I. Клас скельний. 2. Центральний Кавказ. 3. Пік Щуровського по бастіону північної стіни. 4. 5Б кат. скл. 5. Перепад 825 м, протяжність 1109 м.

Протяжність ділянок 5–6 категорії складності — 626 м. Середня крутість — 49°, бастіону — 66°, із них ділянок 6 категорії — 116 м.

6. Забито крюків: скельних — 57, запасних — 5; закладок — 48, запасних — 1; льодових — 42, запасних — 0.

7. Ходових годин команди — 21, днів — 2.

8. Нічліжка на початку ділянки R16 на полиці осторонь від можливого шляху падіння каміння.

9. Керівник: Тимофєєв Володимир Миколайович, МС

Учасники:

• Харіньяк Іван Васильович, КМС
• Мороз Сергій Андрійович, КМС
• Хитриков Володимир Андрійович, МС
• Тіткін Євген Георгійович, МС
• Гурін Микола Іванович, КМС

10. Тренер: Харіньяк Іван Васильович.
11. Вихід на маршрут: 21 липня 1984 р.

Вершина: 22 липня 1984 р. о 13:15. Повернення: 22 липня 1984 р.

Фото №1. Маршрути:

• по бастіону С стіни (М. Хергіані).
• по С стіні (Л. Кенсіцького).
• по СЗ стіні (В.А. Абалакова).

Тактичні дії команди

I. Склад команди за звязками:

• Тимофєєв В.М. — Харіньяк І.В.
• Мороз С.А. — Гурін М.І.
• Хитриков В.А. — Тіткін Є.Г.

У процесі руху за маршрутом склад звязок не змінювався.

II. Фактичне розкладання за часом:

21 липня 1984 р.

1:00 — вихід із біваку на «німецьких нічліжках». 1:50 — команда досягла бергшрунду. 1:50–5:00 — пересиджування негоди під захистом бергшрунду. 9:00 — вихід на скельний пояс у точці R5. 11:00 — вихід під підставу бастіону в точці R8. 14:00 — вихід на запасну нічліжку в точці R10. 19:00 — вихід на заплановану нічліжку в точці R16. Обробка одного мотуза маршруту вище місця нічліжок.

22 липня 1984 р.

7:00 — початок роботи на маршруті в точці R17. 11:00 — вихід на «дах» у точці R19. 13:15 — вихід на вершину п. Щуровського. 16:40 — спуск на «німецькі нічліжки».

21 липня 1984 р. розпочатий о 1:30 дощ зі снігом близько 2:00 змусив команду припинити рух за маршрутом (так як дощ посилював імовірність сходу каміння на маршрут, що проходив по льоду) і переждати негоду, накрившись накидками, під захистом верхньої стінки бергшрунду. О 5:00 дощ припинився і команда відновила рух за маршрутом. Таким чином, через негоду рух від бергшрунду було розпочато замість 2 год — о 5 год, що, природно, спричинило за собою зсув у часі планового графіка на 21 липня 1984 р. приблизно на 3 год.

III. Тактика руху за маршрутом.

Звязки працювали на ділянках у такій послідовності:

• R1–R5: Мороз — Гурін, Хитриков — Тіткін, Тимофєєв — Харіньяк;
• R5–R9: Хитриков — Тіткін, Тимофєєв — Харіньяк, Мороз — Гурін;
• R9–R17: Тимофєєв — Харіньяк, Мороз — Гурін, Хитриков — Тіткін;
• R17–R19: Хитриков — Тіткін, Тимофєєв — Харіньяк, Мороз — Гурін.

На ділянці R5–R9 — «дахові» бастіону і при русі до вершини по контрфорсу і гребеню звязки і ведучі в звязках мінялися місцями. Страхування — одночасне через виступи і перегини і поперемінне — через закладені елементи і виступи. На ділянці R1–R5 звязки рухалися у кішках із поперемінним страхуванням по крюках першої звязки без організації перил, крім ділянок траверсів. Перші у звязках йшли із використанням льодових інструментів. Рух здійснювався по кромці льоду у двох–трьох метрах від скельної гряди, щоб перебувати під захистом від каміння, що йде зверху.

На ділянці R1–R8 групі довелося рухатися короткими переходами з частими і відносно тривалими зупинками під захистом скельних стінок. Зверху періодично йшло каміння, вочевидь, викликане дощем, що пройшов уночі і роботою угорі-ліворуч групи на маршруті Кенсіцького.

На скелях вода сильно ускладнила рух на ділянках R2–R3 і R16–R19. Дощ, що пройшов, а у верхній частині сніг, що тане вдень, викликав рясні потоки води, які текли не тільки по внутрішніх кутах і камінах, але й майже по всіх стінах бастіону. Вода, що падала зверху бастіону, розпорошувалася на маршруті у вигляді дрібного дощу навіть за сонячної погоди. Крім цього, у камінах і внутрішніх кутах зустрічався натічний лід.

Перший у 1-й звязці:

• рухався на подвійному мотузі,
• організовував перила,
• приймав напарника, який йшов по перилах із верхнім страхуванням.

При цьому другий підносив вільний мотуз для організації руху першого на подвійному мотузі.

Перший у другій і третій звязках:

• рухалися по закріпленому мотузу на затискачах зі схоплювальним вузлом,
• використовували нижнє страхування,
• прощолкували свій звязковий мотуз у карабіни на проміжних крюках, залишених першою звязкою.

Потім вони приймали своїх напарників по звязці, які рухалися по закріпленому мотузу із верхнім страхуванням.

По звязці передавалися:

• крюки,
• відтяжки з карабінами,
• вільний мотуз.

Таким чином, при проходженні всіх скельних ділянок V–VI категорії складності кожен член команди рухався на подвійному мотузі:

• 1-й — із нижнім страхуванням;
• 3,5-й — по перилах із нижнім страхуванням;
• 2,4,6-й — по перилах із верхнім страхуванням.

На ділянці R9–R19 перший рухався у галошах і без рюкзака. Вага його рюкзака була перерозподілена між іншими членами команди. Схема взаємодії звязок, наведена вище, залишилася без змін.

Ділянки II–III категорії складності, що зустрічалися на маршруті, проходилися командою без організації перил із поперемінним і одночасним страхуванням через виступи і крюки.

Скелі місцями сильно зруйновані. У кінці ділянки R15 — гарний майданчик для нічліжок, контрольний тур. У турі знято записку підкорювачів 1981 року, які у свою чергу зняли записку 1974 р. На місці нічліжки довелося вирубувати шар льоду, що покривав викладений попередніми групами майданчик. Командою було проведено лежачу нічліжку. З місця нічліжки було оброблено один мотуз.

У ніч із 21 на 22 липня 1984 р. йшов сніг, який до ранку перейшов у дощ. Рух 22 липня проходив за постійного снігопаду (ділянка R16–R19).

Відхилення від тактичного плану:

Через відсиджування у бергшрунді, викликане негодою, рух звідси було розпочато замість 2 год — о 5 год, що спричинило за собою зсув у часі планового графіка на 21 липня 1984 р. приблизно на 3 год.

Ділянка R18–R19 не оброблялася, так як являла собою внутрішній кут із льодом, по якому текла вода. Залишений на ніч після обробки мотуз міг умерзнути в лід.

У наявному описі від нічліжки в точці R10 до точки R16 (запланована нічліжка) — три мотузи. Фактична відстань дорівнювала 4 мотузам. Унаслідок чого вихід на нічліжку був на одну годину пізніше графіка.

IV. Заходи, засоби і способи забезпечення безпеки.

а) Підготовка команди:

Для якісної підготовки до чемпіонату СРСР із альпінізму, а також з метою забезпечення безпеки було проведено такі заходи:

• навчально-тренувальний збір у Криму із сходженнями за маршрутами 5Б кат. скл. (травень 1984 р.);
• участь членів команди у республіканських і всесоюзних змаганнях зі спортивного скалолазіння;
• участь двох членів команди у зимовому зборі для кандидатів у збірну команду СРСР із альпінізму зі сходженням на в. Шхельда;
• відпрацювання тактики і взаємодії звязок на скелях у районі г. Тирниауз;
• здійснено два тренувальних сходження 5Б кат. скл. на вершини району, які характером рельєфу, складністю і протяжністю близькі до маршрутів на п. Щуровського і в. Шхельда.

б) Засоби і способи забезпечення безпеки на маршруті:

• ознайомившись із описом і отримавши консультації, команда склала реальний тактичний план. Закладений у плані темп руху передбачав максимальне забезпечення безпеки і був виконаний повністю;
• всі учасники команди рухалися на подвійному мотузі, перший у першій звязці йшов на мотузі з клеймом UIAA;
• перші в кожній звязці йшли з компенсаторами системи БПЕУ;
• використання на проміжних крюках подовжувачів із компенсаторами;
• блокування всіх крюків на станціях страхування окремою петлею і всіх перил між собою;
• закріплення перил на 2–3 проміжних крюках;
• застосування 2 самостраховок для страхуючого: у разі зриву першого можливий ривок різної спрямованості;
• переважне використання закладних елементів на найбільш зруйнованих ділянках маршруту.

При підйомі для забезпечення безпеки використовувався також природний рельєф:

• вся нижня льодова частина маршруту проходила під захистом скельної гряди;
• крутий основний бастіон прикривав команду від каміння із «даху»;
• постійне спостереження за верхом і тими, що йдуть попереду, зменшувало можливість ураження камінням.

Перший у 1-й звязці на скелях V–VI категорії складності працював у галошах і без рюкзака.

V. Радіозвязок.

Звязок із спостерігачами здійснювався р/с «Ластівка» за графіком звязку а/л «Шхельда»:

• 7:10
• 11:00
• 14:00
• 19:00
• авар. 12:00

Не було пропущено жодного сеансу радіозвязку. Журнал радіозвязку додається.