Без назви

75. Гла­вна Дихтау по Централь­но­му Півден­но­му контрфорсу — 5А кат. скл. (Л. Алекса­шин, В. Коп­тєв і Ю. Мі­нін — 1 сер­пня 1959 р.).

Шлях від альпла­ге­ря «Бе­зе­нгі» до ви­хід­но­го бівуаку на оси­п­но­му греб­ені під Південною сті­ною вер­ши­ни Гла­вна Дихтау див. в опи­сан­ні 73.

З оси­п­но­го греб­ня:

• 170 м на сні­жне пла­то вго­ру — влі­во
• далі по ске­льно — сні­ж­но­му кулуа­ру підйом на ши­ро­ку оси­п­ну по­ли­цю, що про­хо­дить уз­довж всієї Південної сті­ни мас­иву Дихтау

По по­ли­ці:

• уп­ра­во за пра­вий контрфорс Півден­но — За­хід­но­го греб­ня
• по­тім влі­во і вго­ру — уп­ра­во по ши­ро­ко­му льодо­во — сні­ж­но­му кулуа­ру (камне­пади!)
• через 80–100 м ви­хід на ске­лі лі­вої сто­ро­ни Централь­но­го Півден­но­го контрфор­са вер­ши­ни Гла­вна Дих­тау, ви­ще не­ве­ли­ко­го сні­ж­но­го схи­лу

На­да­лі:

• по за­гла­дже­них 50-мет­ро­вих важ­ких і 70-мет­ро­вих руй­но­ва­них ске­лях се­редньої важ­кос­ті (крю­чо­ва стра­хо­вка!) підйом на Централь­ний Півден­ний контрфорс
• по кру­тих, се­редньої важ­кос­ті («жи­ві» ка­мені!) ске­лях контрфор­са — 90 м вго­ру
• да­лі 25–30 м по пли­тах підйом на по­ли­цю

З по­ли­ці:

• 20–25 м вго­ру по ске­льно-льодо­во­му ку­луа­ру
• по­тім по 25–30-мет­ро­вих пли­тах підйом на пло­щад­ку під пер­ший ске­ль­ний підйом контрфор­са

З пло­щад­ки (без рюк­заків! крю­чо­ва стра­хівка!):

• вго­ру 15 м по стіні
• 12–15 м по пли­тах
• по­тім по 25-мет­ро­во­му внут­ріш­ньо­му куту
• від яко­го 10–12-мет­ро­вий траверс по стіні влі­во на пли­ти
• і по них 25 м вго­ру на ко­су по­ли­цю — підйом

З по­ли­ці:

• влі­во-вго­ру по роз­ще­ли­ні між сті­ною і каменем
• да­лі 6 м влі­во по стіні
• і 30 м вго­ру по об­ле­де­ні­лих ске­лях в муль­ду

Із муль­ди:

• 15 м вго­ру по стіні
• по­тім 60–70 м по пли­тах на сні­жний контрфорс

На­да­лі:

• по сні­ж­но­му греб­ню
• по­тім 40 м по важ­ких ске­лях
• і 80 м по льодо­во-сні­ж­но­му схи­лі — підйом під сті­ну ске­льної ба­шти

Ба­шту подо­ла­ти по ске­лях се­редньої важ­кос­ті цен­траль­ної ча­сти­ни 30-мет­ро­вої сті­ни.

З ба­шти:

• 20-мет­ро­вий спор­тив­ний спуск на сні­жно-ске­льний гре­бінь
• да­лі по греб­ню і че­рез 80–100 м, оми­ну­вши тре­тій жан­дарм 20-мет­ро­вим тра­вер­сом спра­ва, ви­хід на пе­ре­мич­ку

На пе­ре­мич­ці греб­ня — бі­вуак. Від ви­хід­но­го бі­вуа­ку — 13–15 год.

По­даль­ший підйом на вер­ши­ну Гла­вна Дихтау по Півден­но-За­хід­но­му гре­бню див. в опи­сан­ні 73.

Спуск шля­хом підйо­му, Північ­но­му гре­бню або Централь­но­му Півден­но­му кулуа­ру див. в опи­сан­нях мар­шру­тів 71 і 83.

Ре­ко­мен­да­ції тим, хто зді­йснює підйом

1. Кількість учасників — 4–5 осіб.
2. Вихідний бівак — осипний гребінь під Південною стіною Головної Дихтау.
3. Час виходу — 4–5 год ранку.
4. Спорядження: мотузка основна — 2×40 м; репшнур витратний — 10 м; репшнур для спу­ску — 40 м; скельні крюки — 12–15; льодові крюки — 5–6; мо­ло­ток скель­ний — 2; ка­рабі­ни — 12–14; па­лат­ка — 1.
5. Мі­с­ця бі­вуа­ків — в мульді або на сніжному гребені після розщілини між сті­ною і каменем, на 100–120-метровому підйомі перед 60-метровим траверсом уп­ра­во, під п'ятим жандармом «Зуб», на гребені під баштою вершини і на маршрутах спуску.