруту. «Чорний внутрішній кут» долати прямо в лоб по нависаючій у нижній частині ділянці з використанням штучних точок опори (крюкова страховка).

Далі по каміні (R14–R15) з монолітними зализаними скелями — вихід на бастіон. На бастіоні другий контрольний пункт. По скельних полицях (R15–R16) і гладкій похилій плиті (R16–R17) підійти під стінку зліва від каміна з чорними стінами. Стінку (R17–R18) долати в лоб по скелях вище середньої складності (крюкова страховка).

Потім по монолітних похилих плитах (R18–R19) підійти під підніжжя Західної вежі (на плитах багато вільно лежачих каменів). По неявно вираженій скельній полиці (сильно зруйновані скелі, R19–R20) — важким траверсом уліво — вихід на перемичку між вершиною М. Сонгути і Західною вежею.

По гострому скельному гребеню (R20–R21) з великою кількістю зачіпок — вихід на вершину.

Спуск по Східному гребеню за маршрутом 3А кат. скл. Тривалість маршруту від бівака на Турьому озері – 10–12 год.